1.4 Особливості теплового режиму доменної печі при вдуванні в сурму додаткового палива
Вдування у фурму природного газу, в меншій мірі пиловугільного палива, супроводжується інтенсифікацією процесу непрямого відновлення оксиду заліза (rd), а також зниженням окислювального потенціалу фурмених зон, слідством чого є зменшення численія елементів чавуну, в першу чергу заліза.
В результаті вказаних змін відбувається істотнє зменьшення приходу у фурму оксиду заліза, відновлення якого йде прямим шляхом, тобто із значним споживанням тепла.
На практиці, при вдуванні природного газу і пиловугільного палива, відновлення оптимального нагріву фурми і якості продуктів плавки досягається збільшенням рудного навантаження і відповідним зниженням витрати коксу.
Проте відновлення теплової рівноваги фурми доменної печі по кінцевому складу і температурі продуктів плавки не свідчило про те, що і в фурмі доменної печі відновлюються колишні температурні умови: очевидно, істотнє зниження приходу в фурму оксиду заліза, визначуване вдуванням додаткового палива, частково розвантажує його від відновлюваної роботи і витрат тепла, що зумовлює можливість ведення процесу на нижчому температурному рівні.
Оскільки при вдуванні в фурму природного газу зниження приходу в горн оксиду заліза орієнтовно удвічі більше, ніж при вдуванні пиловугільного палива, то і ефект дії цього заходу на температурний режим горна відповідно більший. При вдуванні у фурму природного газу і пиловугільного палива вказані ефекти підсумовуються, забезпечуючи відповідне поліпшення умов нагріву продуктів плавки, десульфурації чавуну.
1.5 Зміна окислювальної здатності фурмених зон
Переважаюче горіння пиловугільного палива і природного газу у фурмі доменної печі і на периферії окислювальної зони визначає витратуна ці реакції до 50 % кисню дуття. Подальше зниження витрати коксу і збільшення витрати пиловугільного палива до 150 кг/т чавуну можуть сприяти подальшому зниженню вмісту кисню в горновому газі в основному об'ємі фурмених зон.
Відмічене зниження окислювальної здатності газової фази фурмених зон може сприяти також обмеженню процесу вторинного окислення основних елементів чавуну Fe, Si, Mn.
Для оцінки впливу пиловугільного палива на температуру продуктів плавки полечені рівняння теплового балансу для нижньої зони теплообміну для початкових (індекс 0) і нових (індекс 1) умов плавки. Приймаючи для цих умов t0=t1, tH0=tH1=tH маємо(1.5.1):
З цього рівняння (1.5.1) виходить, що температура продуктів плавки при роботі доменної печі з вдуванням пиловугільного палива може зрости орієнтовно на 2-3% внаслідок зниження ступеня прямого відновлення і зменшення окислювальної здатності газової фази фурмених зон, що визначають зниження приходу в горн оксиду заліза і підвищення відношення Wш0/Wш1
Наслідком повного згоряння пиловугільного палива і зменшення окислювальногопотенціалу фурмених зон можуть бути наступні сприятливі зміни:
· повне згоряння палива в межах фурмених зон виключає абоускладнює можливість попадання порошкоподібного вуглецю в шлак, пори коксу і так далі, що виключає можливість порушення дренажної здатності сурми і створює об'єктивні передумови для подальшого ефективного збільшення витрати додаткового палива;
· значне зниження окислювального потенціалу фурмених зон. посилене зниженням показника прямого відновлення закису заліза, також визначуваним вдуванням пиловугільного палива, сприяють зменшенню приходу в нижню високотемпературну зону сурми інтенсивного охолоджувача - оксиду заліза, що може сприяти поліпшенню нагріву продуктів плавки, відновлення кремнію і марганцю, десульфурації чавуну.
В той же час, підвищення вмісту сірки в сурмовому газі, визначене відповідним збільшенням її приходу за рахунок згоряння пиловугільного палива, сприяє підвищенню її вмісту в чавуні.
Зменшення окислювального потенціалу фурмених зон, деяке зниження дійсної температури сурмових газів і приходу до сурми оксиду заліза можуть сприяти розширенню протяжності фурмених зон за вмістом діоксиду вуглецю.
За інших рівних умов перераховані зміни можуть сприяти поліпшенню сходу шихти, зниженню потреби тепла в сурмі і, таким чином, отриманню додаткової економії коксу, зростанню продуктивності печі, тобто у результаті -підвищенню ефективності застосування пиловугільного палива.
1.6 Особливості процесу десульфурації чавуну
При роботі доменної печі з вдуванням до сурми пиловугільного палива маютьмісце наступні принципові особливості процесу десульфурації чавуну: кокс, що містить спочатку 1,2 - 1,6 % S і витрата якого при вдуванні пиловугільного палива складає 400-450кг на т чавуну, поступає у фурмені зони, втративши 50% сірки. У той час пиловугільне паливо, витрата якого в сприятливих шихтових умовах може скласти 100 кг/т чавуну і більш, містить в середньому до 1%S, яка повністю переходить в газову фазу фурмених зон. Отже, кількість сірки, перехідної в газову фазу фурменої зони при вдуванні в сурму пиловугільного палива, може збільшуватися, що, в першу чергу, може сприяти підвищенню вмісту сіркі в чавуні.
