Смекни!
smekni.com

Розв'язок задачі лінійного програмування (стр. 4 из 4)

Наступна теорема в літературі як правило має назву теореми про доповнюючу нежорсткість.

Теорема (друга теорема двоїстості для симетричних задач). Для того, щоб плани

та
відповідних спряжених задач були оптимальними, необхідно і достатньо щоб виконувалися умови доповнюючої нежорсткості:

.

Більш очевидно взаємозв’язок між оптимальними планами прямої та двоїстої задач встановлює наслідок другої теореми двоїстості.

Наслідок. Якщо в результаті підстановки оптимального плану однієї із задач (прямої чи двоїстої) в систему обмежень цієї задачі і-те обмеження виконується як строга нерівність, то відповідний і-ий компонент оптимального плану спряженої задачі дорівнює нулю.

Якщо і-ий компонент оптимального плану однієї із задач додатний, то відповідне і-те обмеження спряженої задачі виконується для оптимального плану як рівняння.

Побудуємо двоїсту:

Побудуємо симплекс таблиці для прямої задачі:

1 3 0 0 0
x1 x2 x3 x4 x5 B T
x3 4 3 1 0 0 12 4
x4 -1 2 0 1 0 4 2 **
x5 2 -1 0 0 1 4 ###
F -1 -3 0 0 0 0 0
**
1 3 0 0 0
x1 x2 x3 x4 x5 B T
x3 5,5 0 1 -1,5 0 6 1,09 **
x2 -0,5 1 0 0,5 0 2 ###
x5 1,5 0 0 0,5 1 6 4
F -2,5 0 0 1,5 0 6 0
**
1 3 0 0 0
x1 x2 x3 x4 x5 B T
x1 1 0 0,18 -0,27 0 1,09 1,09
x2 0 1 0,09 0,36 0 2,55 ###
x5 0 0 -0,27 0,91 1 4,36 4
F 0 0 0,45 0,82 0 8,73 0

Отже, максимум F дорівнює 8,73 в точці (1,09, 2,55).

Тоді мінімум К(у) дорівнює також 8,73. у* = (0, 2,33, 1,67)Т.

Задача 4

Методом потенціалів розв’язати ТЗ.

Розв’язання:

Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 a
P1 7 3 1 5 4 30
P2 7 5 8 3 2 25
P3 6 4 8 3 2 45
P4 3 1 7 6 2 20
b 10 35 15 25 35

10 +35+15+25+35 = 120

30+ 25+ 45+ 20 = 120.

Отже, ТЗ є закритою.

Знайдемо початковий план методом пн-зх кута.

Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 a
P1 7 3 1 5 4 5
10 20
P2 7 5 8 2 2 25
15 10
P3 6 4 8 2 2 10
5 25 15
P4 3 1 7 2 2 20
20
b 10 10 15 25 10

Поетапно проведемо методом потенціалів розв’язок задачі:

Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 u
P1 7 3 - 1 + 5 4 4
10 20 -5 5 4
P2 7 5 + 8 - 2 2 6
-2 15 10 0 0
P3 6 4 8 2 2 6
-3 -1 5 25 15
P4 3 1 7 2 2
0 2 5 6 20
v 3 -1 2 -4 -4
Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 u
P1 7 - 3 1 + 5 4 4
10 10 10 10 9
P2 7 5 8 2 2 6
-2 25 5 5 5
P3 6 4 8 - 2 2 + 11
-8 -6 5 25 15
P4 3 + 1 7 2 2 - 11
-11 -9 -1 0 20
v 3 -1 -3 -9 -9
Q1 Q2 Q3 Q4 Q5 u
P1 7 3 1 5 4 5
5 10 15 7 7
P2 7 5 8 2 2 7
2 25 7 7 7
P3 6 4 8 2 2 1
7 7 7 25 20
P4 3 1 7 2 2 1
5 7 7 7 15
v 2 -2 -4 1 1

Всі оцінки Сij – vi – uj на 3 етапі невід’ємні, тому оптимальний розв’язок знайдено.

5 10 15 0 0
X = 0 25 0 0 0
0 0 0 25 20
5 0 0 0 15

Вартість перевезень дорівнює: 7 * 5 + 3 * 10 + 1 * 15 + 5 * 25 + 3 * 5 + 2 * 25 + 2 * 20 + 2 * 15 = 340.


Список використаних джерел

1. Бурий В.В., Шевченко І.В. Математичне програмування. — К.: НАУ, 2007. — 168с.

2. Єгоршин О.О., Малярець Л.М. Математичне програмування. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. — 383с.

3. Жильцов О.Б., Кулян В.Р., Юнькова О.О. Математичне програмування (з елементами інформаційних технологій) / Міжрегіональна академія управління персоналом / Олена Олександрівна Юнькова (ред.). — К.: МАУП, 2006. — 184с.

4. Зеленський К.Х. Математичне програмування. — К.: Університет "Україна", 2007. — 241c.

5. Лебідь М.Т., Синявіна ЮВ. Математичне програмування. — Х., 2007. — 72с.