Смекни!
smekni.com

Спадкування за законом в цивільному законодавстві України (стр. 5 из 5)

Право спадкоємців на відмову від прийняття спадщини та право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи закріплюється відповідно статями 1273, 1274 ЦК України.

1. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

2. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

Відповідно до ст. 1277 нового ЦК України в разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.[16]

§ 10. Спадкування за правом представлення. Спадкова трансмісія

Цивільний кодекс України, не змінюючи зміст та природу спадкування за правом представлення, розширив коло осіб, які можуть успадковувати по праву представлення. Окрім онуків (правнуків), які спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім батькові, матері (дідові, бабі), якби вони були живими на момент відкриття спадщини, таке право надане племінникам спадкодавця, двоюрідним братам та сестрам спадкодавця, а також всім спадкоємцям по прямій лінії без обмеження ступеня спорідненості.[17]

Відповідно до ст.1266, якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Стаття 1267 Цивільного кодексу України визначає розмір частки у спадщині спадкоємців за законом:

1. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними;

2. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них;

3. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Новий ЦК не змінив принципово правила про спадкову трансмісію. Новим у правовому регулювання є лише правило, за яким у порядку спадкової трансмісії не може переходити до іншого спадкоємця право на прийняття обов’язкової частки у спадщині.[18] Це закріплено в ч.2 ст.1276 Цивільного кодексу України.

§ 11. Відкриття та прийняття спадщини

Більш вдалим, ніж у ЦК УРСР, є визначення, яке дане в ст.1220 нового ЦК, - часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно ст.1221 нового ЦК України місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.[19]

Ст. 1268 нового ЦК регулює питання, пов’язані з прийняттям спадщини:

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовоб чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою ст.1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Строки для прийняття спадщини, встановлені ст.1270 ЦК України не відрізняються від строків, встановлених ст.549 ЦК УРСР (це відповідно шість місяців і три місяці для осіб, спадкування яких залежить від неприйняття спадщини іншими спадкоємцями).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Право спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, на спадщину визначає ст. 550 старого ЦК та відповідна ст.1272 нового ЦК.


Закінчення

Аби дати повну характеристику спадкуванню за законом в новому цивільному законодавстві, необхідно простежити його трансформацію від римського приватного права, джерела цивільного права, Цивільного кодексу УРСР 1963 року до нового Цивільного кодексу України.

П’ять черг спадкоємців за законом в новому ЦК співпадають з кількістю черг спадкоємців права Юстиніана, але дещо відрізняються в розміщенні осіб. Тоді, як Цивільний кодекс УРСР містить лише дві черги спадкоємців.

Новий ЦК, на відміну від ЦК УРСР, дозволяє спадкування за правом представлення внукам, правнукам, прабабі, прадіду, племінникам, двоюрідним братам та сестрам спадкодавця. Цей інститут було перейнято з римського приватного права.

Інститут спадкової трансмісії, порядок відкриття та прийняття спадщини також було запозичено з права Юстиніана.

Рецепція римського приватного права відіграла значну роль в появі нового цивільного законодавства України.


Список літератури

1. Цивільний кодекс України 2003 р.;

2. Цивільний кодекс УРСР 1963 р.;

3. Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. –Ленинград: Из-во Ленинградского ун-та. –1975. –156 с.;

4. Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі. – 1997. – 336 с.;

5. Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б.Новицкого и проф. И.С.Петерского. – М.: Юристъ, 1996. – 544 с.;

6. Спадкоємцями тепер можуть ставати родичі до шостого коліна. Це гарантує прийнята Верховною Радою нова книга Цивільного кодексу. Коментар Наталії Кузнєцової, доктора юридичних наук, акад. Академії правових наук України, яка приймала участь в розробці Цивільного кодексу. Курган С. // Факти. 10 октября 2001;

7. Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2002. – 640 с.;

8. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. Кол.), В.Д.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.


[1] Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі. – 1997. – 336 с.; 269

[2] Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. –Ленинград: Из-во Ленинградского ун-та. –1975. –156 с.

[3] Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі. – 1997. – 336 с.; 269

[4] Там само, с. 270

[5] Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. –Ленинград: Из-во Ленинградского ун-та. –1975. –156 с.

[6] Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі. – 1997. – 336 с.; с. 269

[7] Иоффе О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. –Ленинград: Из-во Ленинградского ун-та. –1975. –156 с.

[8] Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі. – 1997. – 336 с.; с. 281 – 28

[9] Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б.Новицкого и проф. И.С.Петерского. – М.: Юристъ, 1996. – 544; с.236

[10] Там само; с. 286 - 288

[11] Там само; с. 286 - 288

[12] Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. Кол.), В.Д.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

[13] Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2002. – 640 с

[14] Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. Кол.), В.Д.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

[15]Спадкоємцями тепер можуть ставати родичі до шостого коліна. Це гарантує прийнята Верховною Радою нова книга Цивільного кодексу. Коментар Наталії Кузнєцової, доктора юридичних наук, акад. Академії правових наук України, яка приймала участь в розробці Цивільного кодексу. Курган С. // Факти. 10 октября 2001, с. 5

[16] Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. Кол.), В.Д.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

[17] Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2002. – 640 с

[18] Харитонов Є.О., Калітенко О.М., Зубар В.М. та ін. Цивільне та сімейне право України у запитаннях та відповідях. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2002. – 640 с.

[19] Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В.Дзера (керівник авт. Кол.), В.Д.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.