Особливості роботи компютерних мереж (стр. 2 из 5)
9. Комірчата (cells) топологія. Кожен комп’ютер з’єднано з іншими, переважно за допомогою радіо модемів, які входять в зону дії його зв’язку.
Примітка: Найбільш поширені на даний час топології: "спільна шина", "зірка" (у всіх її варіантах), "кільце" і "подвійне кільце".
Мережеві пристрої та середовища передачі даних
Дані в комп'ютерних мережах можна передавати через мережеві кабелі, за допомогою радіозв'язку або світлових променів. В переважній більшості мереж використовують мepeжeвi кабелі. В даний час практично використовують три типи кабелів: коаксіальний, скручена пара та оптоволоконний.
Коаксіальний кабель (coaxial cable) це двонаправлена лінія зв'язку, в якій один провідник (центральний) знаходиться всередині іншого i ізольований від нього. Центральним провідником є міцний провід, a зовнішнім може бути переплетення багатьох тонких провідників або фольга. Для досягнення максимального рівня сигналу i збільшення реального значення швидкості передачі інформації, poміp сегменту кабеля між двома ПК повинен бути кратним довжині хвилі сигналу, що передається.
Коаксіальний кабель є двох типів: "тонкий" кабель RJ-58 з діаметром приблизно 5мм i "товстий" з діаметром близько одного сантиметра. Обидва кабелі використовують для побудови мереж з фізичною топологією "спілна шина".
Скручена пара (twisted pair) це середовище передачі інформації виконане у вигляді декількох пар скручених провідників, кожен з яких електрично ізольований від інших i вci вони разом поміщені в єдину ізольовану оболонку. Скручена пара провідників може бути неекранована (UTP - Unshielded Twisted Pair), яка є більш економічною i екранована (STP - Shielded Twisted Pair), в якій вci пари захищені алюмінієвим екраном від зовнішніх електромагнітних полів.
Кабелі "скручена пара" в основному використовують для побудови мереж з фізичною топологією "зірка", "розширена зipкa" i деревовидною. Причому максимальна відстань між комп'ютером i мережевими пристроями може становити 100 метрів з врахуванням довжини з’єднувальних кабелів.
Оптичне волокно (Fiber Optic) – найбільш перспективне середовище передачі іформаії, що забезпечує швидкість декілька Гбіт/с. В ролі елементу, що передає іформацію, використовують оптичне волокно (світловід), яке являє собою тонку скляну (або пластикову) нитку, що поміщена в гнучку оболонку. Інформація по оптоволоконному кабелю передається за допомогою світлових променів. Розрізняють два основних типи оптичного волокна: одномодове (Single Mode) i багатомодове (Multimode mode).
Обов'язковим компонентом комп'ютера, який під'єднаний до мepeжi, є мережева плата (адаптер) – NIC (Network Interface Card). Мережевий адаптер (Network Adapter) – це електронна плата, що вставляється в слоти розширення материнської плати i забезпечує під'єднання до мережевого кабеля. Основна функція мережевого адаптера – перетворення двійкових даних в сигнали, які придатні для передачі по певному типу мережевого кабелю.
Мережеві адаптери є багатьох типів, які відрізняються інтерфейсами, типами використовуваних кабелів, сумісністю з певними операційними системами.
Встановлення прав доступу до ресурсів
Для задання схеми керування доступ необхідно викликати вікно Network (Сеть). Для цього можна використати два способи. Перший – в Start-меню вибрати пункт Settings (Настройка), а в ньому Control Panel (Панель управления) і в панелі керування вибрати піктограму Network (Сеть). Другий спосіб – в контекстному меню My Network Places (Мое сетевое окружение) вибрати команду Properties (Свойства). Незалежно від способу відкривається вікно, в якому потрібно перейти в третю закладку Access Control (Управление доступом). Ця закладка містить дві опції: Share-level access control (На уровне ресурсов) – всановлює керування доступом на рівні ресурсів та User-level access control (На уровне пользователя) – на рівні користувача.
У випадку, коли користувач постійно, або досить часто працює з диском (папкою), що знаходиться на віддаленому комп’ютері , зручно зробити так, щоб він звертався до нього, як до власного локального. Для виконання цієї операції можна скористатись одним з двох способів:
1. У вікні My Network (Мое сетевое окружение) чи Explorer (Проводник) необхідно вибрати потрібний ресурс з віддаленого комп’ютера і в його контекстному меню вибрати команду Map Network Drive (Подключить сетевой диск). Цю ж команду, при роботі в Explorer, можна вибрати з пункту меню Tools (Сервис). При цьому відкривається вікно. в полі Drive (Диск) потрібно вибрати літеру для даного ресурсу. За цією літерою буде проходити звертання до цього ресурсу з будь-якої прикладної програми. В полі Path (Путь) виводиться шлях до даного ресурсу за стандартом UNC, причому відредагувати його неможливо. В даному вікні є також опція Reconnect on Logon (Автоматически подключать при входе в систему), яка виконуватиме процедуру автоматичного під’єднання мережевого диску при кожному наступному завантаженні Windows.
