Соціальна кібернетика – наука, у якій використовуються методи й засоби кібернетики з метою дослідження й організації процесів управління в соціальних системах. Необхідно, однак, ураховувати, що соціальна кібернетика, яка вивчає закономірності управління суспільством у кількісному аспекті, не може стати всеосяжною наукою про управління суспільством, у якому є явища і процеси, що значною мірою не піддаються формалізації.
Сферою економічної кібернетики є проблеми оптимізації управління економікою загалом, її окремими галузями, економічними районами, промисловими комплексами, підприємствами і т.д.
Як основний метод економічної кібернетики використовується економіко-математичне моделювання, що дозволяє представити динаміку розвитку виробничо-економічних систем, розробляти заходи для поліпшення їхньої структури й методи економічного прогнозування й управління. Основним напрямком і однією з найважливіших задач економічної кібернетики сьогодні стала розробка теорії побудови й функціонування автоматизованих систем управління (АСУ). Необхідність створення АСУ обумовлюється високими темпами зростання виробництва, поглибленням його спеціалізації, розширенням кооперування підприємств, істотним збільшенням кількості міжгосподарських зв'язків і їхнім ускладненням. У ході розвитку цих процесів відбувається зниження ефективності традиційних методів управління виробництвом, виникає нагальна потреба залучення на допомогу керівникові кібернетичної техніки, тобто створення систем управління «людина – машина», які знайшли реальне втілення у формі АСУ. Особливості сільськогосподарського виробництва (територіальне розосередження, довго тривалість виробничих циклів, сильний вплив випадкових факторів та ін.) підвищують значення АСУ в управлінні ним.
1.5 Кібернетичні системи і інформація.
Основним об’єктом дослідження в кібернетиці є так звані кібернетичні системи.
Прикладами кібернетичних систем можуть служити різного роду автоматичні регулятори в техніці (наприклад, автопілот або регулятор, що забезпечує підтримку постійної температури в приміщенні), електронні обчислювальні машини (ЕОМ або комп’ютери), людський мозок, біологічні популяції, людське суспільств.
Кібернетичні системи мають рецептори (датчики), що сприймають сигнали із зовнішнього середовища і передають їх всередину системи, а також вхідні і вихідні канали, по яких вони обмінюються сигналами із зовнішнім середовищем. Вихідні сигнали системи передаються в зовнішнє середовище через еффектори (виконавчі пристрої).
Основним об’єктом дослідження в кібернетиці є так звані кібернетичні системи.
Прикладами кібернетичних систем можуть служити різного роду автоматичні регулятори в техніці (наприклад, автопілот або регулятор, що забезпечує підтримку постійної температури в приміщенні), електронні обчислювальні машини (ЕОМ або комп’ютери), людський мозок, біологічні популяції, людське суспільство…
Кібернетичні системи мають рецептори (датчики), що сприймають сигнали із зовнішнього середовища і передають їх всередину системи, а також вхідні і вихідні канали, по яких вони обмінюються сигналами із зовнішнім середовищем. Вихідні сигнали системи передаються в зовнішнє середовище через еффектори (виконавчі пристрої).
Оскільки кожна система сигналів, незалежно від того, формується вона розумними істотами або об’єктами і процесами неживої природи, несе в собі ту або іншу інформацію, то всяка кібернетична система, може розглядатися як перетворювач інформації.
1.6 Мозок і комп’ютери.
З числа складних технічних перетворювачів інформації найбільше значення мають комп’ютери. Комп’ютери володіють властивістю універсальності.
Це означає, що будь-які перетворення буквено-цифрової інформації, які можуть бути визначені довільною кінцевою системою правил будь-якої природи (арифметичних, граматичних і ін.) можуть бути виконані комп’ютером після введення в нього складеної належним чином програми.
Іншим відомим прикладом універсального перетворювача інформації (хоч і заснованого на абсолютно інших принципах) є людський мозок. Властивість універсальності сучасних комп’ютерів відкриває можливість моделювання з їх допомогою будь-яких інших перетворювачів інформації, зокрема розумових процесів.
Така можливість ставить комп’ютери в особливе положення: з моменту свого виникнення вони представляють основний технічний засіб, основний апарат дослідження, яке має в своєму розпорядженні кібернетика.
1.7 Роль і значення кібернетики.
Загальне значення кібернетики полягає в таких напрямках:; 1. Філософське, оскільки кібернетика дає нове уявлення про світ, що ґрунтується на ролі зв'язку, управління, інформації, організованості, зворотного зв'язку й імовірності.
2. Соціальне, оскільки кібернетика дає нове уявлення про суспільство як організоване ціле. Про користь кібернетики для вивчення суспільства чимало було сказано вже в момент виникнення цієї науки.
3. Загальнонаукове в трьох розуміннях: по-перше, у зв'язку з тим, що кібернетика дає загальнонаукові поняття, які виявляються важливими в інших областях науки – поняття управління, складної динамічної системи тощо; по-друге, у зв'язку з тим, що дає науці нові методи дослідження: імовірнісні, стохастичні, моделювання на ЕОМ і так далі; по-третє, у зв'язку з тим, що на основі функціонального підходу «сигнал-відгук» кібернетика формує гіпотези про внутрішній склад і будову систем, які потім можуть бути перевірені в процесі змістовного дослідження.
4. Методологічне, яке визначається тим, що вивчення функціонування простіших технічних систем використовується для висування гіпотез про механізм роботи якісно складніших систем із метою пізнання процесів, що відбуваються в них – відтворення життя, навчання і так далі.
5. Найвідоміше технічне значення кібернетики – створення на основі кібернетичних принципів ЕОМ, роботів, ПЕОМ, що породило тенденцію кібернетизації й інформатизації не тільки наукового пізнання, але й усіх сфер життя.
1.8 Методи кібернетики.
Кібернетика використовує для дослідження систем три принципово різних методу. Два з них - математичний аналіз і фізичний експеримент широко застосовуються і в інших науках.
Суть першого методу полягає в описі об’єкту, що вивчається, в рамках того або іншого математичного апарату ( у вигляді системи рівнянь) і подальшого витягання різних следствій з цього опису шляхом математичної дедукції (наприклад, шляхом рішення відповідної системи рівнянь).
Суть другого методу полягає в проведенні різних експериментів або з самим об’єктом, або з його реальною фізичною моделлю.
Одним з найважливіших досягнень кібернетики є розробка і широке використання нового методу дослідження, що отримало назву обчислювального (машинного) експерименту, або математичного моделювання. Сенс його полягає в тому, що експерименти проводяться не з реальною фізичною моделлю об’єкту, що вивчається, а з його математичним
описом, реалізованим в комп’ютері.
Величезна швидкодія сучасних комп’ютерів часто дозволяє моделювати процеси в швидшому темпі, ніж вони відбуваються насправді.
Розділ 2. Інформаційні системи
2.1 Поняття інформаційної системи.
При самому загальному підході інформаційну систему (ІС) можна визначити як сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів (абонентів). Таке визначення може бути задовільним тільки при самій узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню.
ІС здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідним є обмін інформацією - передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.
Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.
Ще один приклад. На великому сучасному підприємстві в тому чи іншому вигляді повинна існувати інформаційна система. Для забезпечення якісного управління потрібно знати (можливо з різним ступенем оперативності) об'єм запасів тієї чи іншої сировини, скільки і якої вироблено продукції, скільки споживається електроенергії, який цех що виробляє і що потребує, та багато іншої інформації, яка стосується виробничих питань. Крім цього, профспілкам необхідні відомості про потреби співробітників у соціально-побутовій, медично-оздоровчій сферах, тощо. Для обробки всіх таких даних потрібні певні організаційні і технічні засоби, тобто ІС.
До цього моменту мова йшла про інформаційні системи без врахування способу їх реалізації. Найстаріші ( у моральному і у фізичному розумінні) системи повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час - епоху інформаційного вибуху - розроблюється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІС з дуже широким спектром використання.