На кожну банку чи склянку з реактивом необхідно наклеїти етикетку з формулою чи назвою речовини, концентрацією розчину.
При зберіганні реактивів і роботі з ними необхідно завжди дотримуватися наступних правил:
1. Реактиви тримати закритими;
2. Не закривати посуд пробками від других реактивів;
3. При наливанні рідин склянку тримати етикеткою до руки, бо каплі рідини можуть попасти на етикетку і зіпсувати її;
4.Не залишати реактиви без етикетки.
2. Правила роботи учнів в хімічному кабінеті.
Наявність в лабораторії концентрованих кислот, лугів, ядовитих і вогненебезпечних речовин потребує від учнів особливої поведінки. Учні повинні:
1. Входити до кабінету тільки з дозволу вчителя.
2. Знати, що вхід до препараторської без дозволу заборонений.
3. Спокійно заходити до кабінету і виходячи із нього, щоб не впустити прилади, які стоять на столах.
4. Займати в кабінеті завжди одне і теж робоче місце.
5. Підтримувати чистоту свого робочого місця, не залишати на столі непотрібні речі, мити після роботи за собою посуд.
6. Не тримати на столі під час роботи нічого зайвого; на столі крім приладів для роботи, можуть знаходитися підручник, зошит, задачник та письмові приладдя.
7. Нічого не їсти і не пити.
8. Уважно читати етикетку на посудині з тією речовиною, яку берете для досліду. Відкриваючи пробку, не кладіть її на лабораторний стіл боком, а поставити догори.
9. Посудину, з якої взяли реактив, одразу закрийте пробкою і поставте на місце.
10. При нагріванні розчинів у пробірці користуйтесь дерев’яним тримачем. Уважно стежте за тим, щоб отвір пробірки був спрямований у бік від працюючих, бо рідина внаслідок перегрівання може виприснути з пробірки.
11. При нагріванні рідин стежте, щоб не перегрівалися стінки посудини над рідиною (особливо, коли рідини мало), бо при попаданні на перегріте скло крапель рідини посудина може тріснути. Щоб уникнути перегрівання, ніколи не нагрівайте пробірку лише знизу, а рівномірно прогрівайте всю пробірку, весь її вміст.
12. Будьте особливо обережним під час роботи з лугами. Потрапляння навіть розбавлених розчинів лугів в очі може привести до втрати зору. Якщо розчин лугу потрапив на руку, негайно змийте його великою кількістю води до зникнення відчуття мильності.
13. Гарячі предмети ставте на керамічну плитку або спеціальну підставку.
14. Будьте також обережні під час роботи з кислотами. Особливо бережіть очі. В разі потрапляння розчину кислоти на руки негайно змийте великою кількістю води.
3. Протипожежні засоби і перша допомога при нещасних випадках.
При порушені правил поведінки з вогненебезпечними речовинами може виникнути пожежа. В цей час не можна губитися, а треба відразу використовувати протипожежні засоби, які є в кабінеті. Перший протипожежний засіб – вода, запаси якої завжди повинні бути під рукою. Але не всі речовини, які горять можна гасити водою (наприклад бензин, керосин). В цих випадках частіше за все використовують пісок, який зберігається в відомому учневі легко доступному місці. Також в хімічному кабінеті повинний бути вогнегасник.
На випадок надання першої допомоги при пораненнях і опіках в кабінеті повинна бути аптечка з наступними речовинами: 5% розчин йоду; розчин борної кислоти; розбавлений розчин перманганату калію; розчин гідрокарбонату натрію; розбавлений розчин аміаку; оцтова кислота (3%); мазь від опіків; вата; бинти і марля.
4.Робоче місце учня.
Кожне учнівське місце повинно мати прилади для проведення всіх лабораторних і практичних занять. До таких приладів належать: стійка з пробірками і залізний штатив з кільцем та зажимами; спиртівку чи газовий пальник; азбестову сітку; фарфорову чашку; воронку; колбу на 150-200 мл; склянку; колбу на 500-1000 мл для води; чашку чи склянку для зливу реактивів; чашку чи пробірку для сміття; шкільні терези; різноваги; мірні циліндри на 100 мл. Крім цього, кожне місце повинно бути забезпечено наборами скляних трубок, паличок, відрізками резинових трубок і 2-3 пробки.
5. Нагрівальні прилади.
5.1. Спиртівка.
Зараз в школах застосовують спиртівки. Ємність їх частіше всього рівна 100-150 мл. В шийку спіртівки вставлена трубка із жесті, в якій знаходиться фітиль із не кручених ниток; резервуар спиртівки виготовляється із товстостінного скла, до спіртівки також додається ковпачок для гасіння полум’я.
При роботі зі спиртівкою необхідно дотримуватися наступних правил: - не підливати спирт в спиртівку, яка горить; - не запалювати одну спиртівку від другої, а запалювати її сірниками чи личиною; - пам’ятати, що верхня третина полум’я найгарячіша; - гасити спиртівку треба завжди при допомозі ковпачка.
5.2. Газовий пальник.
В шкільній практиці зустрічаються два види пальників – Бунзена і Тенлю. Знизу в пальник надходить із газопроводу газ, а через особливий отвір подається повітря. Якщо подається повітря менше, то температура полум’я знижується.
5.3. Електричні нагрівачі.
В хімічному кабінеті використовують електроплити. Вони зручні для випарювання розчинів, нагріванні води в колбах і склянках і деяких інших операціях, але не придатні для нагрівання речовин в пробірках [44, 45]
6. Основні вимоги до освітлення кабінету хімії.
