МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний економічний університет
Кафедра історії та теорії держави і права
Курсова робота з теорії держави і права
на тему:
„Соціально-економічна концепція походження держави:
її позитивні риси та недоліки”
Виконала:
Київ
План
Вступ
1. Поняття соціально-економічної концепції походження держави:
1.1. Виникнення концепції
1.2. Матеріалістична теорія в працях її основоположників та послідовників (Маркса, Енгельса та Леніна).
2. Характеристика соціально-економічної концепції походження держави, її основні позитивні риси та недоліки:
2.1. Головні переваги матеріалістичної концепції, її значення для розвитку вчень про державу і право
2.2. Основні недоліки соціально-економічної концепції походження держави
3. Соціально-економічна концепція походження держави в сучасному світі і в Україні:
3.1. Матеріалістична концепція походження держави в правовій думці мислителів України
3.2. Матеріалістична теорія та сучасність
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Вивчення походження держави має не лише тільки пізнавальний або навчальний, але й політико-практичний характер. Воно дозволяє набагато глибше зрозуміти соціальну природу держави, прослідкувати її особливості та риси, дає можливість зробити аналіз причин та умов її виникнення та розвитку. А також дозволяє чіткіше визначити всі характерні функції держави – основні напрямки її діяльності, точніше встановити її місце та роль в житті суспільства і політичної системи.
Серед теоретиків держави і права ніколи не було і на даний час не існує навіть спільності поглядів на процес походження держави та права. В світі завжди існувала велика кількість різноманітних теорій, що пояснювали походження та розвиток держави і права. І це зовсім зрозуміло, оскільки кожна з них відображає судження та погляди різних груп, класів, націй та інших соціальних спільностей на процес виникнення та розвитку держави.
Об‘єктом розгляду в моїй курсовій роботі виступає соціально-економічна (марксистська) теорія походження держави, яка до недавнього часу панувала в радянській юридичній та історичній науках. А саме – її сутність, позитивні риси та недоліки.
Марксизм виник в 40-х роках минулого століття. Карл Маркс (1918-1883) та Фрідріх Енгельс (1820-1895) намагалися зрозуміти умови та вказати шляхи реального звільнення трудящих від будь-якої експлуатації, від усяких форм соціального пригнічення, нерівності. Вони поставили перед собою завдання намітити контури ладу, який би зміг подолати відчуження трудівника від власності і влади, найбільш розумно організувати суспільне життя, забезпечити гармонійний розвиток особистості.
Захопленні перш за все цією проблематикою, К. Маркс та Ф. Енгельс, природно, звернулися до широкого кола зв‘язаних з нею питань держави, права, законодавства, політики. Результатом такого звернення стала марксистська соціально-економічна концепція походження держави і права.
Специфіка марксистського підходу до вивчення держави – аналіз явищ політичного і правового життя в першу чергу як органічних складових частин класової суспільно-історичної формації, відмова від бачення в політико-юридичних інститутах релігійного, психологічного, етнічного феноменів. Згаданий підхід тримається на ідеї залежності держави перш за все від рівня суспільного поділу праці, класової структури і співвідношення класових сил у суспільстві.
1.Поняття соціально-економічної концепції держави:
Виникнення матеріалістичної концепції.
Виникнення марксизму було викликано конкретними політичними, соціальними та економічними передумовами. В кінці XVIII ст.. в Англії, а вона на той час була однією з найрозвиненіших країн Європи, почався промисловий переворот, і вже в XIXст. охопив інші європейські держави. Зростав обсяг промислового виробництва, будувались нові фабрики та заводи, і як наслідок - збільшувалася чисельність найманих робітників. На зміну феодалізму широким фронтом йшов капіталізм. Формувалися нові класи – буржуазія і пролетаріат. Дедалі сильнішою ставала експлуатація найманої праці з боку буржуазії, ставала глибшою безодня між багатством і бідністю. В середовищі робітничого класу зростає незадоволення станом справ. Поступово воно переростає у страйки, організовані виступи проти існуючого економічного і політичного ладу. Деякі з них набули широкого резонансу. Серед таких – повстання ткачів у м. Ліоні (Франція) в 1831 р. і 1834 р., сілезьких ткачів (Німеччина) у 1844 р., революційний рух англійських робітників за демократизацію державного устрою (чартизм) у 1830-1840 рр.
Соціальні конфлікти та потрясіння цього періоду, закономірно, викликали у свідомості робітників та прогресивної інтелігенції багато соціально-філософських запитань : чи може бути суспільство справедливим, без експлуатації людини людиною, і як його досягти; які перспективи розвитку суспільства і що є його метою; як можна використати знання про навколишню дійсність на користь усім людям та ін. Марксизм в цілому і його класова теорія походження держави зокрема виникає у вигляді певної системи ідей, принципів, теорій, яка прагне відповісти на ці запитання.
