Антуан Грумбах (Antoine Grumbach) пропонує створити гігантський мегаполіс уздовж ріки. Великий Париж Грумбаха – це велика територія аж до портового Гавра. Три міста Париж, Руан, Гавр, з'єднані різноманітними логістичними зв'язками, повинні виявити нову економічну силу в європейському масштабі. А маркірувати нову столичну ідентичність і стати заставою стабільності системи покликана ріка Сена як основна транспортна артерія. «Париж повинен пам'ятати про глобалізацію, в умовах якої морський транспорт стає основним засобом пересування. Усі світові столиці є великими портовими містами», – ввважає архітектор.
Кристіан де Порзампарк (Christian de Portzamparc) визначає що, головне – не допускати замикання в собі окремих районів. Усі вони повинні бути взаємозалежні, у всіх повинні бути присутнім житло, офісні й торгові центри. Він пропонує пустити над окружними бульварами легкий і швидкий «повітряний поїзд», а Північний і Східний вокзали замінити новим терміналом, звідки поїздом будуть ходити в міста північної Європи.
Група Декарта пропонує створити близько двадцяти міст, кожне з населенням в 50000 жителів, ставлячи при цьому в главу кута міжмуніципальне співробітництво з метою створення почуття прихильності до своєї території й поєднуючи при цьому розвиток сільського господарства й виробництво продовольчих товарів з будівництвом на занедбаних ділянках автодоріг. Одна із заявлених цілей – знизити рівень температури на 2°C, обновивши лісовий масив регіону Іль-Де-Франс, який служить як для поглинання вуглекислого газу, так і джерелом економії.
Команда Джамеля Клуша LAUC працює над створенням « міста-будинку». Електричний автомобіль змусить задуматися про міста з більш розвиненою інфраструктурою, що дозволяє уникнути будівництва великих автодоріг, що створюють ефект периферії [21].
Ролан Кастро (Roland Castro) упевнений, що світовою популярністю Париж зобов'язаний своїй красі. Тому метою проекту він бачить прикрасу пригородів. Він прагне перетворити столицю у величезну квітку з вісьма пелюстками, де будуть розкидані знакові культурні й наукові установи.
На думку архітектора Віні Маасу (Winy Maas), група MVRDV, Великий Париж повинен бути... маленьким. Ціль відомого голландського бюро – обмежити розширення пригородів. Зростає роль комунікацій. Населення Парижу гідно жити більш екологічно, соціально влаштовано й оптимістично.
Німецьке архітектурне бюро на чолі з Фіном Гайпелем (Finn Geipel) представляє план міста, у якому ультрасучасні густо населені райони сусідять із «легенями» - спокійними кварталами [21].
Італійці Бернардо Секкі(Bernardo Secchi) і Паола Вігано (Paola Vigano) малюють «пористе» місто, що розвивається в безпосередньому зв'язку з рікою.
Річард Роджерс і команда Rogers Stirck Harbour & Partners сконцентрувалися на проблемах навколишнього середовища. Англійці пропонують використовувати досвід Лондона - центр столиці і його основні автодороги перетворити в пішохідні бульвари. А в ідеалі подарувати все місто пішоходам. При цьому агломерація повинна бути поліцентричною, а виходить, максимально стійкою. « За десять років можна побудувати місто, де не буде машин», – відзначає архітектор. Для озеленення, «включення природи» у міський пейзаж він збирається використовувати 400 кв. км паризьких дахів. Британський архітектор пропонує провести реформу керування регіоном Иль-Де-Франс і створити зони, де багаті й бідні будуть жити пліч-о-пліч.
Проект «ВЕЛИКИЙ ПАРИЖ» показує передовий французький досвід по довгостроковому обміркуванні модернізації головного мегаполіса країни. Він являє показовий приклад сучасного відношення до міського планування й ролі архітектурного знання [21].
Таким чином, можна зробити такий висновок, що сучасний Париж дуже змінився з часів його заснування. Сьогоднішній Париж славиться своїми парками й садами, він є центром світової торгівлі, головним національним промисловим округом. На сьогодні місто вирізняється своєю особливою архітектурою: висота і розміри будівель підкоряються єдиному закону рівномірності. Завдяки цьому Париж залишається містом невисокої забудови.
Місто довгий час було законодавцем «спортивної моди», історія Парижа зафіксувала багато спортивних змагань на його майданчиках. Популярними видами спорту єфутбол, теніс, регбі, кінні перегони, баскетбол. Також найпрестижнніші навчальні заклади розташовані в Парижі. Найвідоміший Паризький університет – Сорбонна, який став найбільшою й найпрестижнішою освітньою установою Парижа і Франції. Іншими престижними закладами є Інститут Франції, Колеж де Франс, Католицький інститут, Національний інститут управління. Найбільша бібліотека Парижа – Національна бібліотека Франції. Зараз бібліотека налічує 30 мільйонів одиниць зберігання, з них більше 13 мільйонів друкованих видань.
Проаналізувавши можливий подальший розвиток Парижа, я з’ясувала, що урядом Французької республіки був запущений грандіозний проект – ВЕЛИКИЙ ПАРИЖ. Мета проекту – створити сучасний конкурентоспроможний мегаполіс світового рівня.
