1. Кооперація з крупним зарубіжним гравцем, який має багатолітній практичний досвід і великий список реалізованих проектів. По такій дорозі пішла компанія SOLARUA, що підписала недавно угоду про співпрацю з інжиніринговою компанією із США.
2. Передача генерального підряду на будівництво сонячної електростанції іноземному девелоперу з відповідним досвідом і кваліфікацією. Цим шляхом пішла австрійська ActivSolar, що будує в даний час в Криму першу чергу своєї сонячної електростанції.
3. Адаптація досвіду і знань, отриманих в ході реалізації проектів будівництва малих і середніх проектів, на крупніші об'єкти альтернативної електроенергетики. Такий шлях найбільш близька компанії Квазару, яка має досвід реалізації проектів в різних точках світу.
Звичайно ж, на практиці перераховані вище сценарії можуть поєднуватися з врахуванням реалій виконуваних проектів і накопиченого досвіду девелопера. Але в будь-якому разі, на початковому етапі розвитку промислової сонячної енергетики в Україні саме співпраця з провідними світовими розробниками рішень сонячної енергетики гарантує цільовий рівень капітальних вкладень і генерації електроенергії і забезпечить побудову ефективного бізнесу.
2.3. Шляхи розвитку сонячної енергетики в Україні
В даний час фотоелектрична енергетика - найбільш гнучкий спосіб виробництва енергії. Його застосування варіюється від мікросистем, розсереджених по великим територіям, до великомасштабних електростанцій. Цю технологію можна використовувати в будь-яких регіонах світу - безвідносно до географії та кліматичних умов. Тим не менш, це водночас і найбільш високо-витратна з технологій.
З цієї причини виробництво енергії на базі фотоелектричних процесів в більшій чи меншій мірі збиткові. Довгий час основу фінансування сектора становили прямі субсидії або кредити з низькими процентними ставками. Галузь не мала можливості розробляти довгострокові інвестиційні програми і маркетингові стратегії. Пізніше був запущений механізм пільгового оподаткування підприємств, які випускали і встановлювали сонячні батареї. Однак ця система була скасована, коли розвиток сонячної енергетики досягло рівня, на якому ця сфера діяльності виявилася інвестиційно досить привабливою і без надання податкових пільг. І все ж даний сектор енергетики поки що залишається високо-витратним і не здатний обходитися без зовнішньої підтримки. З точки зору виробників галузі, однією з форм такої підтримки може бути надання фіксованих субсидій, призначених для покриття витрат на встановлення сонячних батарей при будівництві нових будівель.
Основними завданнями широкого впровадження фотоелектричних джерел живлення є: розробка науково-технічних рішень щодо підвищення ККД фотоелементів та застосування високоефективних фотоелементів з використанням концентраторів сонячного випромінювання.
Технічна підготовленість вітчизняних підприємств на Україні дозволяє освоїти виробництво фотоелектричних джерел живлення на сумарну встановлену потужність до 100 МВт.
Потужність фотоелектричних перетворювачів сонячної енергії, впроваджуваних в Криму до 2010 р., може скласти до 3,0 МВт, що може забезпечити економію палива до 1,7 тис т у. п. в автономних системах енергозабезпечення.
Сонячна енергія в Криму може використовуватися не тільки для виробництва електроенергії, але й тепла. Це реально при поширенні в республіці сонячних батарей (колекторів), які легко споруджуються та високорентабельні. Розробкою і виготовленням сонячних колекторів нової конструкції на території АР Крим займаються ДНВП "Геліотерн", "Крименерго" (сел. Утес) і трест "Южстальмонтаж" (м. Сімферополь). Гаряче водопостачання від сонця (колекторів) збереже дефіцитне органічне паливо і не буде забруднювати повітряний басейн. У дійсний же період 80% теплової енергії виробляють більше трьох тисяч котелень, які не тільки спалюють величезну кількість органічного палива, а істотно підвищують концентрацію газопилових забруднень повітряного середовища.
Для успішного впровадження екологічно чистих систем сонячного теплопостачання, підвищення надійності їх функціонування необхідно:
1) розробити і впровадити у виробництво на підприємствах Криму різні види енергетично ефективних сонячних колекторів з покращеними теплотехнічними характеристиками, що відповідають сучасному зарубіжному рівню, зокрема: з селективним покриттям, вакуумні, пластмасові для побутових потреб, повітряні для потреб сільського господарства;
2) довести випуск сонячних колекторів до кінця 2010 р. до 3-5 тис. штук на рік, що еквівалентно заміщенню річного використання палива - 0,35 - 0,65 тис. у.о. т.;
3) збільшити в 2-3 рази випуск високоефективних теплообмінників для сонячних установок;
Реалізація цих пропозицій дозволяє створити в Криму власну промислову індустрію з випуску основного спеціалізованого обладнання для комплектації і будівництва установок по використанню сонячної енергії.
