Однак, паперові документи все ширше замінюються електронними носіями, зокрема такими, як магнітні стрічки і дискети, або пакетною передачею в електронній формі. У Федеративній Республіці Німеччини, наприклад, з 1975 року працює система обробки роздрібних платежів (Datentrageraustausch - DTA), де на заміну паперовим документам прийшов обмін магнітними стрічками або дискетами. За останні приблизно десять років у країнах з розвиненою економікою більшість паперових документів було переведено в електронні платежі.
Хоча в деяких випадках великий вплив технології був використаний лише з метою оцінити витрати і збільшити швидкість обробки паперових документів, замість того, щоб повністю замінити папір електронними носіями. Це явище пояснюється двома основними причинами. Перша полягає в тому, що здебільшого паперові платежі найбільш зручні для платника, оскільки вони не потребують від платника автоматизації. Тоді як великий бізнес легко створює і використовує електронні платежі, малий бізнес і більшість споживачів не мають таких можливостей. По-друге, для більшості кредиторів чеки на пред'явника, паперові форми, де є підпис платника, забезпечують надійніший захист, ніж електронні платежі. Паперові векселі, де підпис підлягає перевірці банком платника, є найбільш зручними і при електронній обробці.
У будь-якому випадку більшість розвинутих країн використовує складні технології при обробці паперових дебетових і кредитових форм, що вважаються частиною єдиної системи.
Останнім часом широкого розповсюдження набули електронні платіжні системи, які використовуються у різних секторах платіжної сфери і можуть послуговуватися різними операційними та організаційними механізмами.
Такі автоматизовані системи надають чимало потенційних можливостей, що можуть мати позитивний вплив на діяльність фінансово-кредитних механізмів. Зокрема, вони сприяють поєднанню регіональних центрів торгівлі та фінансів, забезпечуючи переказ грошових коштів протягом одного дня і зменшуючи або повністю усуваючи необхідність транспортування між регіонами паперових платіжних інструментів. На макроекономічному рівні значно полегшується створення короткотермінових грошових ринків, які відображають поточну грошово-кредитну ситуацію в державі і дозволяють отримати більш точну оперативну інформацію про цю ситуацію, а також впливати на неї, використовуючи методи грошово-кредитної політики. На мікроекономічному рівні підвищується ліквідність, а також можливості керування нею як міжбанківськими грошовими ринками, так і окремими банківськими установами та суб'єктами господарювання.
Автоматизована розрахункова палата (АРП) - це організація, що створюється комерційними банками для допомоги і проведення за допомогою електронних систем трансакцій, здебільшого на дрібні суми, між їх клієнтами. Автоматизовані розрахункові палати використовуються для прямої обробки дебетових і кредитових платежів, періодичних платежів, корпоративних платежів, урізаних чеків (паперові форми конвертуються в електронні дані за допомогою пристроїв, що їх зчитують).
Першу установу такого типу створила група каліфорнійських банків у 70-х роках для прискорення обробки чеків і зниження витрат на ці трансакції. АРП виконують, по суті, ті ж функції, що і звичайні розрахункові палати, але паперові носії (чеки, депозитні квитанції тощо) замінено тут магнітними стрічками або дискетами, де записана вся необхідна інформація про грошові трансакції і які придатні для швидкісної обробки на комп'ютерному обладнанні. Можливе і пряме введення відомостей у комп'ютер АРП через систему електронних терміналів, що встановлюються в банках, фінансових і нефінансових компаніях, урядових установах. Загалом, ці електронні системи дуже подібні до аналогічних паперових, за винятком того, що електронна обробка заміняє паперову, і телекомунікації, як правило (хоча не завжди), заміняють звичайну доставку. Оплата і погашення для цих систем подібні до паперової системи.
АРП є системою фінансового обслуговування, здатною здійснити будь-яку платіжну трансакцію, в якій існує розрив у часі між видачею платіжного доручення платником та отриманням платежу одержувачем. Найбільш ймовірними кандидатами платіжних трансакцій для АРП вважаються такі, де між платником і одержувачем за кредитними трансакціями існує система боргових зобов'язань, наприклад - при виплаті заробітної плати, іпотечних платежів, сплаті страхових внесків. АРП особливо ефективні при здійсненні масових платежів, що регулярно повторюються.
Хоча проводки через АРП можуть здійснювати різні сторони - фізичні особи, ділові фірми, державні заклади або фінансові установи, - основні операції при цьому залишаються без змін.
Необхідно підкреслити, що АРП є просто механізмом для переміщення коштів та обмеженого обсягу супроводжуючої інформації. Сама по собі АРП не виконує платіжних послуг.
Крім того, майже в кожній країні з розвинутою економікою на поточний момент існує хоча б одна електронна міжбанківська система переказу великих сум платежів. Країни Європейського Союзу ухвалили рішення про створення такої системи у кожній країні, що входить до союзу, і використання її для обробки максимально великої кількості платежів значними сумами з наступним підключенням усіх цих систем одна до одної в рамках єдиної мережі. Як уже зазначалося вище, сучасні технології є необхідною умовою функціонування таких систем.
Статистичні дані свідчать, що методи автоматизованих розрахунків з використанням сучасних електронних технологій отримали досить широке розповсюдження в розвинутих країнах. Вони є фундаментом безпаперових розрахунків і їм належить велике майбутнє.
1. Банківське законодавство України. Загальні положення, рахункові операції, платіжні системи, валютне регулювання [Текст] // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2006. - N 9
2. Вовчак О.Д. Платіжні системи [Text]: навчальний посібник / О.Д. Вовчак, Г. Є. Шпаргало, Т.Я. Андрейків. - К.: Знання, 2008. - 341 с.
3. Гусев, Д.Н. Особенности и задачи создания европейской платежной системы [Текст] / Д.Н. Гусев // Международные банковские операции. - 2008. - N 3. - C.70-84
4. Електронні гроші в Україні [Текст] // Инвестгазета. - 2008. - N 32
5. Карчевский С.П. Платежные системы: понятие, структура, типология и принципы построения [Текст] / С.П. Карчевский // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке. - 2007. - N 4. - C.23-35
6. Кравець В. Деякі аспекти діяльності міжнародних платіжних систем в Україні [Текст] / В. Кравець, О. Махаєва // Вісник Національного банку України. - 2007. - N 5. - C.23-27
7. Пиріг С.О. Платіжні системи [Текст]: навчальний посібник / С.О. Пиріг; Мін-во освіти і науки України, Луцький держ. техн. ун-т. - К.: ЦУЛ, 2008. - 240 с.
8. Полищук С.А. Эффективная и безопасная национальная платежная система [Текст] / С.А. Полищук // Банковское дело. - 2006. - N 11. - C.13-16
9. Попов Р. Рынок платежных систем. "Электронные деньги" [Текст] / Р. Попов, М. Веремеенко // Банковское дело. - 2007. - N 7. - C.33-36
10. Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" [Текст]: закон України / Україна. Закон. - [Б. м.: б. и.], 2004. - Б. ц.
11. Пряжникова Ю.А. Зарубежный опыт функционирования платежных систем [Текст] / Ю.А. Пряжникова // Финансы и кредит. - 2007. - N 26. - C.50-59
12. Румянцев М.И. Информационные системы и технологии финансово-кредитных учреждений [Текст]: учебное пособие для вузов / М.И. Румянцев; Западнодонбасский ин-т экономики и управления. - Днепропетровск: ИМА-пресс, 2006. - 482 с.
13. Федорусенко А.В. Совершенствование платежной системы банка [Текст] / А.В. Федорусенко // Банковское дело. - 2006. - N 8. - C.60-64