Матеріалістичне вчення про державу і право мало також і теоретичні витоки. Соціальна цілісність, яка породила марксизм та його концепцію держави, складалася крім економіки, політики ще з системи ідеологічних відносин, духовних утворень, які стали вихідним матеріалом для Маркса, який використав його для розробки своєї історико-матеріалістичної концепції держави. Марксистське вчення увібрало в себе знайдені попередниками раціональне зерна діалектичного способу мислення. Серед всіх теоретичних джерел марксизму перше місце по праву належить діалектично-матеріалістичній методології аналізу державності.
Слід зазначити, що визнання економіки основною категорією, яка визначає політику, мало місце не вперше. Ще у давньогрецьких філософів, особливо у Аристотеля, у італійських мислителів епохи Відродження, передусім Н. Макіавеллі та Г. Гвінчардіні, в англійській політико-правовій думці середини XVIII ст., у фізіократів та економістів XVIII ст.. на перший план ставиться саме економіка. Французький соціаліст-утопіст А. де Сен-Симон та його послідовники Л. Штейн та Р. Штамлер всі зміни в соціальному житті пояснювали економічними причинами.
Маркс та Енгельс зверталися до накопленого європейською духовною культурою теоретичного матеріалу. Їхню увагу в цьому матеріалі, природно, приваблювали положення, які прямо або опосередковано могли працювати на створену ними ідеологію, збагачувати її. Ці судження ними так чи інакше переосмислювалися і лиш потім включалися в створену історико-матеріалістичну картину соціального світу.
Особливий інтерес у Маркса викликали політичні ідеї Ж. -Ж. Руссо. Зокрема Маркса зацікавило і знайшло своє відображення у його вченні уявлення Руссо про демократію як про норму організації політичного життя індивідів, що зберігається для спільної діяльності в суспільстві. Серцевиною демократії, за Руссо, є принцип народного суверенітету, верховенства та повновладдя народу в державі. Дуже цінними виявилися спостереження Руссо, які стосуються подвійності життя індивідів в світі приватновласницьких відносин.
Марксистська концепція створювалася не без впливу поглядів відомих французьких істориків епохи Реставрації О. Тьєррі, О. Міньє, Ф. Гізо. та ін. Ці вчені вважали, що політичні інститути, юридичні норми створюються суспільством, являють собою відображення суспільного ладу, первинного по відношенню до них. А створені суспільством політико-правові установи потім починають самі впливати на суспільне життя, змінювати його.
Але в більшій мірі Маркса та Енгельса зацікавили погляди вищеназваних істориків про положення класів та класову боротьбу. Ось деякі з них: суспільство розколото на класи, які відрізняються один від одного соціальними, матеріальними, правовими ознаками; кожен з класів обов‘язково намагається, щоб при владі опинився потрібний йому уряд; інтереси власності – найважливіші і переважають всі інші потреби та ін.
Розроблений Тьєрі, Міньє, Гізо тезис про те, що боротьба класів наповнює і складає всю громадянську історію, зіграла значну, але неоднозначну роль у розвитку соціально-політичної думки XX століття. Зміст цієї формули змінився прямо протилежно до початкового значення: її сприйняли, змінили й звернули проти самої ж буржуазії представники революційно-утопічного комунізму 30-40-х рр. минулого століття.
Велику роль у створені марксизму зіграли ідеї деяких представників європейської філософії. Серед них справедливо виділити класиків німецької філософії, особливо – Гегеля.
В конкретно ідеологічному плані класовим симпатіям та антипатіям марксизму більш за все відповідали погляди, в яких з позиції пригнічених трудових мас критикувалося і осуджувалося право та законодавство експлуататорського суспільства. В соціалістичній літературі від Т. Мора до О. Бланки склався погляд на закони держави як зброю захисту інтересів пануючого класу.
Державно-правові погляди Маркса та Енгельса піддавалися впливу ще одного ідеологічного комплексу. Раніше було не прийнято про нього говорити. Мова йде про західноєвропейський політичний лібералізм. Цей напрямок суспільної думки зв‘язаний з іменами Дж. Локка і Ш. Монтеск‘є, І. Канта та К. Т. Велькера. Справді, важко заперечувати спорідненість з ліберальними уявленнями таких відомих положень марксизму : „кожного разу, коли під сумнів ставиться та чи інша свобода, тим самим ставиться під сумнів і свобода взагалі”, „вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку кожного”, „немає прав без обов‘язків, нема обов‘язків без прав”. Але треба також зауважити, що саме вищеназвані та інші подібні їм положення Маркса та Енгельса були чужими пролетарсько-класовій природі марксизму.