Література краєзнавчого змісту відображається в РДОБ у зведеному краєзнавчому каталозі, який за назвою є "каталогом". Зведений краєзнавчий каталог, продовжує поповнювати раніше створену краєзнавчу картотеку.
У наш час сектор краєзнавчої літератури і бібліографії РДОБ створює лише тимчасові щоквартальні краєзнавчі картотеки "Новини краєзнавчої літератури". Така картотека є підготовчим матеріалом для поточного бібліографічного покажчика з аналогічною назвою, після чого матеріали картотеки вливаються у зведений краєзнавчий каталог.
Відділ обслуговування документами іноземними мовами (ВОДІМ), створений в 1975р., має багатий досвід складання картотек. Специфікою відділу є обслуговування тих, хто вчить і тих, хто вивчає іноземні мови. Тому до складу ДПА відділу поряд з алфавітним і систематичним каталогами ввійшли такі картотеки, як картотека літератури з методики викладання іноземних мов, країнознавча картотека (про країни, мова яких вивчається), картотека розмовних тем та інші. Ці картотеки є повсякденним засобом обслуговування споживачів, без їх використання було б складно задовольнити їх різноманітні потреби.
В 1993 році для потреб користувачів працівники ВОДІМ створили картотеку "Мовознавство", де почали розписувати різноманітні періодичні та неперіодичні видання, зокрема, неперіодичні збірники, зміст яких в каталогах не розкривається. На даний час обсяг картотеки - 2 ящики, близько 1 800 карток. Картотека доповнює відповідні розділи СК і СКС, де література про наукове пізнання іноземних мов відсутня або відображена недостатньо.
Отже склад бібліографічних картотек ВОДІМ, свідчить про те, що його працівники знаходяться в постійному пошуку, вдосконалюють наявні картотеки і створюють нові.
Враховуючи зростаючі потреби користувачів бібліотеки, ВОДІМ розуміє необхідність створення картотек, присвячених слов'янознавству та вивченню слов'янських мов. Для цього потрібно збільшити штат відділу, залучити до роботи знавців слов'янських мов.
Необхідність багатоаспектного відображення літератури іноземними мовами та її пошуку за різними ознаками свідчить про те, що для її відображення доцільно скористатися можливостями ЕОМ, тобто створювати машинозчитувальну базу даних про літературу іноземними мовами, або електронну картотеку, здатну замінити кілька карткових картотек.
Іншими відділами бібліотеки також створюються картотеки, потрібні для обслуговування користувачів.
Відділ обслуговування користувачів документами сільськогосподарської тематики крім того, що бере участь у створенні СКС та ЕКС, веде тематичні картотеки: "Підприємства АПК на шляху до ринку" (приблизно 300 карток на журнальні статті 1991-2003рр.), "Кактуси" (близько 200 карток на публікації 1968-2003 років) та ін.
Отже сучасний стан бібліографічних картотек РДОБ свідчить про те, що робота з картотеками є важливою складовою інформаційної роботи бібліотеки в цілому. Картотеки надають користувачам бібліотеки потрібну їм інформацію, підготовлену у випереджувальному режимі, що забезпечує оперативність і повноту задоволення інформаційних запитів. Звичайно, є певні проблеми як у стані окремих картотек, так і в координації змісту різних картотек, у створенні системних зв'язків між окремими картотеками, а також із системою каталогів. Усунення цих недоліків, а також вивчення інформаційних потреб користувачів установи і створення нових картотек з метою їх задоволення є перспективними напрямками роботи інформаційної установи.
Електронний каталог (ЕК) ведеться відділом комплектування і обробки документів за період з 1991-2003рр. його обсяг склав 129,6 тис. записів. Частково введено дані про ретроспективну частину фонду (з 1998р.; масив з карткового алфавітного каталогу від „А до К” ). З 1992-2003рр. формування ЕК відбувалось за програмою Херсонської ОУНБ. Відбивалися текстові і образотворчі неперіодичні видання, крім літератури іноземними мовами, що обробляються відповідним відділом. Відомості про документи в каталозі відповідають стандартному набору елементів бібліографічного опису. Крім того, зазначено: індекс класифікації за ББК, предметні рубрики і ключові слова, визначені при обробці документа, інвентарний номер документа; дані про кількість примірників того чи іншого видання та їхній розподіл по відділах. Цих відомостей достатньо для ідентифікації документа і пошуку його за різними параметрами. Але бажано додати дані про видання творів художньої літератури, жанр твору і його теми, що дозволило б замінити традиційну жанрову картотеку і тематичну картотеку художньої літератури.