Найбільш перспективними напрямками сонячного теплопостачання на найближчу перспективу (до 2012) є:
- сонячне гаряче водопостачання індивідуальних та комунальних споживачів сезонних об'єктів (дитячі, туристичні, спортивні табори, об'єкти санаторно-курортної сфери, житлових і громадських будівель);
- пасивне сонячне опалення малоповерхових житлових будинків і промислових споруд, головним чином, у сільській місцевості та Південному березі Криму;
- використання сонячної енергії у різних сільськогосподарських виробництвах (рослинництво в закритих ґрунтах, сушіння зерна, тютюну та інших сільгосппродуктів та матеріалів);
- застосування низькопотенційної теплоти, отриманої на сонячних установках, для різноманітних технологічних процесів в різних галузях промисловості (для пропарювання при виробництві залізобетонних виробів та інших цілей).
Для реалізації програми до 2012р. промисловість Криму повинна забезпечити виробництво сонячних колекторів до 3,5 - 4,0 тис. штук щорічно.
У Криму спостерігається також найбільше число годин сонячного сяйва протягом року (2300-2400 годин на рік), що створює сприятливу енергетично і економічно вигідну ситуацію для широкого практичного використання сонячної енергії.
У той же час, джерело має досить низьку щільність (для Криму до 5 ГДж на 1 м ² горизонтальної поверхні) і схильний до значних коливань протягом доби і року залежно від погодних умов, що потребує додаткових технічних умов щодо акумулювання енергії.
Пряме використання сонячної енергії в умовах Криму, для вироблення в даний час електроенергії, вимагає великих капітальних вкладень і додаткових науково-технічних напрацювань.
Перспективність застосування фотоелектричного методу перетворення сонячної енергії зумовлено його максимальною екологічною чистотою перетворення, значним терміном служби фотоелементів і малими витратами на їх обслуговування. При цьому простота обслуговування, невелика маса, висока надійність і стабільність фотоелектроперетворювачей робить їх привабливими для широкого використання в Криму.
3.Висновок
Враховуючи результати існуючих прогнозів виснаження традиційних енергоресурсів, впровадження енергозберігаючих технологій призводять до скорочення споживання мінеральних ресурсів і залишаться традиційне використання існуючих джерел енергії.
Сьогоднішні реалії зростаючих глобальних енергетичних проблем призводить до підвищення значення вироблення електроенергії альтернативними джерелами енергозабезпечення. Що має місце орієнтація на нафту, газ та ядерну енергію може призвести такі країни як Україна до серйозної енергетичної залежності від найбільших світових постачальників сировини і вже сьогодні ставить під загрозу економічну безпеку нашої держави. Очевидно, що альтернативні джерела енергії не зможуть вирішити в найближчі роки всі проблеми, але орієнтація на них і, в тому числі, на розвиток сонячної енергетики дасть реальну можливість укріпити наші позиції в майбутньому і підвищити енергетичну безпеку України.
Очевидно, що окремо ні ініціативи приватного бізнесу, ні спроби втручання держава в цю галузь до швидкого результату не приведуть. Тому приходить час об'єднувати зусилля в цьому напрямку. Сонячна енергетика в Україні є сьогодні одним з найбільш перспективним секторів енергетики.
Наразі наша держава вже почала впроваджувати деякі законотворчі ініціативи, спрямовані на розвиток альтернативної енергетики в цілому, і сонячної енергетики як її складової. Але багато з цього все ще залишається гарним та прогресивним тільки на папері. Тому я б розпочинав не з сліпого копіювання досвіду Німеччини чи інших держав, а з відпрацювання реальних механізмів реалізації вже існуючих законів та підзаконних актив. І вже після отримання практичного досвіду запозичав би найбільш ефективний та адаптований до наших реалій досвід. Це взагалі. А якщо казати конкретно, то з досвіду Німеччини варто було б запозичити державну програму стимулювання кінцевого споживача сонячних систем (аналог німецької програми «100 тисяч дахів»), забезпечити вільну видачу населенню ліцензій на виробництво енергії та впровадити часткову чи повну компенсацію відсотків на цільові кредити для встановлення систем сонячного енергозабезпечення.
Не думаю, що хтось зможе назвати ще багато інших галузей, які навіть в умовах кризи показують таку вражаючу позитивну динаміку і де вже сьогодні вітчизняний бізнес може реально конкурувати, показуючи не тільки гарні фінансові результати, але і гідну якість на найвищому технічному рівні продукції. Завдяки кризі, друга половина 2009 року - 2010 рік стали відмінним часом для виходу на ринок сонячної електроенергетики. Інвестиції в фотовольтаїку сьогодні можуть дати непоганий шанс застовпити своє місце на одному з найбільш привабливий і перспективних високотехнологічних ринків. І шанс цей не можна ні в якому разі упускати.