Використання сучасних засобів систем зв’язку та комп’ютерних мереж забезпечує можливість використання переваг глобалізації для підвищення ефективності функціонування організації за рахунок підтримання тіснішого технологічного та територіального взаємозв’язку між нею і її філіалами, замовниками, постачальниками і врешті решт із зовнішнім інформаційним середовищем (представленим глобальною комп’ютерною мережею INTERNET)., як приклади, можна навести, насамперед: 1)створення регіональної комп’ютерної мережі, яка охоплює основне та дочірні підприємства для координації та контролю їх діяльності; 2)використання можливостей відеоконференцій для проведення деяких ділових зустрічей спеціалістів, що знаходяться в різних географічно віддалених місцях. Найчастіше в сучасних умовах для глобалізації своїх дій підприємства застосовують комп’ютерний зв’язок (наприклад, корпоративну комп’ютерну мережу), що створюється на основі локальних мереж з’єднань між користувачами та працівниками організації. В результаті впровадження інформаційних технологій з’явилася нова можливість для транснаціональних корпорацій успішно вести справи у світовому масштабі. Нові інформаційні технології дозволяють організаціям проводити операції на периферії, а також ефективніше проводити свою підприємницьку діяльність, використовуючи знання про стан місцевих та світового ринків. Одночасно йде глобалізація ринку споживчої продукції (за винятком окремих інформаційних та розважальних послуг, призначених для конкретного національного регіону). Цьому сприяє, з одного боку, загальне прагнення споживачів використовувати загальновідомі в світовому масштабі види продукції та послуг (розваги, знання та інші форми самовдосконалення і т.д.), а з іншої сторони, бажання продавців розширити та закріпити нові торгові канали для масового збуту, оминаючи національні кордони. Обмежувальні бар’єри на шляху вільної торгівлі продукцією падають перед зростаючими вимогами споживачів та паралельними зусиллями організацій, спрямованими на стандартизацію продукції та послуг. Місцева політика регулювання ринку інформаційних технологій, як правило, швидко змінюється від обмежень до стимулювання залучення інформаційних технологій. Все менше країн здатні притримуватися протекційної політики, яка веде до відставання власної економіки або затримки росту попиту споживачів, незважаючи на окремі спроби законодавчим шляхом впорядкувати цей процес, які, як правило, не дають відчутних результатів. Практика підтверджує, що протекціонізм в більшій мірі приносить шкоду внутрішнім виробникам, ніж великим міжнародним конкурентам.
Конвергенція та інтеграція попередніх тенденцій для досягнення спеціальних користувацьких цілей приводить до синергічних ефектів в економії ресурсів, ощадного використання ресурсів, координації сумісних дій і т.д. Конвергенція є кінцевим результатом розвитку попередніх чотирьох тенденцій. Зникає різниця між виробами та послугами, інформаційним продуктом та його фізичними носіями, використанням в побуті чи для ділових цілей, інформацією і розвагою, а також серед окремих режимів роботи, таких, як передача звукових, цифрових та відеосигналів. Насамперед ефект конвергенції інформаційних технологій дозволяє глибше вникнути в принципи еволюції складних систем, розкрити принципи еволюційних криз, нестабільності і хаосу, оволодіти принципами нелінійного управління складними системами, що знаходяться в нестабільному положенні. Головна проблема полягає в тому, як за рахунок мінімальних збурень підштовхнути систему на один з власних сприйнятливих для даного об’єкту напрямків розвитку, та, як забезпечити самоуправлінський та самодостатній його розвиток. Нелінійна ситуація, можливі біфуркації (роздвоєння) шляхів еволюції чи стан нестійкості нелінійного середовища – все це пов’язано з невизначеністю і можливістю вибору. Здійснюючи вибір, вибираючи найбільш прийнятний варіант дій, суб’єкт опирається на свою шкалу цінностей та орієнтується на один з багатьох можливих еволюційних шляхів, які визначаються внутрішніми властивостями середовища. В сучасній дійсності прискореного і нестабільного розвитку інформаційні технології відкривають нові ефективні шляхи найбільш прийнятного і обгрунтованого вибору рішень управління та поведінки. Інформаційні технології дозволяють ефективно уникати боротьби з проблемами невпорядкованості та хаотичності реальних суспільних та економічних систем, використовуючи ці властивості, як інструмент творчості та генератор інновацій. Конвергенція проявляється і в посиленні конкуруючих інтересів між постачальниками інформаційних технологій, а також між зайнятими в цій індустрії підприємствами, корені яких в усіх шести галузях інформаційних технологій (виробництві побутової електроніки, офісного обладнання та систем підтримки бізнесу і наданні послуг в площині зв’язку, інформації та розваг) до недавнього часу були цілком ізольовані. Відносно великі темпи росту та дивіденди в індустрії інформаційних технологій притягують багато нових компаній з інших галузей.
Проаналізуємо ті переваги, які надає організаціям використання передових інформаційних технологій в управлінні. Так, застосування сучасних засобів міжособистого зв’язку та обробки інформації у повсякденній роботі менеджерів дозволяє значно скоротити витрати на рутинну та малоефективну роботу і підвищити ефективність ділових переговорів. Впровадження інформаційних систем менеджменту надає можливість розглядати проблеми у взаємопов’язаному комплексі і підняти ефективність праці менеджерів на якісно новий рівень. Зокрема, менеджери вищої ланки зможуть ширше та чіткіше окреслювати перспективи на основі глобальної інтелектуальної обробки інформації. В свою чергу менеджери нижчих ланок розширять свої повноваження за рахунок автоматичного узгодження їхніх рішень в інформаційній системі менеджменту без вимушеного погодження на вищих ланках управління. Таким чином, відзначимо, що:
¨ Ціллю всіх прикладних застосувань інформаційних технологій в організаціях є досягнення максимальної ефективності інтелектуальної праці.
¨ Економічна ефективність інтелектуальної праці росте експоненційно з розширенням спектру функціональних можливостей засобів інформаційних технологій, що її обслуговують.
¨ Підтримана засобами інформаційних технологій інтелектуальна праця в своєму розвитку проходить п’ять етапів (створення первинної системи інформації, розширення кола користувачів, збільшення числа прикладних задач, розширення технічних можливостей, інтеграція), кожен з яких базується на досягненнях попереднього.
¨ Успіх впровадження будь-якої системи безпосередньо залежить на першому етапі від ентузіастів нововведень, а потім від тих, хто наважився першим впровадити новинки. В підсумку – це група користувачів, які володіють системою, відповідають за її подальшу модернізацію. А це означає, що вимоги технічного вдосконалення і естетичної завершеності при придбанні системи (чи її прототипу) стають другорядними.
Прагнення до вищої продуктивності засобів інформаційних технологій - це нескінченний процес. Якщо користувач захоплений ідеєю реалізації переваг нових технологій, тоді процес впровадження засобів інформаційних технологій, покращенні доступу до них і їх ефективності стає нескінченним і охоплює всі сторони діяльності працівників таким чином, що практично ніхто не може залишитися осторонь.
Список літератури.
1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.
2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.
3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
4. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
5. Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.
6. Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.
7. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.
8. Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1986. –312 с.
9. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.
10.Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.
11.Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.
12.Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.