Перспектива збільшення економічності Зуєвської теплової електростанції за допомогою вибору оптимального режиму роботи енергоблоку (стр. 24 из 25)
8.2.3 Освітлення
По зоровій характеристиці роботи, виконувані обслуговуючим персоналом, ставляться до V розряду підрозряду в, норма освітленості 200 лк, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006.
У виробничому приміщенні мазала передбачається природне висвітлення бічне однобічне, за рахунок скління площею 30% від всієї стіни. Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) визначається по формулі:
е=е× m
де, е– значення КПО згідно ДБН В. 2.5. - 28 – 2006, 0,6%
m - коефіцієнт світлового клімату, згідно ДБН В.2.5.- 28 - 2006, 0,9%
е=0,6* 0,9=0,54%
Також передбачається штучне освітлення: робоче, аварійне, евакуаційне. Робоче штучне освітлення комбіноване (загальне й місцеве). Для створення необхідної освітленості на робочих місцях передбачається застосування світильників типу
ППР - 500, ПМП -500, ПМП - 2?100 з лампами накалювання, і з люмінесцентними лампами (типу УВЛН - 4?80 - 2, ПЛУ - 3?80 Б)
Аварійне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях не менш 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення, не менш 2 лк на робочому місці.
Евакуаційне освітлення повинне забезпечувати на робочих поверхнях по лінії основних проходів у приміщеннях не менш 0,5 лк. Для аварійно-евакуаційного освітлення застосовують лампи накалювання, люмінесцентні лампи тільки в приміщеннях, де температура повітря
й за умови харчування ламп у всіх режимах змінним струмом.Розрахунок штучного освітлення
Розрахунок штучного освітлення робимо по методу коефіцієнта використання світлового потоку.
Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами й розрахувати освітленість у робочому приміщенні або по заданому рівні освітленості визначити необхідна кількість світильників.
Розрахунок робимо методом коефіцієнта використання світлового потоку.
Приміщення має площа освітлення S = 54×120 = 6480м2, висота підвісу світильників 22,1м, освітленість Е = 150ЛК.
Коефіцієнти корисної дії приймаємо [45]:
– світильника: З = 42% = 0,42
– приміщення: П = 82% = 0,82
Коефіцієнт використання світлового потоку дорівнює:
ДО = З(П = 0,42(0,82 = 0,344
Визначаємо світловий потік ряду світильників
,де Е - освітленість приміщення;
k - коефіцієнт запасу, k=1,5;
S - площа приміщення
z - коефіцієнт мінімальної освітленості, для люмінесцентних ламп; z=1,1
К - коефіцієнт використання світлового потоку;
N - кількість рядів.
По [45] вибираємо люмінесцентну лампу ЛБ 40, світловий потік, що дорівнює 2850лм.
Визначаємо кількість ламп в одному ряді:
Кількість світильників в одному ряді:
Визначаємо світловий потік на один світильник:
Малюнок 8.1 Схема розташування світильників
8.2.4 Шум
Шум.
Основне джерело шуму на станції є паровий казан, турбіна, генератор, вентилятор, насос, трансформатори й ін. устаткування.
При впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища: знижується гострота зору, слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Шум у машзалі, котельному відділенні широкосмуговий, по тимчасовій характеристиці - постійний [44].
Стіни приміщення БЩУ виготовляють зі звуковбирного матеріалу. Для робочі засоби спеціального захисту - протиударна каска, навушники противошумні або вкладиші противошумні.
Значення звукового тиску й віброшвидкості наведені в таблиці 8.4.
8.2.5 Спецодяг, спецвзуття. Індивідуальні захисні засоби
Передбачається забезпечення працюючого персоналу спецодягом, спецвзуттям, касками, рукавицями. Якщо робота пов'язана зі шкідливим виробництвом видаються індивідуальні засоби захисту - респіратори, захисні окуляри, захисні засоби від шуму й вібрації [40].
8.3Пожежна безпека
8.3.1 Пожежонебезпека об'єкта
Найбільш характерними причинами виникнення пожежі є:
- порушення правил експлуатації електроустановок;
- застосування несправних освітлювальних приладів, проводки;
- порушення технологічних режимів роботи устаткування;
- відсутність і несправність технічних засобів по попередженню аварій;
- відсутність блискавковідводів.
Машзал, котельне й деаераторне відділення ставляться до категорії Г пожежної й вибухової небезпеки (речовини гарячому стані), згідно ДБНВ 1.1-7-2002 ступінь вогнестійкості будинку II.
У розглянутому виробничому приміщенні можливі пожежі класу Е (т.д. є устаткування під напругою), В (горючі матеріали), З (горючі гази) ДНАОП 0.01-101-95.
8.3.2Протипожежні заходи
На станції застосовуються установки водяного, повітряного, газового й порошкового пожежогасіння. Внутрішній пожежний водопровід передбачається в наступних приміщеннях ТЕС:
- головний корпус;
- машзал;
- котельне й деаераторне приміщення;
- будинку ІТП (цивільні будинки).
Застосовуються наступні види вогнегасників:
вуглекислотні типу ВВК-3,5 і ВВК-5, порошкові ВП-9, повітряно-пінний типу ВВП-9 і ВВП-12 ;
На Зуєвській ТЕС у машзале передбачаються вогнегасники: пінні й водяники - 2 шт.; порошкові - 2 шт.; ВП-2, ВП-4 - 4 шт.; ВВП-9 - 1 шт.
У приміщеннях електростанцій передбачається ряд сигналізаторів, які сповіщають пожежну команду про виникнення пожеж. На станції передбачені оповещателі ручної й автоматичної дії.