Природниче освітлення кабінету повинно відповідати вимогам розділу СН і П 11-4-79 “Природниче освітлення. Норми користування”. Коефіцієнт природничого освітлення в кабінеті хімії повинний бути не менше 2%. Напрям основного світлового потоку повинен бути з лівого боку від учнів. Не можна нагромаджувати світлові пройми приладами і другими предметами як із внутрішньої так і зовнішніх сторін споруди. Очищення стінок світлових пройомів проводиться не рідше 2-3 рази на рік. В якості джерела світла слід використовувати люмінесцентні лампи білого кольору. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами. Спостереження за станом і експлуатацією світильників і світильних установок накладається на людину яка відповідає за електрогосподарство школи.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Ляшенко А.Х. Освітня програма «Довкілля» і соціальний розвиток особистості школяра // Нива знань - 2002. - № 2. – С. 52 – 55.
2. Каптерев П.Ф. Избранные педагогические труды. М.: Просвещение, 1984.
3. К.Чесна Інтеграція навчання на уроках хімії // Хімія. Біологія - жовтень 2004. - № 59 (383).- С. 2 – 4.
4. Заблоцька О. Використання між предметних зв’язків з метою формування наукового світогляду учнів. // Біологія і хімія в школі – 2003. - №1.- С. 33-38.
5. Ільченко В.Р. Освітня програма «Довкілля» як напрямок реформування природничонаукової шкільної освіти // Нива знань - 2002. - № 2. – С. 56 - 61.
6. Ільченко В.Р. Дидактичні основи формування цілісності природничо – наукових знань в освітній програмі «Довкілля»// Нива знань – 2001. - № 3. С. 44-47.
7.Ільченко В.Р. Конструювання цілісності змісту освіти // Педагогічні технології
8. Головко А. Формування системного знання та наукового мислення учнів на уроках хімії засобами інтегрованого підходу. // Хімія - квітень 2004. - №23 (347) - С.3 – 4.
9. Пушкарева Т. Інтеграція знань учнів у природничих курсах // Хімія і біологія у школі. – 2003. - №5. С. 46 – 48.
10. Лыгин С.А. Использование знаний по химии при изучении биологии // Химия в школе. – 2004. - № 8.
11. Концепція програми «Довкілля» / За ред. В.Р.Ільченко. – Київ- Полтава: ПОІППО, 2003. – 133с.
12. Бурая Н.В., Аранская О.С. Интеграция знаний и умений как условие творческого саморазвития личности // Химия в школе. – 1990, № 5. – С.23 -26.
13. Ільченко В.Р. Концептуальні засади освітньої програми «Довкілля» // Нива знань. – 2000, № 1. – С. 61 – 68.
14. Концепція освітньої програми «Довкілля» / за ред. В.Р.Ільченко. – К. – Полтава: ПОІППО, 2003. – 133 с.
15. Суханов А.Д., Голубева О.Н. Концепции современного естествознания. – М.: Дрофа, 2004. – 256 с.
16. Концепции и проекты программ курса «Естествознание»// Химия в школе. – 1988, № 6. – С. 29 – 39.
17. Концепции современного естествознания / Под ред. В.Н. Лавриненко, В.П. Ратникова. – М.: Культура и спорт, 1997. – 271 с.
18. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Освітня програма « Довкілля » (інтеграція змісту природничо - наукової освіти). – Київ – Полтава, 1999. – 120 с.
19. Ільченко В.Р. Конструювання цілісності змісту освіти // Постметодика. – 1994, № 6, - С. 14 – 16.
20. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Концептуальні основи інтеграції змісту природничо - наукової освіти // Теорія і практика інтеграції змісту освіти. Освітня програма «Довкілля» / За ред. В.Р.Ільченко. – К. – Полтава 2004. – 133 с.
21. Пиаже Ж. Избранные педагогические труды. – М.: Просвещение, 1969. – 659 с.
22. Ковчин Н. Психологічні основи формування цілісності природничо – наукової картини світу в учнів загальноосвітньої школи // Імідж сучасного педагога. – 2005, № 3 – 4. – С. 3 – 5.
23. Хімія (8 – 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2001. – 24с.
24. Хімія (7 – 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2004. – 24с.
25. Біологія (6 – 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2004. – 48с.
26. Фізика (7 - 11 класи) Програма для загальноосвітніх навчальних закладів К. «Перун» - 2004. –31с.
27. Планування курсу хімії, 9 клас, 1 част. – Дніпропетровськ: ДОІППО, 2002. – 75 с.
28. Олійник І.В., Кучер Л.Є. Уроки хімії. 8 клас. Книга для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 144 с.
29. Буринська Н.М., Величко Л.П.Хімія, 8 кл.: Підручник для серед. загальноосвіт. шк.– 3-тє вид., – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун»,1999. – 160с.
30. Планування курсу хімії, 8 клас, 2 част. – Дніпропетровськ:ДОІППО, 2003. –109 с.
31. Планування курсу органічної хімії (11 клас), 2 част. – Дніпропетровськ: ДОІППО, 2003. – 100 с.
32. Олійник І.В., Кучер Л.Є. Позакласна робота з біології та хімії: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 72с.
33. Планування курсу хімії, 9 клас, 2 част. – Дніпропетровськ: ДОІППО, 2002. –59 с.
34. Слєта Л.О. Як підготуватись до вступних іспитів з хімії// Хімія - травень 2003. - № 15(27). – С.12 - 22.