Смекни!
smekni.com

Паливна промисловість (стр. 1 из 2)

Реферат

З предмету “Розміщення продуктивних сил”

на тему:

“Паливна промисловість”


ПЛАН

1. Вступ

2. Вугільна промисловість – головна складова паливної промисловості

3. Нафтова, нафтопереробна і газова промисловість

4. Використана література

1. Вступ

Паливна промисловість входить в паливно-енергетичний комплекус (ПЕК). Паливно-енергетичний комплекс – це міжгалузева система, що розвивається на основі видобутку палива і виробництва енергії, їх транспортування, розподілу і використання. В свою чергу, ПЕК складають паливна промисловість – нафтова, азова, вугільна сланцева і торфова; електроенергетика і виробнича інфраструктура – магістралі високовольтних ліній електропередачі та трубопроводів.

Паливна промисловість України об’єднує вугільну, нафтовидобувну, газовидобувну та нафтову галузь. Особливістю структури видобутку палива в Україні є переважання видобутку кам’яного вугілля.

2. Вугальні промисловість – головна складова паливної промисловості

Вугільна промисловість – це базова галузь для розвитку електроенергетики, коксохімії, металургії. Головним районом видобутку вугілля в Україні є Донецький. Площа Донбасу становить 53 тис. Км2. найбільші поклади твердого палива зосереджені у центральній та північній частині Донецької та південній частині Луганської областей. Значні вугленосні площі освоєні у Західному Донбасі (Дніпропетровська обл.). майже половина промислових запасів вугілля припадає на коксівне (75-90% вуглецю, теплотворність 7500 Ккал/кг). Його видобувають переважно у центральній частині Донецької області (Єнакієве, Горлівка, Макіївка, Донецьк, Красноармійськ, Костянтинівка) та у Краснодонському і Кадіївському районах Луганської області. Цінним енергетичним паливом є антрацит (90-96% вуглецю, теплотворність 8000 Ккал/кг). Поклади антрацитового вугілля залягають переважно у Луганській області.

За собівартістю Донецьке вугілля дороге. Однією з причин високої собівартості є глубоке залягання пластів (понад 1000 м) та незначна їх потужність (від 0,45-1 м). Однак цей важливий для України басейн відіграє велику роль у формуванні таких промислових вузлів, як Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакіївський, Стахановсько-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський та ін. На вугільній промисловості Донбасу спеціалізуються вузли: Торезо-Сніжнянський, Свердловсько-Антрацитівський, Селідовський та Красноармійський.

Важливою паливно-енергетичною базою на Західній Україні є Львівсько-Волинський вугільний басейн. Площа басейну близько 10 тис. Км2. Глибина залягання вугілля від 300 до 500 м, потужність пластів – до 1м. Розвиток басейну сприяв поліпшенню паливного балансу України, зокрема, кращому забезпеченню паливом західних областей, формуванню таких нових промислових центрів, як Нововолинськ, Червоноград. Вугілля басейну газове, довгополум’яне, придатне переважно для використання на теплових електростанціях, а також для поглибленої хімічної переробки. Залягання сапропелітового вугілля можуть бути використані для одержання сировини, з якої вирбляються пластмаси.

Основним районом залягання бурового вугілля на Україні є Дніпровський буровугільний басейн. Буре вугілля видобувається в таких центрах: Олександрія (Кіровоградська обл.), Ватутіне (Черкаська обл.), Коростишів (Житомирська обл.). Вугілля видобувають переважно відкритим способом, є також ряд шахт. Поклади бурого вугілля виявлені в межах 200 родовищ, більше частина яких не розробляється. Адже це вугілля має високу вологість, відносно низьку теплотворну здатністьі не перевозиться на великі відстані, а споживається в основному в районах видобутку. Розвиток видобутку бурого вугілля у степових і лісостепових районах України забезпечує місцеві потреби у паливі і позитивно впливає на територіальну організацію виробництва.

За січень – грудень 2004 року для енергетичних потреб видобуто 41801,3 тис. тонн вугілля, що на 3392,3 тис. тонн менше завдання у порівнянні з обсягом вугілля видобутим у 2003 р., вуглевидобуток зменшено на 439,5 тис. тонн. Середньодобовий видобуток вугілля склав 219,0 тис. тонн (94,4%), – 12,9 тис. тонн до завдання, - 6,7 тис. тонн до минулого року.

Вуглевидобувні структурні підрозділи галузі наприкінці року складаються з 25 державних підприємств (ДП), холдінгових компаній (ДХК), виробничих об’єднань (ВО) та 16 самостійних шахт.

Річне завдання з видобутку вугілля виконали 9 ДП, ДХК, ВО та 9 самостійних шахт, цими підприємствами видобуто на 9882,7 тис. тонн більше від передбаченого програмою, 24 підприємства (16 ДП, ДХК, ВО та 8 самостійних шахт) працювали незадовільно, ними недодано 10574,8 тис. тонн вугілля.

Перероблено 47239,5 тис. тонн вугілля (110,1%), +4352,3 тис. тонн до завдання, + 148,3 тис. тонн до відповідного періоду минулого року.

За 12 місяців 2004 року перероблено 24911,5 тис. тонн вугілля (122,3 %), +4540,9 тис. тонн до завдання, +754,3 тис. тонн до відповідного періоду минулого року.

Завдання з переробки енергетичних марок вугілля виконано на 99,2 %, при плані 22516,6 тис. тонн фактично перероблено 22328,0 тис. тонн, що на 606,0 тис. тонн менше, ніж було перероблено за 12 місяців 2003 року.

