У стихійне радіаційне сховище перетворилася ріка Прип’ять - у ній дуже брудний мул. І те ж відбувається з Київським морем. У водах Дніпра стронцій, але ж ними поливають поля. Дніпро розносить рентгени на величезні території.
Академік Гродзинський спростував легенду про те, що чорнобильська радіація продовжує життя (до 124 років у “зоні відчуження” дожила селянка Марія Кулі). За його словами, “старим повезло. Їх кістковий мозок і нервова система мало сприйнятливі до радіації. Чорнобиль ударив по дітях - 50 відсотків з тих, що жили в “зоні” після аварії, отримали психічні відхилення. Чорнобиль сформував суспільство приречених”.
Висновок
Майже 18 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросімою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські ресурси.
15 грудня 2000 року Чорнобильська АЕС була закрита - таке рішення було прийнято з урахуванням оцінок експертів і міжнародних зобов'язань України. На виконання цього політичного рішення Президентом України 19 жовтня 2000 року затверджені "Заходи до закриття Чорнобильської атомної електростанції".
Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю; разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.
Чорнобильська атомна електростанція розташована на півночі України, у місці впадання ріки Прип’ять у Дніпро. Будівництво розпочате в 1976 році. Усього було побудовано 4 блоки по 1000 МВт кожний. Аварія на четвертому блоці ЧАЕС 26 квітня 1986 року сталася не через ненормальне функціонування реактора.
Список використаної літератури
Þ Дурдинець В. Гіркий досвід трагедії 26 квітня 1986 року // Надзвичайна ситуація. - 2000. -
№ 4. - С. 1-3.
Þ Рахно В. Радіоактивне звалище на колесах: Із історії ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС // Профспілк. газета. - 1997. - 19 листоп. - С. 4.
Þ Чеpнобыльская катастpофа /НАН Украины; Гл. pед. Баpьяхтаp В. Г. - К.: Hаук. думка, 1995. - 558, [1] с.
Þ Були використані матеріали наступних Інтернет сторінок:
- www.nirs.org/mononline/ukrmonitor1.pdf
- www.worldinfo.org/wers/2001/fall.pdf
- www.russia.org.ua/ukr/explorations/3ec3734b2100e/