Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі. Наприклад, розвиток гірничодобувної промисловості можливий лише за наявності у регіоні корисних копалин; бавовнярство потребує достатньої річної суми додатних температур; верстатобудування може здійснюватись у регіонах з розвинутою промисловістю (споживач продукції) та за наявності значного контингенту висококваліфікованої робочої сили; виробництво товарів ширвжитку – за умов місткого внутрішнього ринку, зумовленого порівняно високою щільністю населення та певною його купівельною спроможністю тощо.
Паливні ресурси. Кам’яне вугілля видобувається у Донбасі та Львівсько-Волинському басейні. В Донбасі зосереджено 98% кам’яного вугілля України: 25% коксується, 30% – антрацити, 30% довгополуменеве. Глибина залягання – 500-750 м (максимальна – 1200 м), товщина шарів – 0,5-2,0 м.
У районі Лисичанська залягає довгополуменеве вугілля, біля Червоноармійська – газове, біля Донецька, Макіївки та Кадіївки – коксівне.
Буре вугілля буває бурого, жовто-бурого або чорно-бурого кольору. При згоранні 1 кг бурого вугілля виділяється 6500-7400 ккал тепла. Використовується як добриво для одержання рідкого палива, побутового газу, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровський басейн (2,4 млрд. т, глибина залягання – 5-140 м, відкритий видобуток), Дніпровсько-Донецька вугленосна провінція (0,9 млрд. т), Донецький басейн (0,3 млрд. т). Буре вугілля є також у Закарпатті й на Поділлі.
Найбільші запаси нафти й природного газу зосереджені у Дніпровсько-Донецькому районі, Причорномор’ї та Прикарпатті. Дніпровсько-Донецький район включає Прилуцькі й Леляківські родовища нафти у Чернігівській області, Рибальське й Качанівське – у Сумській області, Радченівські – у Полтавській області.
Сучасні потреби України у нафті становлять приблизно 40-50 млн. т, на рік. Шляхи виходу з кризи: зменшити споживання енергоносіїв, збільшити вихід світлих компонентів при нафтопереробці, а також добувати нафтопродукти з вугілля. Необхідну технологію розробив Донецький інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії. Бензин можна одержувати з «солоного» вугілля Західного Донбасу. Його поклади чималі, але через низьку якість сировини у традиційному варіанті (як паливо) воно не рентабельне. «Рідке вугілля» протягом кількох десятиріч використовує ПАР, пропонуючи нам свої технології та інвестиції.
Ртутьвидобувають з кіноварі в Донбасі (Микитівна) та в Закарпатті (Вишків).
В Україні виявлено 10 покладів, а також понад 300 рудовиявлень золота, 7 з яких вважаються придатними для освоєння. Розташовані здебільшого в Донецькій, Закарпатській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Криворізькій областях.
Золото є супутнім компонентом У Криворізькій залізній руді. Нині у хвостосховищах гірничозбагачувальних комбінатів накопичено не менше 250 т золота. Існує технологія його видобутку, але потрібні чималі інвестиції.
Кухонна сіль зосереджена у Донбасі. Запаси – 9 млрд. т, товщина шарів – 40 м (Слов’янськ, Артемівськ).
Вогнетривкі глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей. Їхні поклади є у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях. Також В Донецьку видобуваються графіт та мармур.
Сукупність економічних умов та відношень, що впливають на особливості розміщення продуктивних сил, називається економічними передумовами розміщення. Вони великою мірою визначають територіально-галузеву структуру виробництва, ефективність розміщення об’єктів народного господарства, напрям міжрегіональних зв’язків. З економічними передумовами тісно пов’язані такі поняття, як економічний потенціал країни, структура народного господарства, територіальний поділ праці.
Економічні передумови РПС можна по групувати таким чином:
- історико-економічні передумови;
- особливості суспільної організації виробництва;
- характер прояву територіального поділу праці (на регіональному й міжнародному рівнях);
- загальний рівень економічного розвитку регіону.
Ці передумови взаємопов’язані й взаємозумовлені. Так, історико-економічні передумови докладно визначають загальний економічний потенціал країни та участь її у територіальному поділі праці (ТПП). В свою чергу, ТПП впливає на структуру народногосподарського комплексу. Форми суспільної організації виробництва великою мірою є підсумком історико-економічного розвитку країни.
ВИСНОВКИ
Отже, Донецький економічний район займає важливе місце в економіці України. Провідними галузями в Луганській області є паливна, хімічна й нафтохімічна, важке машинобудування; у Донецькій – металургія, паливна промисловість, машинобудування, електроенергетика. Значним є рівень розвитку агропромислового комплексу. Донбас має багаті природні ресурси та потужний виробничий потенціал. Район дає 26% вартості експорту України.
Отже, як видно, вугільна промисловість Донецького економічного району, хоча і переживає складну економічну ситуацію, проте вона і надалі залишається одним із головних постачальників вугілля на паливно-енергетичний ринок України. Ми знаємо, що значну частину електроенергії в Україні виробляють ТЕС, які працюють переважно на кам'яному вугіллі з Донбасу. Тому для того, щоб Україна була незалежною ні від чого в енергетиці, потрібно налагодити роботу в вугільній промисловості регіону.
Другим аспектом можна вважати ту обставину, що внаслідок інтенсивного видобутку вугілля в Донецькому економічному районі склалася складна екологічна ситуація, яка може призвести до економічної катастрофи. Слід подбати про страхування життя та забезпечення кращих умов праці працівникам шахт, яких тут налічується більше мільйона. Подбати про те, щоб знизити показник смертей та нещасних випадків серед шахтарів, який є найвищим у світі і дорівнює 300 чоловік.
Не менш важливим залишається питання реструктуризації шахт та переосвіти гірників. Як ми знаємо, на закриття однієї шахти потрібно не менше 3-4 млн. гривень, а їх тут є 295.
Та незважаючи на це, вугільна промисловість Донецького економічного раж)ну і надалі залишатиметься основним постачальником твердого палива на енергетичний ринок України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін.; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України С.І. Дорогунцова. – К.: КНЕУ, 2005. – 988 с.
2. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. – К.: КНЕУ, 2000.
3. Економічна і соціальна географія України: Довідник / Н.М. Прохоренко / За заг. ред. С.Т. Усатенко. – К.: НАУ, ЛВК, 2006.
4. Розміщення продуктивних сил. / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюка, В.Ф. Семенова. – К.: Либідь, 1998.
5. Розміщення продуктивних сил. / За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища шк., 1998.
6. Продуктивні сили економічних районів України / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, О.В. Горська та ін. – К., 2000.