Методика вивчення методів практичного виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання (стр. 5 из 6)
При проведенні нашого уроку ми повинні вивчити роботу одного із дозиметричних пристроїв. Для вивчення роботи дозиметричних пристроїв було вибрано дозиметр-радіометр «Белла», який являється універсальним пристроєм, що дозволяє вимірювати 
- фон (рівні радіації), забрудненість поверхонь та продуктів. Зовнішній вигляд приладу «Белла» наведено на рисунку 1.2 дозиметр-радіометр «Белла» відносять до побутових дозиметрів, які отримали поширення та стали випускатисяРис. 1.2. Дозиметр-радіометр після 1986 року. «Белла».
Всього три органи керування роблять прилад зручним та доступним у керування для людей із різним рівнем підготовки. Покази приладу не тільки висвічуються на табло, але і супроводжуються звуковою сигналізацією, що є зручним для людей із вадами зору та досить зручно в умовах пересування. В умовах лісу прилад попередить про небезпеку. Живлення приладу здійснюється від батареї «Крона». Її вистачає на 200 годин роботи приладу. Прилад реєструє в діапазонах 0,2 мкЗв/год (20 мкР/год) – 100 мкЗв/год (10 тисяч мкР/год).
Також ми розглянемо такий прилад як радіометр-рентгенометр ДП-5А. зовнішній вигляд пристрою наведено на рисунку 1.3.
Польовий радіометр-рентгенметр ДП-5А призначений для вимірювання рівнів -випромінювання й наявності радіоактивного забруднення місцевості й різних предметів по -випромінюванню.Потужність дози
-випромінювання визначається в мілірентгенах у годину (мР/год) або рентгенах у годину (Р/год) у тій точці простору, у якій поміщений при вимірах відповідний лічильник приладу.Рис. 1.3. Радіометр-рентгенометр ДП-5АРадіометрДП-5А має можливість вимірювати рівні випромінювання по
-випромінюванню від 0,05 мР/год до 200 Р/год.Конструкція й призначення приладу.
Технічний опис й інструкції для експлуатації, а також принципова схема додаються до самого приладу. Там же викладені основні характеристики приладу й правила експлуатації. Тому ми приведемо лише загальний опис приладу йдетально розглянемо тільки ті основні вузли, з якими доводиться зустрічатися безпосередньо при проведенні радіометричних вимірів.
Прилад складається з наступних основних частин: зонд із гнучким кабелем, вимірювальний пульт, телефон, футляр з контрольним джерелом. Крім того, у комплект приладу входить укладальний ящик, у якому розміщаються подовжувальна штанга, блок живлення, комплект запасних деталей та комплект технічної документації.
Зонд приладу являє собою сталевий циліндр, у якому розміщаються детектори випромінювання, підсилювач – нормалізатор й інші елементи схеми. Як детектори випромінювання використаються галогенні лічильники типів СТС-5 і СІ-3БГ.
У сталевому корпусі циліндра є вікно-виріз для індикації
-випромінювання. Вікно заклеєне етил целюлозною водостійкою плівкою. На корпусі зонда змонтований обертовий циліндричний латуннийекран, що також має виріз, по розмірах співпадаючий з вікном у корпусі зонда. Екран моженебагато переміщатися уздовж корпуса зонда. Для закріплення екрана в певномуположенні на ньому є два фіксатори (зуба), на яких зазначенібукви Б та Г.На корпусі циліндра є стопорнийбуртик у вигляді кільця із двома пазами для фіксаторів.При положенні Бу пазівв опорної вилки вікно-виріз екрана сполучається з вікном корпуса. При такомуположенні екрана
- і -випромінювання проходять через сполучені вікна-вирізи й пластмасову плівку й попадає у лічильники.При положенні фіксатора Г проти стопорної вилки вікно корпуса зонда перекривається циліндричним екраном і доступ
-випромінювання до лічильників припиняється. Лічильники будуть видавати імпульси тільки під впливом -випромінювання.Для зміни положення екрана необхідно злегка підсунути його убік опорного штифта (фіксатор виходить із паза стопорногобуртика) і повернути до бажаного положення.
Електрична частина зонда кріпиться на платі. Корпус зонда з'єднується із платою за допомогою накидної гайки. Для зручності вимірів зонд має ручку. Гнучкий кабель довжиною 1,2 м з'єднує зонд із пультом приладу.
Вимірювальний пульт складається з наступних основних вузлів: панель, кожух, шасі й кришки відсіку живлення.
