Смекни!
smekni.com

Інформаційні потреби управлінського апарату підприємства (стр. 2 из 6)

У межах інформаційного контуру існує і передається інформація про цілі управління, стан керованого процесу, про керуючі впливи. Інформаційний контур разом із засобами збору, передачі, опрацювання і зберігання інформації, а також з персоналом, що здійснює ці дії над інформацією, утворить інформаційну систему даної організації.

Рис. 1. Інформаційний контур

Зазвичай будь-яка організація є складним комплексом, що об'єднує декілька об'єктів, котрі мають власні керовані процеси і керуючі частини. Тому для узгодженого функціонування комплексу вводиться додаткова керуюча частина, що координує дії інших керуючих частин і керованих процесів (своєрідних локальних систем управління), орієнтуючи їхню діяльність на виконання загальної мети комплексу. За більш складної побудови керованого процесу керуюча частина може мати багаторівневу структуру, що є характерним для більшості систем управління.

Традиційно розрізняють три рівні управління в керуючій частині об'єкта: вищий, середній і нижчий. Кожний з них характеризується власним набором функцій, рівнем компетенції і потребує відповідної інформації. На вищому рівні управління реалізується стратегічне управління, визначаються місія організації, цілі управління, довгострокові плани, стратегія їх реалізації тощо. Середній рівень управління – це рівень тактичного управління. Тут складаються тактичні плани, здійснюється контроль за їх виконанням, відстежуються ресурси тощо. На нижчому рівні управління здійснюється оперативне управління, реалізуються об'ємно-календарні плани, оперативний контроль та облік (рис. 2).

Певний поділ праці на кожному з рівнів управління зумовлює закріплення за окремими елементами керуючої частини організацій окремих функцій управління: планування, організації, обліку й контролю, мотивації, аналізу й регулювання. Ці функції реалізуються в різному обсязі на різних рівнях управління.

Наявність функціональних елементів у керуючій частині організацій приводить до появи відповідних підсистем у їхніх інформаційних системах.

Виділення планування або контролю як функцій управління породжує відповідні структурні елементи в організаційній структурі організації, а в межах його інформаційної системи – підсистему планування або контролю. Перша забезпечує формування бізнес-планів, планів виробництва, планів маркетингових досліджень, фінансових планів тощо, а друга – інформаційну підтримку контролю.


Рис. 2. Розподіл інформації за рівнями управління

Залежно від галузі економіки, де функціонує організація, і рівня керуючої частини в ієрархії органів управління інформація про зміни в об'єкті управління надходить у цю керуючу частину з різною частотою. У машинобудуванні директор підприємства отримує інформацію про виробництво кожного дня, начальник цеху – кожної зміни, майстер спостерігає за цим виробництвом. У будівництві частота отримання інформації про об'єкт управління є меншою. Якщо ж говорити про управління різними технологічними процесами, наприклад у нафтохімії, то там інформація надходить постійно.

Таким чином, у різних галузях економіки, на різних рівнях управління дискретність отримання інформації про керований процес є різною. Тож і необхідність у коригуванні цього процесу з боку органу управління організації з огляду на її цілі виникатиме (або не виникатиме) відповідно до частоти отримання інформації.

Акт цілеспрямованого впливу на керований процес, заснований на інформації про нього, з метою досягнення визначеної раніше мети називається прийняттям рішення, а процес формування рішення – процесом прийняття рішень. Відповідно до поділу праці в межах управління організацією рішення, що приймаються, стосуються тієї чи іншої функції управління.

Забезпечення процесу прийняття рішень, а саме: надання потрібної інформації в потрібний час і в потрібному місці, – одне з основних завдань інформаційної системи організації. У зв'язку з цим характер рішень, процес їх прийняття, дискретність їх прийняття істотно впливають на функціонування інформаційної системи організації, а також технології, що застосовується, і навіть викликають необхідність формування нового класу інформаційних систем – комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень (СППР).

3. Аналіз наявних на ринку програмних продуктів автоматизації управлінської діяльності

3.1 Інтегрована інформаційна система менеджменту підприємства SAP R/3

Серед закордонних систем автоматизованого управління SAP R/3 викликає сьогодні, напевно, найбільше зацікавлення. Наявність у світі понад 12 тис. інсталяцій у світі (в СНД – близько 100) робить систему R/3 однією із найпоширеніших ERP програм. Технологічні особливості, що закладені в систему на початку, і досягнення останнього часу вивели її в число лідерів серед інтегрованих систем управління.

Система R/3 складається із набору прикладних модулів (рис. 3), які підтримують різні бізнес-процеси компанії та інтегровані між собою у масштабі реального часу.

3. Основні модулі R/3

Фінанси (Fl). Модуль призначений для організації основної бухгалтерської звітності за дебіторами, кредиторами та допоміжною бухгалтерією. Він включає: головну книгу, бухгалтерію дебіторів, бухгалтерію кредиторів, фінансове управління, спеціальний регістр, консолідацію та інформаційну систему обліку та звітності.

Контролінг (CO). Модуль забезпечує облік затрат і прибутку підприємства та включає: облік затрат за місцями їх виникнення (центри затрат), за замовленнями, за проектами, калькуляцію затрат, контроль прибутковості (результатів), контроль місць виникнення прибутку (центрів прибутковості), облік напрацювання, контролінг діяльності підприємства.

Управління основними засобами (AM). Модуль призначений для обліку основних засобів та управління ними. Ключові елементи модуля: технічне управління основними засобами, техобслуговування й ремонт обладнання, контролінг інвестицій та продаж активів, традиційний бухгалтерський облік основних засобів, заміна основних засобів та амортизація, управління інвестиціями.

Управління проектами (Р8). Прикладний модуль Р8 підтримує планування, управління і моніторинг довготермінових проектів з високим рівнем важливості. Ключові елементи прикладного модуля Р8: контроль фінансових засобів і ресурсів, контроль якості, управління часовими даними, інформаційна система управління проектами, загальні модулі.

Виробниче планування (РР). Модуль використовується для планування, організації і контролю виконавчої діяльності підприємства. Ключові елементи прикладного модуля: специфікації (ВОМ), технологічні карти, робочі центри (місця), планування збуту (SOP), виробниче планування (MPS), планування потреб у матеріалах (MRP), управління виробництвом (SFC), виробничі замовлення, калькуляція затрат на виріб, облік затрат за процесами, серійне виробництво, планування неперервного виробництва.

Управління матеріальними потоками (MM). Модуль підтримує функції постачання запасів і управління ними, що використовуються в різних господарських операціях. Ключові елементи: закупка матеріалів, управління запасами, управління складами, контроль рахунків, оцінка запасів матеріалу, атестація постачальника, обробка робіт та послуг, інформаційна система закупівлі та управління запасами.

Збут (SD). Модуль вирішує завдання розподілу, продажу, постачання та виставлення рахунків. Ключові елементи: передпродажна підтримка, обробка запитів, пропозицій, замовлень, постачань, виставлення рахунків (фактурування), інформаційна система збуту.

Управління якістю (QM). Цей модуль включає інформаційну систему й систему управління якістю. Він забезпечує підтримку планування якості, перевірку та контроль якості при виробництві й закупівлі. Ключові елементи: перевірка якості, планування якості, інформаційна система контролю якості (QMIS).