За січень – грудень 2004 року вироблено 24969,0 тис. тонн концентрату (113,0 %), +2864,4 тис. тонн до завдання, +203,7 тис. тонн до минулого року.

За 12 місяців 2004 р. вироблено 13354,3 тис. тонн коксівного концентрату (123,7 %), +2555,6 тис. тонн до завдання, +288,1 тис. тонн до відповідного періоду 2003 року.

При завданні 11305,9 тис. тонн фактично випущено 11614,7 тис. тонн, +308,8 тис. тонн до завдання, -84,4 тис. тонн до відповідного періоду попереднього року.

Проведено 597,4 км гірничих виробок (93,7 %), –24,8 км до завдання, –24,8 км до минулого року.

У 2004 р. вугледобувним підприємствам галузі для введення в роботу 259 очисних вибоїв необхідно майже 3,0 млрд. грн., а за програмою “Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу” передбачено виділити 1,1 млрд. грн. бюджетних коштів, з яких на придбання гірничошахтного обладнання лав спрямовується 756,3 млн. грн., або 25,2 % від розрахункової потреби. Через недостатній обсяг виділення коштів з державного бюджету, що передбачені на технічне переоснащення, спроможність фінансування підприємств у повному обсязі обмежена.

За 2004 рік у роботу введено лише 280 очисних вибої при плані 349 лав, це на 37 лав більше, ніж було введено за відповідний період 2003 року.

Для реалізації бюджетної програми “Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам’яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу” (обладнання лав) виділено торік 756,3 млн. грн., як і було заплановано.

На ці кошти профінансовано закупівлю обладнання для 72 лав, із них 10 знаходяться у стані монтажних робіт, а введено в роботу протягом року було лише 62 очисних вибої.

Основними причинами відставання терміну введення лав від запланованого. є неритмічний, згідно пропозицій Мінпаливенерго графік виділення бюджетних коштів, який не відповідав запланованим термінам введення очисних вибоїв. Це призвело до того, що своєчасно не було введено 10 лав з добовим навантаженням 1000 – 1500 тонн вугілля а втрати очікуваного обсягу видобутку вугілля склали 1500 тис. тонн.

Протягом минулого року за рахунок виділених бюджетних коштів шахтам поставлено 25 комплексів на базі сучасних щитових кріплень, в т.ч. з двох швидкісними конвеєрами - 14 і з новими очисними комбайнами – 11. У результаті за 12 місяців з очисних вибоїв які обладнані за рахунок бюджетних коштів, видобуто 5,7 замість запланованих 7,2 млн. тонн, що склало 7,2 % від загальних обсягів видобутку. Середнє навантаження на лави, обладнані технікою нового сучасного рівня, склало понад 1000 тонн/добу при середньо галузевому навантаженні на комплексно механізований вибій 763 тонн/добу.

Станом на 1.01.04 у роботі знаходиться 394 очисних вибоїв - це на 65 лав менше плану та на 4 вибої менше відповідного періоду минулого року. Діюча кількість комплексно – механізованих вибоїв становить 248 одиниць, що на 53 вибої менше програми і на 3 лави більше ніж у відповідному періоді минулого року.

На 62 шахтах галузі (37,3 %) до виконання програми не вистачає 77 очисних вибоїв, втрати видобутку від незабезпечення шахт необхідною кількістю діючих очисних вибоїв склали торік 14,8 млн. тонн вугілля .

У грудні навантаження на діючий очисний вибій досягло 538 тонн на добу (105,1 %), +26 тонн на добу до плану. У січні – грудні навантаження на лаву склало 518 тонн на добу (104,9%), +33 т/добу до 2003року, навантаження на КМВ склало 763 тонн на добу (110,3%), +35 тонни на добу до 2003 року,

Продуктивність праці робітників з видобутку вугілля за січень - грудень склала 26,8 тонни на місяць (114,0%), що перевищує завдання на 3,3 т/місяць, порівняно з минулим роком цей показник збільшився на 0,5 т/місяць.

За грудень 2004 року у галузі сталося 33 випадків зі смертельними наслідками, що більше порівняно з груднем 2003 року на 22 випадки. Протягом 2004 року у вугільній галузі сталося 197 випадків зі смертельними наслідками, порівняно з 2003 роком цей показник зменшився на 24 випадки.

3. Нафтова, нафтопереробна і газова промисловість

Нафту і прородний газ в Україні видобувають у трьох регіонах: на Прикарпатті, в областях Лівобережжя та Причорономор’я.

Найдавнішим районом видобутку нафти є Прикарпатський, в якому почали видобувати нафту у 1770 році. У складі нафти Прикарпатських родовищ переважають матанові і метнонафтанові компоненти, вона придатна для виробництва палива і дял хімічної переробки. В результаті гоелогорозвідувальних робіт у 1950 році було відкрито Долинське родовище нафти в Івано-Франківській області, а в 1962 році – Битківське, Північно-Долинське, Альхівське, Улючненсько-Орівське та ін. В наслідок освоєння цих родовищ видобуток нафти на Прикарпатті значно зріс. Однак домінуючу роль у видобутку нафти в 60-х роках взяв на себе район Дніпровсько-Донецької западини Лівобережжя України. Основні родовища нафти зосереджені у Полтавській (Радченківське, Зачепилівське, Новогригорівське, Миргородське та ін.), Сумській (Качанівське, Рибальське), Чернігівській (Прилуцьке, Гнідинцівське, Леляківське) областях. Найбільшим центром видобутку нафти тут є Анастасіївське родовище біля м. Ромни в Сумській області. Нафта Дніпровсько-Донецького району багата на легкі фракції і має високу якість, в родовищах залягає також велика кількість попутного горючого газу.