Евакуаційними виходами вважаються дверні прорізи, які ведуть: безпосередньо назовні; на сходову клітку з виходами назовні або через вестибюль; у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на сходову площадку; у сусідні приміщення того ж поверху, що має безпосередній вихід назовні або на сходову клітку. Ліфти й ескалатори не ставляться до шляхів евакуації, тому що при пожежі вони можуть відмовити в роботі.
Всі проходи, евакуаційні виходи й підступи до устаткування, машинам, матеріалам і засобам пожежогасіння повинні бути вільними. Протипожежні розриви між будинками не дозволяється використати під складування матеріалів, устаткування, пакувальної тари й для стоянки автотранспорту.
Проходи, виходи, коридори, тамбура, сходи у всіх виробничих, службових, складських приміщеннях і будинках не дозволяється захаращувати різними предметами й устаткуванням.
Всі двері евакуаційних приміщень повинні вільно відкриватися в напрямку виходу з будинку.
У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих і адміністративних будинків забороняється застосування й зберігання вибухових речовин, балонів з газом, під тиском, пластмас, полімерних і інших матеріалів, що мають підвищену небезпеку.
8.4 Екологічна оцінка
8.4.1 Характеристика забруднення навколишнього середовища
Головним компонентом, що визначає забруднення атмосфери в районі розташування Зуєвській ТЕС, є сірчистий ангідрид SO2, і оксиди азоту NO, NO2. Наступним головним компонентом забруднення навколишнього середовища є летуча зола, не вловлена в золоуловлювачі. Уловлена зола відправляється на золовідвал, що займає значну частину корисної території. В атмосферу надходить вся теплота, внесена паливом або на самої ТЕС, або в споживачів енергії. Головна частина теплоти (?50%) палива віддаляється через охолодні пристрої циркводи.
У районі розташування ТЕС у повітряний басейн попадають шуми в основному від джерел розташованих на відкритому повітрі. Це періодичні скидання пари через запобіжні клапани, шум від підвищувальних трансформаторів. Особливо шкідливий шум від осьових димососів. Також на навколишнє середовище впливають електромагнітні поля ВЛЕП.
Загальні висновки
Розроблено варіант принципу підвищення ефективності енергоблоків
300 МВт Зуєвській ТЕС, із цією метою:
1. Досліджено вплив НПК на ефективність роботи енергоблоку
2. Проаналізовані найбільш імовірні причини погіршення в роботі
НПК.
3. Запропонований як засіб технічної діагностики «оперативний
формуляр розрахунку товщини шаруючи відкладень в конденсаторі», розраховані й побудовані експлуатаційні характеристики конденсатора.
4. Сформульовано основні цілі й завдання в напрямку робіт з
утворення й удосконалювання системи технічного діагностування в процесі експлуатації НПК ТЕС.
Додаток 1. Результати розрахунку сіткового графіка на ЕОМ
| Код роботи | тривалість | Ранній початок роботи | Раннє закінченні роботи | Пізніше початок роботи | Пізніше закінчення роботи | Повний резерв часу | Вільний резерв часу |
| 0-1 | 24 | 0 | 24 | 0 | 24 | 0 | 0 |
| 1-2 | 8 | 24 | 32 | 24 | 32 | 0 | 0 |
| 2-3 | 8 | 32 | 40 | 32 | 40 | 0 | 0 |
| 3-4 | 8 | 40 | 48 | 40 | 48 | 0 | 0 |
| 4-5 | 4 | 48 | 52 | 48 | 52 | 0 | 0 |
| 5-6 | 4 | 52 | 56 | 52 | 56 | 0 | 0 |
| 6-7 | 2 | 56 | 58 | 56 | 58 | 0 | 0 |
| 7-8 | 3 | 58 | 61 | 58 | 61 | 0 | 0 |
| 8-9 | 2 | 61 | 63 | 61 | 63 | 0 | 0 |
| 8-10 | 5 | 61 | 66 | 64 | 69 | 3 | 0 |
| 8-11 | 6 | 61 | 67 | 64 | 70 | 3 | 0 |
| 9-12 | 7 | 63 | 70 | 66 | 73 | 3 | 0 |
| 9-13 | 8 | 63 | 71 | 66 | 74 | 3 | 0 |
| 9-15 | 10 | 63 | 73 | 63 | 73 | 0 | 0 |
| 10-16 | 2 | 66 | 68 | 69 | 71 | 3 | 0 |
| 11-14 | 2 | 67 | 69 | 73 | 75 | 6 | 0 |
| 11-17 | 3 | 67 | 70 | 70 | 73 | 3 | 0 |
| 12-19 | 5 | 70 | 75 | 73 | 78 | 3 | 0 |
| 13-26 | 5 | 71 | 76 | 74 | 79 | 3 | 0 |
| 14-18 | 1 | 69 | 70 | 75 | 76 | 6 | 0 |
| 15-24 | 7 | 73 | 80 | 73 | 80 | 0 | 0 |
| 16-20 | 10 | 68 | 78 | 71 | 81 | 3 | 0 |
| 17-23 | 7 | 70 | 77 | 73 | 80 | 3 | 0 |
| 18-22 | 6 | 70 | 76 | 76 | 82 | 6 | 0 |
| 19-21 | 3 | 75 | 78 | 78 | 81 | 3 | 0 |
| 20-32 | 14 | 78 | 92 | 81 | 95 | 3 | 0 |
| 21-27 | 9 | 78 | 87 | 81 | 90 | 3 | 0 |
| 22-30 | 2 | 76 | 78 | 82 | 84 | 6 | 0 |
| 23-25 | 8 | 77 | 85 | 80 | 88 | 3 | 0 |
| 24-29 | 10 | 80 | 90 | 80 | 90 | 0 | 0 |
| 25-31 | 4 | 85 | 89 | 88 | 92 | 3 | 0 |
Перелік використаних джерел