Пошук документів за ЕК здійснюють інформаційні працівники. Використовуються, в основному, пошук за автором, за будь-яким словом із назви, із предметної рубрики, чи ключовим словом. Пошук за індексом ББК дає за свідченням бібліографів занадто велику кількість записів, які доводиться переглядати візуально, що значно сповільнює одержання потрібної інформації.
З 2002 року здійснюється перехід на ведення каталогу за програмою ІРБІС. Обробляються нові надходження, що на даний момент складають окрему базу даних. Йде процес освоєння програми і її адаптації до потреб Рівненської державної обласної бібліотеки. Особливі труднощі викликає відсутність словника предметних рубрик українською мовою і відображення реалій сучасного життя України у таблицях класифікації, розрахованих тільки на Росію.
Електронну базу даних статей можна також називати електронною картотекою статей, хоч деякі фахівці виступають проти застосування слова „картотека”, а пропонують використовувати словосполучення „база даних”.
Ускладнення проблем книгопостачання, компенсується якісними змінами інформаційних технологій, зокрема, можливостями віддаленого доступу до бібліографічних БД світу, повнотекстових БД, документальних БД на оптичних носіях. В 1999 році інформаційна установа придбала у видавничому підприємстві "Бібліотека офіційних документів" при Управлінні справами Верховної Ради України інформаційно-пошукову систему "Законодавство", яка допомагає швидко знайти потрібні документи, видрукувати їх, показати їх зв'язок з іншими нормативними актами. Користувачі мають можливість переглянути історію змін документа, дізнатись, в яких офіційних виданнях він був опублікований тощо.
Актуалізація бази здійснюється щоденно. Нові нормативні акти надходять через електронну пошту.
З початку 2000 року бібліотека отримала доступ до мережі Інтернет. В бібліографічному відділі з цією метою обладнано АРМ, проведено навчання працівників. Підвищенню якості обслуговування читачів сприяла б координація і кооперація інформаційних установ обласного центру у створенні інформаційних ресурсів, зокрема комплектування довідково-інформаційними виданнями, бібліографічними посібниками, фондами лазерних компакт-дисків, документами на магнітних носіях на основі ретельного вивчення інфраструктури регіону, інформаційних потреб користувачів.
РДОБ свою діяльність спрямовує на підвищення акумулювання, формування, створення, обробку, передачу і використання різноманітної інформації, розширення інформаційного сервісу, який відповідатиме запитам та інтересам споживачів. Пріоритетними напрямками діяльності бібліотеки є формування інформаційної системи регіону, тобто реалізація програми „Створення регіонального інформаційного порталу та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек”[6].
Бібліотека активно працює над поповненням своєї web-сторінки в мережі Internet, адреса : http// libr.rv.ua. на якій представлені розділи про бібліотеку, ресурси, проекти, портали, бібліоnet, віртуальну добірку гостьова книга. На основі інформаційних ресурсів запропоновано широке коло нових послуг для своїх користувачів. В продовж року активно використовується Internet-місце (8 користувачів на день безкоштовно), для пошуку інформації в всесвітній мережі.
В бібліотеці здійснюється робота з поштовим сервером, актуалізація листування, отримання пошти Інтернет. Фізична типологія мережі, що використовується в РДОБ – зіркоподібна, є 3 концентратори,1 – маршрутизатор, 1 сервер – який є одночасно і шлюзом, і маршрутизатором, на ньому міститься операційна система Free BSP, на якій знаходиться сайт бібліотеки, планується створити новий сервер „Рівненський інформаційний портал” при підтримці системи Linux.
Отже, РДОБ адаптує свою інформаційну діяльність до нових умов функціонування, перетворюючись таким чином на потужний інформаційний центр регіону. Проведений аналіз ДПА РДОБ свідчить про те, що протягом останніх років його структура зазнала суттєвих змін. На базі сучасних високотехнічних платформ з’являються нові автономні та локальні інформаційні підсистеми (ЕКС, повнотекстова ІПС „Законодавство”, комп’ютерна система БД „Ліга: Закон”, довідкові видання на СД). У багатьох аспектах інформаційної діяльності вони кооперують з традиційними елементами ПА, а в окремих випадках – АІПС займають домінуюче положення (гіпертекстові системи, проблемно-орієнтовані ІПС, повнотекстові БД тощо).
Використання сучасних інформаційних технологій в процесі організації ДПА РДОБ значно розширюють інформаційний потенціал даної установи.
Висновки
Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про те, що у сучасних умовах відбувається перехід до глобального телекомунікаційного середовища існування та обігу інформації. В даних умовах формується якісно нова структура організації довідково-пошукового апарату (ДПА) інформаційних установ. З появою нових елементів значно розширилось і функціональне призначення ДПА. На практиці через причини економічного характеру та внаслідок відсутності або недосконалості концепції розвитку ПА конкретної інформаційної установи цей процес, як правило, мало керований.