Розрахунки, виконані по методиці В.І. Явойського і Н.М. Чуйко, показали, що між чавуном і шлаком у фурмених зонах практично досягається рівновага, причому величина коефіцієнта розподілу сірки напорядок нижче (4-8 одиниць), ніж в кінцевому шлаку (рис.5). Це визначається окислювальним середовищем фурмених зон і високим вмістом оксиду заліза в шлаках (рис. 4, 5).
Несприятлива зміна при вдуванні в сурму пиловугільного палива балансу приходу сіркі у фурмені зони до певної міри компенсується зниженням вмісту в шлаках фурмених зон оксиду заліза, поліпшенням умов нагріву продуктів плавки і можливим підвищенням їх температури. Ці обставини і визначають збереження якості чавуну за вмістом сіркі при вдуванні в сурму на 1 т чавуну до 100кг пиловугільного палива при рівному її приході до печі з шихтою.
1.7 Регулювання теплового режиму доменної плавки за допомогою ПВП
Регулювання теплового стану доменної печі "зверху" пов'язане із значним запізнюванням в часі, обумовленим переміщенням шихтових матеріалів по висоті печі, інерційністю теплових процесів. Для підвищення якості регулювання "верхні" регулюючі дії необхідно поєднувати з діями "знизу", які практично не мають тимчасового запізнювання.
Серед методів регулювання теплового стану доменної печі разом із зміною температури і вологості дуття найбільш економічною і перспективною є зміна кількості вдуваних у сурму газоподібних, рідких і твердих палив.Для створення системи регулювання теплового стану печі з використанням дій, що управляють "знизу", досліджували динаміку доменного процесу за допомогою запропонованих каналів управління.
Встановлений складний характер впливу зміни витрати природного газуі мазута на вміст кремнію в чавуні. Так, збільшення витрати природного газу або мазуту спочатку викликає зниження нагріву сурми і зменшеннявмісту кремнію в чавуні. Через деякий час, в зв'язку з інтенсифікацією ходу відновлюваних процесів в печі, починає виявлятися вторинний ефект, що полягає в підвищенні нагріву сурми.
Повний ефект регулювання вмісту кремнію в чавуні за допомогою зміни витрати природного газу досягається через 10-16 годин.
Складний і тривалий характер перехідних процесів при зміні витрат природного газу і мазуту ускладнює використання цих паливних добавок для оперативного регулювання нагріву сурми печі.
Пиловугільне паливо, близьке по хімічному складу до коксу, не викликає істотних змін в складі і кількості фурмених газів, зміна його витрати повинна впливати на вміст кремнію в чавуні по менш складному закону.
Різка зміна витрати пиловугільного палива позначається на зміні кількості Si в чавуні вже на наступному випуску. Час запізнювання перехідного процесу складає 0,5г. У реальних умовах доменної плавки цією величиною можна нехтувати; постійна часу складає 3,5г. Повний ефект регулювання практично досягається через 8-9г. (в середньому на третьому випуску).
Рівняння перехідного процесу зміни вмісту кремнію в чавуні при зміні витрати пиловугільного палива записується у вигляді(1.7.1):
ΔGПВП зміна витрати пиловугільного палива, кг/т; τ- поточний час від моменту нанесення обурення, години
1.8 Технологія доменної плавки при вдуванні ПВП
Зарубіжний досвід свідчить, що подача максимальної кількості ПВП - 230 кг/т (чавуну) і його ефективне використання можливі тільки в тому випадку, якщо в печі будуть створені необхідні умови.
Серед них: поліпшення фракційного складу шихти; зниження виходу шлаку; підвищення вмісту заліза в агломераті; поліпшення якості коксу по показнику гарячої міцності до 60-70 %.
Для поліпшення газопроникливості стовпа шихти і коксового «ютермана» рекомендується працювати з розпушеним центром печі, тобто робочі подачі коксу фракції +45 мм завантажувати в центр, а робочі подачі, що складаються з коксу фракції +40 мм, коксового горішка і залізорудних матеріалів - в периферійну і проміжну зони колошника.
Домна повинна працювати на максимально допустимому тиску газів у печі. Це дозволить зменшити негативний вплив погіршення газопроникності за рахунок зменшення частки коксу у в стовпі шихти.
Необхідно підвищувати вміст кисню в дутті, що забезпечить збереження теоретичної температури горіння на оптимальному рівні і скоротить вихід сурмових газів на тонну чавуну. Для досягнення максимального ступеню окислення вуглецю у фурм рекомендується подавати кисень у факел горіння ПВП, а вугілля нагрівати доменним газом з добавками стимуляторів горіння.
Зміна опору руху газів розраховується по формулі (1.8.1):
де PgiPk- тиск дуття і колошникового газу, кПа;