Для від’єднання мережевого диску потрібно у вікні My Computer (Мой компьютер) вибрати його піктограму і контекстного меню (або в пункті File (Файл)) вибрати команду Disconnect (Отключить). Коли користувач працює у відкритому вікні Explorer, то необхідно скористатися командою Disconnect Network Drive (Отключить сетевой диск).
Специфічним є встановлення мережевого принтера на ПК:
· Перейти в папку Printers (Принтери), що знаходиться в папці Мой комп’ютер (можна також вибрати цю папку в пункті Setting (Настройка) меню кнопкиStart (Пуск));
· У вікні, що відкриється, вибрати піктограму Add Printers (Установка принтера) і завантажити її;
· Відкривається вікно Add printer Wizard (Установка принтера) в якому повідомляється, що ця програма допоможе швидко встановити новий принтер. Для продовження роботи потрібно натиснути командну кнопку Next (Далее);
· Відкривається нове вікно, в якому потрібно вибрати опцію Network Printer (Сетевой принтер) і натиснути кнопку Next (Далее);
·
 |
У наступному вікні (мал. 1) в полі Network path or queue name (Сетевой путь или имя очереди принтера) потрібно вказати шлях до даного ресурсу за правилами UNS . Якщо повне ім'я принтера або комп'ютера в мережі не відомі, то можна скористатися командною кнопкою Browse (Обзор). При цьому з'явиться окреме вікно, в якому буду відображено список ПК в мережі, які мають дозволені для спільного використання принтера. Потрібно відкрити папку комп'ютера і вибрати піктограму принтера, а тоді натиснути командну кнопку ОК . У вікні, зображеному на малюнку 1 потрібно також підтвердити – Yes(Да) або заборонити No (Нет) можливість використання даного мережевого принтера для друку з DOS-програм. Встановивши потрібні параметри, потрібно натиснути командну кнопку Next (Далее);
Мал.1. Вікно інсталяції мережевого принтера
· Наступне вікно (мал.2) містить поле Printer name (Имя принтера), в якому потрібно вказати ім'я мережевого принтера, яке використовуватиметься лише даним ПК. Потрібно також вказати чи використовуватиметься цей мережевий принтер для прикладних програм, як принтер за замовчуванням – кнопка Yes (Да). Після цього потрібно натиснути кнопку Next (Далее);
Мал.2. вікно інсталяції мережевого принтера
·
 |
У останньому вікні процесу інсталяції (мал.3) пропонується роздрукувати потрібну сторінку (Test Page) на даному принтері після завершення процесу інсталяції. Вибравши потрібну опцію, потрібно натиснути кнопку Finish (Готово).
Мал.3. Завершальне вікно інсталяції мережевого принтера
Після завершення всіх етапів інсталяції будь-яким із способів (натисненням кнопки Finish (Готово)) Windows зробить спробу встановити драйвер з комп’ютера, до якого під’єднаний принтер. В більшості випадків, якщо використовуваний принтер правильно налаштований на комп’ютері до якого він під’єднаний, Windows зможе завантажити з нього драйвери і встановити на даному ПК. Ця технологія називається Point-and-Print.
Коли Windows не може завантажити драйвери з віддаленого ПК, він шукатиме їх на інсталяційному диску або на диску, що постачається виробником разом з принтером.
Під’єднання до мережі NetWare
Операційна система Novell NetWare вже давно використовується для керування мережами ПК. Наявність важливих напрацювань на базі NetWare і невисока вимогливість до апаратних засобів – фактор, що об’єктивно визначає популярність даної мережевої ОС.
На даний час активно використовують дві версії NetWare – 3.х і 4.х. основну відмінність між ними становить служба каталогів. Novell 3.х використовує службу каталогів Bindery з площиною моделлю зберігання інформації про користувачів, їх імен і паролів. Кожен сервер NetWare 3.х має власну базу даних користувачів. Це означає, що для доступу до ресурсів більш ніж одного серверу користувач повинен бути зареєстрований на кожному з них. У версії 4.х введено службу каталогів NetWare Directory Service (NDS), дозволяє багатьом серверам використовувати спільну базу даних користувачів.
Для під’єднання до мережі NetWare, потрібно виконати таку послідовність дій:
· Будь-яким способом увійти у вікно властивостей мережі, яке зображено на малюнку 4.
· Вибрати спосіб входу в мережу Client for NetWare Network (Клиент для сетей NetWare).
·
 |
Виділити у полі встановлених компонентів Client for NetWare Network (Клиент для сетей NetWare) і натиснути командну кнопку Properties (Свойства). При цьому відкриється вікно властивостей даного клієнта, зображене на малюнку 4.