Мокші досягається за допомогою йога. Вона вчить, що найвищого блаженства людина може досягти повним звільненням своєї свідомості від впливу зовнішнього світу і досягненням особливого психічного стану - «самадхи» (зосередження). В стані «самадхи» згасають усі бажання, мислення зосереджується на якийсь внутрішній точці, порушується зв’язок із зовнішнім світом. В стані самадхи начебто з’являється здатність інтуїтивного бачення істини.
Йога розробила систему вправ досягнення морально-етичної, фізичної і пізнавальної самодисципліни, у якій важливе місце посідають утримання від насильства над всім живим, забезпечення найдоцільнішого положення тіла, регулювання дихання (виконання систем заходів, що обмежують природній ритм дихання), зосередження думки лише на окремому об’єкті при певному виключенні почуттів та інші.
Йога дала опис ряду цікавих з наукового погляду психічних явищ. Вона стала предметом досліджень медицини, спортивної медицини зокрема. Йогічна техніка самообмеження і медитації використовується зараз у багатьох нових культах давньоіндійського походження, у кришнаїтів і інших.
Індуїзм релігія політеїстична. Поряд з головними богами Брахма, Вішну, Шива шанується пантеон інших богів. Основними течіями в індуїзмі є вішнуїзм, який визнає головним богом Вішну і шиваїзм, який визнає головним богом - Шиву.
Серед персів, що мешкають в Індії, а також серед гебрів в Ірані розповсюдженою релігією є зороастризм. Назва цієї релігії походить від імені її засновника пророка Зороастро ( іранське Заратуштра). Священною книгою зороастризму є Авеста. В основі зороастризму лежить ідея боротьби двох начал: доброго, світлого уособленого в образі бога Агура-Мазди (Ормузд), і злого, темного, що уособлюється в образі бога Ангра-Майнью (Аріман). Зороастризм пропагуює ідеї кінця світу, загробної відплати за земне життя, про останній суд божий, воскресіння з мертвих, народження спасителя та інші. Ці ідеї мали великий вплив на формування християнства і ісламу.
У Китаї поряд з буддизмом розповсюдженні такі національні релігії, як даосизм і конфуціанство. Національною релігією Японії є синтоїзм. Поряд з цими і іншими достатньо розвинутими релігіями у ряді регіонів Азії, Африки, Південної Америки, народів півночі до цього часу існують родоплемінні релігії у формі тотемізму, фетишизму, культу предків тощо.
Література
1. Чекер Р.О. Релігія – основа буття. Навчальний посібник.- К. 2008.
2. Титаренко О.С. Основи філософії і філософських знань. – К. 2007.
3. Бабичев Р.К. Релігієзнавство. К. – 2006.
4. Хомич К.С. Основи релігійних знань. К. 2008.