1. Чернышевский Н.Г. ПСС. – Т.9. - 1949.
2. Мшеєнко М.М. Проблеми розвитку - кримінального прогресу в Укураїні. - К., 1999.
7) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
8) з'ясування істини;
9) забезпечення підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному права на захист;
10) презумпція невинуватості;
11) свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів;
12) здійснення правосуддя виключно судами;
13) участь народу у здійсненні правосуддя;
14) незалежність і недоторканність, суддів, підкорення їх лише законові;
15) змагальність судового розгляду;
16) гласність судового процесу;
17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень;
18) обов'язковість рішень суду; інші засади: 1) публічність; 2) забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів; 3) вільна оцінка доказів, 4) безпосередність дослідження доказів; 5) усність процесу.
У цілому ця думка змістовна, але не може не викликати доповнень, зауважень і більш глибокого розгляду.
По-перше, в Конституції України найшли відображення і такі загально юридичні принципи, як справедливість, відповідальність держави за шкоду, заподіяну громадянинові державними органами чи її посадовими особами (ст. 56 Конституції України - на підставі цих положень в кримінальному процесі виник і розвивається інститут реабілітації незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності, відшкодування їм моральної і матеріальної шкоди.
По-друге, в кримінальному процесі гарантується захист не лише окремих конституційних прав і свобод людини (недоторканність житла, особи тощо), а повинно забезпечуватись забезпечення всіх, гарантованих конституцією і міжнародними правовими актами прав і свобод людини (нерушимість права приватної власності і т.д.). Тому доцільно вести мову про єдиний принцип кримінального процесу — принцип забезпечення прав і свобод людини, в рамках, якого знаходять окреме проявлення його функціональні інститути;
- забезпечення недоторканності особистого життя особи, житла;
- таємниці телефонних розмов, листування, телеграфної та іншої кореспонденції, нерушимості права власності.
По-третє, до принципів кримінального процесу відносяться такі
загальні і фундаментальні положення: документування процесуальних дій і рішень (п. 7 ст. 129 Конституції України); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу, повага та захист честі і гідності людини;
гарантованість доступу до правосуддя; забезпечення ознайомлення обвинувачуваного з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення; прокурорський нагляд на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором у суді; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише з разі крайньої необхідності; неприпустимості примушування до свідчень проти
самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів; заборона повороту до гіршого стосовно обвинуваченого в апеляційній та касаційній стадіях процесу.
2. Система принципів кримінального процесу.
У кримінальному процесі знаходять закріплення принципи різного рівня узагальненості:
- загально-правові принципи - принципи, характерні для всіх галузей
права (наприклад, законність, справедливість, рівність людей перед законом і судом);
- міжгалузеві принципи - принципи, характерні для деяких галузей права (наприклад, притаманні як цивільному, так і кримінальному процесу принципи гласності судового процесу, об'єктивної істини, незалежності суддів);
- галузеві принципи - принципи, характерні тільки для окремої галузі права (наприклад, щодо кримінального процесу це презумпція невинуватості обвинуваченого, публічність, недопустимість примусу до свідчень проти самого себе і своїх близьких-родичів та членів сім'ї тощо). Діюча система принципів кримінального процесу сприйнята українською процесуальною наукою від теорії процесу радянських часів.
З урахуванням історичного та світового досвіду, положень міжнародних правових актів та сучасних досягнень юридичної науки така система вимагає коректив і подальшого розвитку. Зокрема, подальшої розробки потребують саме галузеві, сугубо процесуальні принципи, які визначають особливості саме кримінального процесу. Аналіз співвідношення загально-правових, міжгалузевих і галузевих принципів показує дуже малу частку саме галузевих принципів у цілісній системі таких.
Таким чином, необхідно поповнити концептуальну модель системи принципів кримінального процесу, а саме:
- систему галузевих принципів, які визначають особливості саме кримінального процесу, доповнити такими засадами, як: недопустимість примушування до свідчень проти самого себе. членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу; допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності; забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення; незалежність слідчого;
прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором у суді; недопустимість щодо правового стану обвинуваченого повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях процесу, реабілітація невинуватих; документованість процесуальних дій і рішень;
- систему міжгалузевих принципів доповнити засадами: гарантованість доступу до правосуддя;
- систему загально-правових принципів доповнити засадами: повага та захист
честі і гідності людини; презумпція добропорядності людини;
забезпечення захисту прав і свобод людини недоторканність особи, житла, сфери особистого життя, таємниця листування, телефонних та інших розмов, таємниця банківських вкладів, нерушимість права власності та інші); гуманізм, толерантність і справедливість.
Отже, принципами кримінального процесу є:
* Встановлення об'єктивної істини.
* Забезпечення захисту прав і свобод людини;
- недоторканність сфери особистого життя;
- недоторканність особи;
- недоторканність житла;
- забезпечення таємниці листування, телефонних та інших розмов, телеграфної і поштової кореспонденції;
- забезпечення таємниці банківських вкладів;
- непорушність права власності.
* Повага та захист честі і гідності людини.
* Презумпція невинуватості обвинувачуваного.
* Презумпція добропорядності людини.
* Рівність людей перед законом і судом.
* Гарантованість доступу до правосуддя та забезпечення права на судовий захист.
* Здійснення правосуддя тільки судом.
* Забезпечення обвинувачуваному права на захист.
* Недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких).
* Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.
* Допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності.
* Допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини.
* Незалежність слідчого.
* Забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення.
* Прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання обвинувачення в суді прокурором.
* Публічність.
* Гласність судового розгляду справи.
* Незалежність суду і підкорення його тільки законові.
* Змагальність та диспозитивність.
* Безпосередність та усність судового процесу.
* Недопустимість щодо правого стану обвинуваченого повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях процесу.
* Таємниця наради суддів.
* Обов'язковість рішень суду.
* Свобода оскарження процесуальних дій і рішень, забезпечення можливості касаційного та апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
* Державна мова судочинства.
* Реабілітація невинуватих.
* Документованість.
* Законність.
* Толерантність.
* Гуманізм.
* Справедливість.
Таким чином, вся концептуальна модель системи діючих в кримінальному процесі засад включає в себе 38 принципів. Усі вони перебувають в тісному зв'язку, взаємно доповнюють один одного і створюють систему гарантій правосуддя.
При цьому, міжгалузеві та загально-правові принципи, особливо такі, як недоторканність сфери особистого життя, недоторканність особи, недоторканність житла, забезпечення таємниці листування, телефонних та інших переговорів, телеграфної і поштової кореспонденції, забезпечення таємниці банківських вкладів; нерушимість права власності; в зв'язку з особливостями кримінально-процесуальних правовідносин, де вони безпосередньо діють, одержують нове теоретичне осмислення, змістовне збагачення та юридичний розвиток, набувають суто процесуального змісту.
У своїй сукупності принципи кримінального процесу утворюють злагоджену систему єдиних по своїй спрямованості на забезпечення правосуддя і не суперечливих один з одним основоположних начал визначального характеру, в якій кожен із принципів має свою самостійну теоретично-правову сутність і процесуально-генетичну цінність, виступаючи першоджерелом окремих правових інститутів, органічно поєднаний з іншими засадами, а всі вони разом взяті визначають особливість процесуальної форми і становлять основу процесуальних гарантій істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості.