Зміст
Вступ
1. Стан та аналіз енергоспоживання та енергозбереження на об’єктах ГМК
2. Порівняльна характеристика енергоємності продукції з світовими стандартами
3. Аналіз показників енергоефективності використання паливно-енергетичних ресурсів по галузями ГМК України
Висновки
Використана література
Однією з основних проблем української економіки є висока енергоємність ВВП, що за даними Міжнародного енергетичного агентства складає 0,5 кг нафтового еквіваленту на 1 дол. США. Цей показник в 2,6 рази перевищує рівень енергоємності розвинених країн світу (0,21 кг на 1 дол. США).
Тема енергозбереження та енергоефективності є однією з основних тем, що обговорюються в даний час в світовій енергетичній спільноті. Вона знайшла своє віддзеркалення у рішеннях "Великої вісімки" (Генуя, 2001 р., Евіан, 2003 р., Сіайленд, 2004 р., Гленіглс, 2005 р), включаючи саміт в Санкт-Петербурзі, і є однією з ініціатив Німецького головування в G8 в 2007 р.
Основним споживачем паливно-енергетичних ресурсів є підприємства чорної металургії, загальне споживання якими паливно-енергетичних ресурсів складає 50 млн. т умовного палива. Крім того, значна кількість доменних та сталеплавильних цехів є найбільш відсталими з точки зору енергоємності виробництва. Наприклад, при виробленні чавуна вона майже на 33% вища, ніж на провідних підприємствах світу.
Такий стан склався завдяки недостатньому використанню нових технологій, зокрема пиловугільного палива (ПВП) у доменних печах. У середньому витрати ПВП в Україні складають 16,9, в ЄС - 104, у Китаї - 120 кг/т.
Також Україна відстає у використанні сучасного устаткування у сталеплавильному виробництві. Майже 45,2% сталі виплавляється у мартенівських печах, які збереглися ще тільки в Росії (23% виплавки сталі).
Дуже велика частка енергоресурсів, що споживаються у виробництві чавуну в Україні, припадає на природний газ (20%, або 20,0 млрд. м3), проте як у провідних країнах світу природний газ при його плавленні практично не використовується. .
У прокатному виробництві енергоємність продукції перевищує світові показники більш, ніж на 35%.
Основою проведення енергозберігаючої політики в нашій державі є Комплексна державна програма енергозбереження України (КДПЕ). Виходячи з існуючого стану енергозабезпечення та рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в Українi у квiтнi 1995 р. Президент та Кабiнет Мiнiстрiв України прийняли рiшення про заходи щодо розробки Комплексної державної програми енергозбереження України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 листопада № 911 Держкоменергозбереження України разом з Мiнекономiки України було доручено розробити таку програму. КДПЕ була схвалена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України №148 вiд 5 лютого 1997 р. Програма розроблена на перiод до 2010 р.
Головними завданнями КДПЕ є визначення загального iснуючого та перспективного потенцiалу енергозбереження, розробка основних напрямкiв його реалiзацiї у матерiальному виробництвi та сферi послуг, створення програми першочергових та перспективних заходiв i завдань з пiдвищення енергоефективностi та освоєння практичного потенцiалу енергозбереження. Програма призначена для практичного використання на пiдприємствах та в органiзацiях, на мiсцевому, галузевому та державному рiвнях; вона мiстить конкретнi, найважливiшi енергозберiгаючi заходи, якi при їх реалiзацiї даватимуть значний енергозберiгаючий та економiчний ефект.
Програмою передбачено впровадження 227 енергозберігаючих заходів у гірничо-металургійному комплексі, у тому числі у металургії - 66, по гірничорудних підприємствах - 58, по трубних підприємствах - 25, по коксохімічних підприємствах - 15, по підприємствах кольорової металургії та феросплавних заводах - 12, по вогнетривких підприємствах - 47.
Підприємства, що утворюють гірничо-металургійний комплекс України, є найбільшими споживачами сировини, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсів, і відповідно виробниками промислової продукції.
Основними видами продукції, що складають структуру товарного виробництва ГМК, є залізорудний концентрат; агломерат та обкотиші; кокс; вогнетриви; чавун; прокат чорних металів; труби; феросплави. [2]
Підприємства ГМК зосереджені, насамперед, у Донбасі та Придніпров’ї, де сконцентровані всі металургійні підприємства, переважна більшість гірничо-збагачуючих комбінатів, коксохімічних та вогнетривких підприємств, феросплавних заводів і підприємства кольорової металургії. На Донбас припадає більш ніж 56% виробництва металургійної продукції, а решта - на Придніпров’я.
З інших регіонів, де розташовані достатньо великі підприємства ГМК, слід відзначити Київську область, АР Крим, Одеську, Миколаївку, Полтавську та Харківську області.
У табл.1.1 і 1.2 наведені загальні відомості про підприємства ГМК України за станом на 01.01.2008 р. [3]
Таблиця 1.1. Суб’єкти господарювання ГМК України станом на 01.01.2008 р.
| №п/п | Суб’єкти господарювання | Кількість суб’єктів господарювання, одиниць | Споживання ПЕР,тис. т у. п. | ||||||
| Форма власності | Форма власності | ||||||||
| Державна | Приватна | Комунальна | Всього | Державна | Приватна | Комунальна | Всього | ||
| 1. | ГМК України | 1 | 88 | - | 89 | 23 | 48577 | - | 48600 |
Таблиця 1.2. Загальні відомості про галузь станом на 01.01.2008 р.
| №п/п | Галузь | Валовий галузевий продукт, млн. грн. | Кількість підприємств з річним обсягом споживання умовного палива,тис. т | Кількість населенихпунктів, одиниць | Кількість працюючих, тис. осіб | ||
| менше 1 | від 1 до10 | більше 10 | |||||
| 1. | ГМК України | 125980 | 5 | 19 | 65 | 39 | 558 |
У табл.1.3 наведено дані про обсяг галузевого продукту підприємств ГМК України.
Таблиця 1.3. Валовий галузевий продукт за видами економічної діяльності у 2007 р.
| №п/п | Вид економічної діяльності | Валовий галузевий продукт млн. грн. (згідно статистичних даних) | Обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів, тис. т у. п. (згідно статистичних даних) | Енергоємність валового галузевого продукту, кг у. п. /грн. |
| 1. | ГМК України | 125980 | 48600 | 0,39 |
Головною проблемою, що має системне значення для розвитку гірничо-металургійному комплексі України, є високий ступінь зношення основних фондів і відставання технічного рівня металургійної галузі від кращих світових досягнень.
На цей часнаднормативно експлуатується 54% коксових батарей, 89% доменних печей, 87% мартенівських печей, 26% конвертерів, майже 90% прокатних станів, що призводить до надмірновисокої енергоємності продукції. Така технічно нераціональна експлуатація основних фундацій стала однією з основних причин, що привела до надмірно високої енергоємності продукції.
У свою чергу, надвисокі витрати енергоносіїв можуть і вже привели до зниження конкурентноздатності української металопродукції та втрати суттєвої частини зовнішнього та внутрішнього ринків. Особливо ця проблема загострилася після приєднання України до СОТ та шляхів з поступової інтеграції в ЄС.
Чорна металургія в Україні завжди була, залишається і буде залишатися однією з найбільш енергоємних галузей економіки країни. Однак слід відзначити, що останнім часом відбулися суттєві зміни у галузевому споживанні паливно-енергетичних ресурсів у напрямку скорочення питомих витрат ПЕР за окремими видами (табл.1.4).
Таблиця 1.4. Споживання паливно-енергетичних ресурсів на металургійних підприємствах ГМК України у 2000-2007 рр.
| Види ПЕР | Роки | |||||||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
| 1. Коксова продукція,млн. т у. п. | 15,48 | 15,73 | 16,23 | 16,64 | 16,89 | 17,1 | 17,54 | 19,24 |
| 2. Газ природний,млн. т у. п. | 7,92 | 7,93 | 7,69 | 8,82 | 8,73 | 9,52 | 7,60 | 8,34 |
| 3. Газ доменний,млн. т у. п. | 5,66 | 5,93 | 6,12 | 6,33 | 6,73 | 6,46 | 6,99 | 7,60 |
| 4. Газ коксовий,млн. т у. п. | 1,41 | 1,44 | 1,43 | 1,50 | 1,47 | 1,49 | 1,70 | 1,87 |
| 5. Мазут, млн. т у. п. | 0, 19 | 0, 20 | 0,17 | 0,17 | 0,15 | 0,16 | 0,21 | 0, 20 |
| 6. Вугілля, млн. т у. п. | 0,60 | 0,57 | 0,77 | 1,04 | 1,12 | 1,16 | 1,87 | 1,52 |
| 7. Електроенергія,млрд. кВт·год. | 15,08 | 15,58 | 15,92 | 16,57 | 16,06 | 16,43 | 17,32 | 17,93 |
Споживання енергоресурсів на виробництво продукції українськими металургійними підприємствами суттєво перевищує енерговитрати закордонних. Так, енергоємність виробництва чавуну на українських металургійних підприємствах майже на 33% вища, ніж на провідних підприємствах світу (табл.2.1). [1]
Таблиця 2.1. Питомі витрати енергоресурсів на виробництво чавуну
| Показники | ЄС | Китай | Україна |
| 1. Витрати енергоресурсів, кг у. п. /т | 483,4 | 477,4 | 637,8 |
| 2. Витрати коксу, кг/т | 383 | 398 | 503,8 |
| 3. Витрати природного газу, м3/т | - | - | 82,2 |
| 4. Витрати кисню, м3/т | 62,3 | 63,9 | 81,5 |
Таке становище склалося завдяки тому, що в Україні недостатньо застосовується поширена у світі технологія використання пиловугільного палива ПВП у доменних печах. Як замінник коксу та природного газу, ПВП використовувалося лише кількома металургійними підприємства, а саме: ВАТ "Макіївський МЗ", ВАТ "Алчевський МК", ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ВАТ "ДМК ім. Дзержинського", ВАТ "Запоріжсталь" та ЗАТ "Донецьксталь-МЗ", - причому у значному обсязі тільки на останньому підприємстві.