Смекни!
smekni.com

Стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи (стр. 2 из 2)

− ознайомлення з матеріалами справи, поданими на дослідження експертизи;

− складання методики проведення експертизи;

− ознайомлення із законодавчими, нормативно-правовими документами;

− дослідження бухгалтерських та інших документів порівняно із законодавчими та нормативними документами;

− складання та оформлення (у друкованому вигляді) висновку експертизи та ін.

Таким чином, успіх експертизи багато в чому залежить від того, як здійснюється планування проведення експертизи. Ефективне планування передбачає розподіл обов'язків з-поміж експертів у такий спосіб, щоб вони відповідали їхній кваліфікації та досвіду для досягнення найліпших результатів.

3.Дослідна стадія

Передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур, передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням ЕОМ, для одержання необхідної інформації щодо питань,поставлених передсудово-бухгалтерською експертизою.

Зрозуміло, що експерт повинен на даному етапі керуватися певними знаннями прикладної математики, бухгалтерського обліку та аудиту, вміти оперувати ПК для одержання інформації, яка має суттєве значення для вирішення даної справи по суті. Також він повинен дослідити всі матеріали як за допомогою ПК, так і всіма доступними законними способами. Для цього йому на підприємстві повинні бути надані всі документи обліку, звітності та реєстрації оборотних коштів та продукції підприємства для проведення об’єк-тивного, точного та детального дослідження.

Як важливий інструмент захисту інтересів громадян і юридичних осіб, судово-бухгалтерська експертиза виконує цілу низку найважливіших зав-дань, які визначені Інструкцією «Про призначення і проведення судових експертиз», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за №53/5.

Коло питань, які висвітлюються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначається її завданнями, а саме:

• установлення документального обґрунтування нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх здійснення;

• установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху гро-шових коштів;

• визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті навмисних корисливих правопорушень;

• установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів у бухгалтерському обліку і звітності;

• підтвердження виявлених недоліків у організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарської діяльності, які сприяли нанесенню матеріальних збитків;

• установлення обґрунтованості списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів;

• установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків;

• установлення причин, які сприяли навмисному зловживанню;

• установлення документального обґрунтування вимог позивача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (зустрічного позову).

Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені й інші завдання, виконання яких пов’язане з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів у облікових регістрах бухгалтерського обліку тощо.

4.Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бух-галтерської експертизи

Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бухгалтер-ської експертизи включає два етапи:

• узагальнення результатів експертизи передбачає групування і систематизацію недоліків фінансово-господарської діяльності підприємства, які стали об’єктом бухгалтерської експертизи, за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю, узагальнення результатів дослідження, складання експертного висновку, розроблення пропозицій із профілактики виявлених недоліків;

•реалізація результатів експертизи – це передання експертного висновку органу, який призначив експертизу; оцінка висновку експерта слідчим (судом); допит експерта на попередньому слідстві чи судовому розгляді.

Процес судово-бухгалтерської експертизи завершується оформленням дослідження у вигляді висновку експерта. Висновок складається на підставі дослідження усіх наданих експертові матеріалів у межах його компетенції. Висновок повинен детально, точно та об’єктивно відображати результати дослідження і підтверджуватися даними первинних документів, облікових реєс-трів і звітності підприємств. Висновок експерта є доказом. тому він повинен бути чітким, коректним і зрозумілим для слідчого та всіх учасників судового процесу.

Виходячи з поставлених завдань, судово-бухгалтерська експертиза після її проведення дає можливість відповісти на цілу низку запитань, а саме:

– чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації нестача (лишок) товарно-матеріальних цінностей на даному підприємстві за конкретний період?

– в який саме період утворилась нестача і хто був відповідальним за збереження товарно-матеріальних цінностей у цей період?

– розмір матеріальних збитків, завданих у зв’язку з нестачею?

– чи підтверджено документально висновки ревізії в частині, що стосується завищених обсягів і вартості виконаних робіт (наданих послуг)?

– чи підтверджується документально вказане в акті заниження прибутку за визначений період, а якщо підтверджується, то чи правильно обчислена сума додаткових податків?

– чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві розмір завданих збитків у зв’язку з невиконанням відповідачем умов угоди?

– які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку, звітності і контролю, сприяли заподіянню матеріальних збитків?

– чи обґрунтовано виплачена заробітна плата за певну роботу, якщо ні, то в якій сумі завищена чи занижена?

– чи не завищена в документах фактична наявність товарів понад їх максимально можливий залишок станом на визначену дату?

Таким чином, провадження судово-бухгалтерської експертизи являє со-бою системне дослідження господарських процесів, в яких виникли конфлік-тні ситуації в правовідносинах, з метою встановлення доказів істини для їх правового врегулювання.

Висновки

Таким чином, здійснюючи судово-бухгалтерську експертизу, суд виконує наступне:

– з’ясовує обставини, що мають значення для висновку;

– пропонує учасникам судового розгляду письмово подати запитання, які вони можуть поставити перед експертом, та заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих запитань;

– у нарадчій кімнаті остаточно обмірковує ці запитання і виносить ухвалу про призначення експертизи;

– оголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення експертизи та вручає її експертові, якого викликано до зали суду в порядку, передбаченому чинним законодавством;

– після проведення експертом досліджень, складання і оголошення висновку експерта приєднує його до справи;

– допитує експерта з метою роз’яснення і доповнення висновку.

Як бачимо, спектр питань, що розв’язуються в межах судово-бухгал-терської експертизи, досить великий.

Перелік матеріалів, що передаються експерту, залежить від завдань, поставлених перед ним слідчим чи судом у конкретній справі.

Таким чином, серед основних завдань, що вирішуються судово-бух-галтерськими експертами, виділяють такі: завдання, пов’язані з ідентифікацією об’єктів, діагностичні завдання, завдання, обумовлені експертною профілактикою.

Таким чином, призначена судово-бухгалтерська експертиза в правоохо-ронній діяльності є процесуальною дією, яка має забезпечити додержання прав звинувачуваного та встановлення істини.


Список використаних джерел

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28. 06.1996 р.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: К.: Велес, 2008 р.

3. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук-раїні», затверджено постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. №996 XIV (із змінами і доповненнями).

5. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. за №2939 ХІІ (із змінами і доповненнями).

6. Інструкція «Про призначення і проведення судових експертиз», затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за №53/5.

7. Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006 р.