Електровимірювальний прилад – мікро амперметр має дві шкали - верхню й нижню. Верхня шкала має 16 розділів: вона призначена для визначення рівнів
-випромінювання до 5 Р/год. Відлік показів по верхній шкалі виконується при роботі на II – VI під діапазонах. Нижня шкала має 18 розділів. 
Рис. 1.4. Передня панель радіометра-рентгенометраДП-5А:
1 – електровимірювальний прилад, 2 – перемикач під діапазонів; 3 – потенціометр регулювання режиму, 4 –кнопка скидання показань; 5 - запобіжник.
4. Демонстраційний дослід.
Проведемо визначення рівня радіоактивного забруднення в класному приміщенні та визначимо рівень радіоактивності зразків мінералів. Отримані дані внесемо у таблицю:
| № | Зразок матеріалу | Активність |
| 1. | Крейда | |
| 2. | Граніт | |
| 3. | Базальт | |
| 4. | Поліметалева руда |
Зразки мінералів можна отримати у шкільному кабінеті географії чи хімії, або знайти самотужки. Наведені зразки (мармур, граніт, поліметалеві руди) містять деякий, хоч і незначний відсоток, радіоактивних речовин, що і буде зареєстровано дозиметром.
5. Закріплення нового матеріалу.
Для закріплення нового матеріалу можна запропонувати наступні питання:
1. Які пристрої називають дозиметрами?
2. Який поділ реєструючи пристроїв ви знаєте?
3. Які методи реєстрації радіоактивних випромінювань ви можете привести?
4. Охарактеризуйте сцинтиляційний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.
5. Охарактеризуйте іонізаційний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.
6. Охарактеризуйте фотографічний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.
7. Охарактеризуйте біологічний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.
8. Охарактеризуйте калориметричний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.
9. Охарактеризуйте хімічний спосіб реєстрації радіоактивних випромінювань.
10. Охарактеризуйте будову та призначення дозиметра-радіометра «Белла».
11. Охарактеризуйте будову та призначення радіометра ДП-5А.
6. Висновки та результати уроку.
Запропонувати висновки та результати уроку сформулювати учням.
Додаток 2. Лабораторна робота. Вимірювання природного радіаційного фону. Складання радіаційної карти місцевості.
| Тема заняття: | Вимірювання природного радіаційного фону. Складання радіаційної карти місцевості. |
| Тип заняття: | Лабораторна робота |
| Мета заняття: | Сформувати вміння та навики вимірювання рівня радіоактивного випромінювання у приміщенні класу, та на відкритій території, скласти радіаційну карту прилеглої місцевості, Сформувати вміння та навики безпечного поводження із радіоактивними речовинами. |
| Прилади та матеріали: | Радіометр – рентгенометр ДП5А, рентгенометр ДП-3 (ДП 3Б), дозиметр побутовий «Бриз», дозиметр «Белла», зразки металів та природних матеріалів: дерево, граніт, базальт, еталонне джерело радіоактивного випромінювання від радіометра – рентгенометра ДП5А. |
Основні етапи уроку.
1. Інструктаж по техніці безпеки.
2. Вивчення методики роботи із дозиметром. Вивчення інструкції дозиметра.
3. Проведення вимірів радіаційного фону класного приміщення під контролем вчителя.
4. Проведення вимірів радіаційного фону прилеглої до школи території із метою встановлення рівня радіаційного фону.
5. Виготовлення радіаційної карти місцевості.
Основні етапи уроку.
1. Інструктаж по техніці безпеки.
При виконанні лабораторної роботи не передбачається користування високоактивними препаратами (якщо не використовувати еталонний препарат ДП-5А), тому можна обмежитися звичайним інструктажем по техніці безпеки.
2. Вивчення методики роботи із дозиметром. Вивчення інструкції дозиметра.
Рис. 23. Передня панель радиометра-реитгенометраДП-5А:
1) електровимірювальний прилад; 2) перемикач під діапазонів;
3) потенціометр регулювання режиму; 4)кнопка скидання показів;
5) тумблер підсвітки шкали. 6) гніздо для ввімкненнятелефонів;
7) гвинт для встановлення нуля.
Включення телефона у гніздо 6дозволяє грубо, на слухвизначати інтенсивність випромінювання при роботі на всіхпіддіапазонах, крім першого.
Гвинт установки нуля застосовується в тих випадках, коли при скиданні стрілка приладу неточно встановлюється на нулі. Для приведення стрілки в нульове положення необхідно вивернутизапобіжний гвинт на передній панелі. Під цим гвинтом у поглибленні розміщається другий гвинт, обертання якого змінює положення стрілки приладу. У колодку кріплення уставляється вилка кабелю, що з'єднує зонд із вимірювальним пультом.