Париж - місто мрій, місто моди, місто кохання.Воно є одним з найбільш густонаселених міст світу. Тут можна зустріти представників різних національностей, які проживають у різних районах Парижа. Серед видатних пам'яток культури варто відвідати Тріумфальну арку, Собор Паризької богоматері, Ейфелеву вежу, Лувр і Єлисейські поля. У Парижі так багато пам'яток, що на їх огляд знадобитися кілька тижнів, тому варто зупинитися на найбільш видатних з них.Париж сьогодні - один з провідних ділових та культурних центрів, а його вплив ну політиці, освіті, відпочинку, у засобах масової інформації, моді, науці та мистецтві надають йому статусу одного з головних міст планети. За даними 2009 року, Великий Париж з економічної точки зору є найбільшим міським регіоном у Європі і займає п'яте місце в списку провідних міст світу з виробництва валового внутрішнього продукту.
Проаналізувавши історичний розвиток Парижу, можна зробити висновок, що Франція пеживала небувалі підйоми і падіння. Наприклад, 90-і роки XIX століття і перше десятиліття XX століття, відомі також як «Прекрасна епоха». У роки Другої світової війни місто було зайняте німецьким вермахтом, окупація продовжилася до кінця серпня 1944.
Сьогоднішній Париж поділяється на 20 адміністративних округів. Місто славиться своїми парками, садами, архітектурними спорудами, транспортною системою, освітніми та науковими досягненнями.
Щодо подальшого розвитку Парижу, то урядом Французької республіки був запущений грандіозний проект – ВЕЛИКИЙ ПАРИЖ. Цей проект направлений на модернізацію головного мегаполіса країни.
Французька столиця належить до найбільших міст світу. Париж - це центр політичного і культурного життя Франції. Його вулиці дихають історією, пам'ятники і музеї відомі по всьому світу, а кожен тротуар в Парижі - театр повсякденного життя. Тут на рівних правлять мистецтво і любов. Одним словом,Париж має шарм, який вас зачаровує.
1. Александров В.В. Новейшая история зарубежных стран. Европа и Америка (1917-1939 гг.) : [учеб. пособ. для студ. ист. фак.] / Александров В.В. - М. : Просвещение, 2001. − 368 с.
2. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки (1918-1945 гг.) : [учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. История] / Александров В.В. − М. : Высшая школа, 2006. − 591 с.
3. Арсеньев Э.А. Франция под знаком перемен / Арсеньев Э.А. − М. : Политиздат, 2004. – 563 с.
4. Арсеньев Э.А. Франция: проблемы и политика: Очерки о социально-политической жизни / Арсеньев Э.А. − М. : Политиздат, 2003. – 203 с.
5. Батыр К.И. История феодального государства Франции / Батыр К.И. − М. : Наука, 2005. – 402 с.
6. Бурыгин С.М. Замки Франции. Путешествие в глубь истории / С. М. Бурыгин, И.И. Непомнящий, Н.И. Шейко. − М. : Вече, 2008. − 263 с.
7. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах запада : США, Великобритания, Франция, Германия / Василенко И.А. − М. : Логос, 2001. − 322 с.
8. Глебов В.Г. Государственный строй Франции / Глебов В. Г. − М. : Госюриздат, 2001. – 366 с.
9. Жидкова О.А. История государства и права зарубежных стран : [учеб. для студ. юрид. вузов и фак.] / О.А. Жидкова, Н.А. Крашенниковой. − М. : Норма-Инфра, 2008. − 712 с.
10. Жорес Ж.И. Социалистическая история Французской революции. В 6-ти томах / Жорес Ж. И. − М. : Просвещение, 1983-1991. − 426 с.
11. Загрязкина Т.Ю. Франция сегодня / Загрязкина Т.Ю. − М. : КДУ, 2008. − 233 с.
12. Крешимбене С.И. Франция / Крешимбене С.И. − М. : АСТ, 2003. − 366 с.
13. Франция / [Д.М. Крылов, В.И. Бетаки, Е.В. Кассел, Б.С. Великсон]. − М.: Эксмо, 2008. − 205 с.
14. Люблинский В.В. Социально − экономические проблемы классовой борьбы во Франции (1968−1981 гг.)/Люблинский В.В. − М.: Наука, 2006. – 326 с.
15. Местр Ж.С. Международные отношения в начальный период Великой французской революции (1789) / Местр Ж.С. – М. : Наука, 2003. –
480 с.
16. Местр Ж.С. Рассуждения о Франции / Местр Ж.С. − М. : РОССПЭН, 1997. − 216 с.
17. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: [учебник] Мишин А.А. − М. : Белые альвы, 2006. − 400 с.
18. Сироткин В.Г. Франция в середине 70-х годов / Сироткин В. Г. − М. : Знание, 2004. – 456 с.
19. Черниловский З.М. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права : [учеб. пособ.]/Черниловский З.М. − М. : Гардарика, 2006. − 413 с.
20. Юнг А. Путешествия по Франции, 1787, 1788 и 1789 гг. / Юнг А. – М. : ИНАПРЕСС, 2006. − 428 с.
21. FANA: Frеnch Architectural News Agency : Режимдоступу : http://agency.archi.ru/events/extra/event_current.html?eid=3439&fl=2
22. AccueilParis : Режим доступу : http://www.paris.fr/