Смекни!
smekni.com

Прикладна теорія цифрових автоматів 2 (стр. 2 из 2)

Виписуємо з таблиці вирази для тригерів (та виконуємо необхідні перетворення для представлення їх в рамках потрібної серії):

Формуємо функції виходів автомата:

Ми отримали усі необхідні вирази для принципової схеми. Будуємо її, користуючись формулами для тригерів та вихідними станами (Лист 1).

2.2 Автомат Мілі. Структурний синтез автомата Мілі

2.2.1. Розмітка станів ГСА

На етапі одержання відміченої ГСА входи вершин, які слідують за операторними, відмічають символами a1, a2, ... за наступними правилами:

1) символом а1 відмічають вхід вершини, яка слідує за початковою, а також вхід кінцевої вершини;

2) входи усіх вершин , які слідують за операторними, повинні бути відмічені;

3) входи різних вершин відмічаються різними символами;

4) якщо вхід вершини відмічається, то тільки одним символом.

За ціми правилами в мене вийшло 21 стани (а21).

2.2.2. Таблиця переходів автомата

Для кожного стану ai визначаю по ГСА всі шляхи, які ведуть в інші стани і проходять обов’язково тільки через одні операторну вершину. Виняток становить перехід в кінцевий стан (вершину).

Для мікропрограмних автоматів таблиці переходів-виходів будуються у вигляді списку, тому що велика кількість станів. Розрізняють пряму та зворотну таблицю переходів. Зворотна таблиця переходів будується для D-тригера. Для автомата Мілі я буду будувати зворотну таблицю переходів.

Кодування станів

Кодування станів буде проводитися за таким алгоритмом:

1. Кожному стану автомата аm (m = 1,2,...,M) ставиться у відповідність ціле число Nm, рівне числу переходів у стан аm (Nm дорівнює числу появ аm у поле таблиці ).

2. Числа N1, N2, ..., Nm упорядковуються по убуванні.

3. Стан аs з найбільшим Ns кодується кодом:

де R-кількість елементівпам'яті.

4. Наступні R станів згідно списку пункту 2 кодуються кодами, що містять тільки одну 1:00 ... 01, 00 ... 10, ... , 01 ... 00, 10 ... 00.

5. Для станів, що залишилися, знову в порядку списку п.2. використовують коди з двома одиницями, потім із трьома і так далі поки не будуть закодовані вес стани.

У результаті виходить таке кодування, при якому чим більше мається переходів у деякий стан, тим менше одиниць у його коді. Вираження для функцій збдження будуть простіше для D-тригерів, тому що функції порушення однозначно визначаються кодом стану переходу.

Табл.3. Таблиця переходів D-тригера

Am Kam As Kas X Y ФЗ
A19 11110 A1 00011 NX1 D4D5
A1 10110 A2 00101 1 Y5Y9 D3 D5
A21 00001 A3 00110 1 Y1Y8 D3D4
A3 00011 A4 01010 X4 Y4 D2 D4
A3A4A2 000110101000101 A5 00000 NX4NX31X4NX3 Y3Y10Y4Y5Y3Y10
A5 00010 A6 01100 1 Y1Y8 D2D3
A6 00000 A7 10001 X4 Y4 D1 D5
A2A2A3 001100011000011 A8 00001 X4X3NX4NX1NX4X3 Y6Y6Y6 D5 D5 D5
A8 00111 A9 10010 1 Y5Y9 D1 D4
A6A9A9 000000010100101 A10 00010 NX4X3X4X3NX4X1 Y6Y6Y6 D4 D4 D4
A18 01111 A11 10100 NX5X6 Y3 D1 D3
A10 00010 A12 11000 1 Y1Y8 D1D2
A11 01011 A13 00111 1 Y5Y9 D3D4D5
A12 01100 A14 01011 X4 Y4 D2 D4D5
A14A12A13 011100110001001 A15 00100 1NX4NX3X4NX3 Y4Y5Y3Y10Y3Y10 D3D3D3
A12A13A13 011000100101001 A16 10000 NX4X3X4X3NX4X1 Y6Y6Y6 D1D1D1
A15 01000 A17 01110 1 Y2Y4 D2D3D4
A16 01101 A18 10011 1 Y3Y6 D1 D4
A17 11000 A19 10101 1 Y7 D1 D3 D5
A19A18 1111001111 A20 01001 X1NX5NX6 Y8Y8 D2 D5 D2 D5
A7A6A9 100000000000101 A21 01000 1NX3NX4NX4X3 Y4Y5Y3Y10Y3Y10 D2 D2 D2

Для підвищення функціональності схеми можна виділити однакові елементи:

Виписуємо з таблиці вирази для тригерів (та виконуємо необхідні перетворення для представлення їх в рамках потрібної серії):

Вихідні стани автомата Мілі:

Ми отримали усі необхідні вирази для принципової схеми. Будуємо її, користуючись формулами для тригерів та вихідними станами (Лист 2).

Заключення

В ході проекту ми отримали комбінаційну схему булевої функції в заданому базисі та побудували принципову схему керуючого автомата Мура.

Синтез автомата був виконаний з урахуванням серії КР1533, тому може бути зроблений та опробований в реальному житті. В цілому курсова робота довела свою важливість у закріпленні отриманих знань та набутті низки звичок щодо проектування цифрових автоматів.


Перелік використаної літератури

1. Методичні вказівки до курсової роботи по дисципліні “Прикладна теорія цифрових автоматів”. Одеса. ОГПУ. 1998р.

2. Мікросхеми серії 1533(555). Стислі теоретичні дані. Одеса. Центр

НТТМ ОГПУ. 1975г.

3. ГОСТ 2.708-81 ЄСКД. Правила виконання електричних схем цифрової обчи слювальної техніки.

4. ГОСТ 2.743-82. ЄСКД. Умовні графічні позначення в схемах. Елементи цифрової техніки.