Смекни!
smekni.com

Екологічна економіка та управління природокористуванням (стр. 4 из 4)

Математико-статистичні методи використовуються для обробки та аналізу екологічної інформації. Вони, зокрема, дозволяють визначити необхідний обсяг інформації для обґрунтування висновків (вибірковий метод), виявити і кількісно визначити щільність зв’язків між антропогенними навантаженнями та змінами в навколишньому середовищі, визначити емпіричні залежності між різними показниками, наприклад, забрудненням середовища і захворюванням населення (регресійний аналіз).

Варіантні методи передбачають розробку альтернативних рішень, розробку кількох варіантів реалізації конкретних цілей. Вони можуть бути використані при порівнянні принципово різних підходів до використання ресурсів регіону та оцінки антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал.

Для поліпшення екологічної ситуації в Україні потрібні виважені планові рішення в інвестиційній політиці. У цілому на природоохоронні заходи передбачаються витрати, що становлять 17,2 % бюджету Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Загальна сума витрат розподіляється між окремими статтями: на охорону повітряного басейну, на утримання заповідників, природних парків, ботанічних садів тощо.

1.6 Екологічне нормування, його суть і види

Екологічне нормування проводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Екологічні нормативи з урахуванням економічних критеріїв можуть бути поділені на три групи:

Територіальні нормативи питомих навантажень. Вони розраховуються на одиницю площі або об'єму для характеристики екологічної стійкості економіки в умовах комбінованої дії кількох антропогенних факторів з урахуванням як природного, так і антропогенного районування.

Галузеві нормативи. Вони розраховуються на одиницю товарної продукції або гривню вартості основних фондів і харктеризують вплив на головні природні компоненти специфічних для кожної галузі економіки факторів екологічного ризику. Ці норми повинні орієнтувати на неухильне зменшення навантажень на природне середовище, що в умовах зростання масштабів господарської діяльності є єдино можливою стратегією.

Поресурсні нормативи. Вони мають гарантувати більш раціональне використання всіх видів природних ресурсів, забезпечити їхнє розширене відтворення і комплексне, в перспективі замкнене на основі вторинної переробки, використання невідновлюваних мінерально-сировинних ресурсів, що має призвести до формування ноосферного кругообігу речовини і потоків енергії, до гармонійного поєднання господарської діяльності з відтворенням природних ресурсів.

Екологічні нормативи встановлюють:

- гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин;

- рівні допустимого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище фізичних та біологічних речовин;

- нормативи використання природних ресурсів.

Екологічні нормативи встановлюються з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм та гігієнічних нормативів.

Нормативи ГДК забруднюючих речовин у НПС та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України.

У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи ГДК забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на НПС.

Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію Міністерством екології та природних ресурсів.

Нормативи збору за використання природних ресурсів визначаються з урахуванням їх розповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки, знешкодження і утилізації відходів та інших факторів.

Нормативи збору за використання природних ресурсів встановлює КМ України.

Ліміти використання природних ресурсів місцевого значення встановлюються за порядком визначеним обласними та міст центрального підпорядкування Радами.

Ліміти використання ресурсів державного значення встановлює КМ України.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Ліміти скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів виробництва встановлюються:

- у випадку коли це приводить до забруднення навколишнього природного середовища країни – Міністерством екології та природних ресурсів;

- в інших випадках обласними управліннями екології.

Збори за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища в межах встановлених лімітів відносяться на витрати підприємства, а за понадлімітні – з прибутку підприємства.


2. Розрахункова частина

Завдання для розрахунку:

Згідно з результатами контрольних перевірок хімічного підприємства міста Рівного зафіксовано використання як пального таких речовин: бензин етиловий - 314 т., зріджений нафтовий газ – 614 т., стиснений природний газ – 414 т. Крім того, в результаті перевірки підприємства, проведеної 10.06.2005 р. виявлено перевищення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти в таких обсягах: нафтопродукти – 1,4 т. при ліміті 4 т., нітрити – 1,4 т. при ліміті – 1,5 т., фосфати – 14 т. при ліміті – 75 т. Підприємство отримало припис на усунення порушення до 20.07.2005 року. В зазначений термін порушення було усунено.

За цей період часу підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу, відходи у таких розмірах: відходи ІІ класу – 214 т., при ліміті – 245 т., відходи ІІІ класу – 114 т., при ліміті – 150 т., люмінесцентні лампи у кількості 614 штук (дозвіл відсутній).

Режим роботи підприємства двозмінний.

За перший квартал сума зору за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення становила 8452 грн., за скиди забруднюючих речовин – 11645 грн.

Визначити розмір збору за викиди забруднюючих речовин підприємством в навколишнє природне середовище за другий квартал 2005 року. Результати розрахунку записати в таблицю.

Роз’язок:

1. Розмір збору за викиди пересувними джерелами забруднення визначимо за формулою:


грн.

грн.

грн.

грн.

2. Розмір збору за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води:

грн.

грн.

грн.

грн.

3. Визначення збору за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

грн.

грн.

грн.

грн.

Результати розрахунків оформимо у вигляді таблиці 3:


Таблиця 3

Розрахунок збору за забруднення НПС

Назва забрудню-ючої речовини Факти-чна маса річного викидут. Ліміт вики-дів, т. Норма-тив збору за викид, грн./т. Вели-чина індек-су спо-жив-чих цін Коригуючи коефіцієнти Сума збору в межах ліміту, грн. Сума плати за понад-ліміт-ний викид, грн. Загаль-на сума плати, грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Нараховано збору за пересувними джерелами забруднення, усього 27866,25 грн.
Бензин етиловий 314 - 6 2,5 Кнаас=1,2 Кф=1,25 7065 - 7065
Зрідже-ний нафтовий газ 614 - 6 2,5 Кнаас=1,2 Кф=1,25 13815 - 13815
Стисне-ний природ-ний газ 414 - 4,5 2,5 Кнаас=1,2 Кф=1,25 6986,25 - 6986,25
2. Нараховано збору за скиди у водні об’єкти, усього 7599,9 грн.
Нафто-продукти 1,4 4 309 2,5 Крб=2,2 Кн=5 2379,3 - 2379,3
Нітрити 1,4 1,5 258 2,5 Крб=2,2 Кн=5 1986,6 - 1986,6
Фосфати 14 75 42 2,5 Крб=2,2 Кн=5 3234 - 3234
3. Нараховано збору за розміщення відходів, усього 13331,25 грн.
Відходи ІІ класу 214 245 3 2,5 Км=1 Ко=1 1605 - 1605
Відходи ІІІ класу 114 150 0,75 2,5 Км=1 Ко=1 213,75 - 213,75
Люміне-сцентні лампи 614 штук Дозвілвідсут. 1,5 грн./шт. 2,5 Км=1 Ко=1 - 11512,5 11512,5

Список використаної літератури

1. Врублевська О.В. Конспект лекцій з економіки природокористування. – Львів: УкрДЛТУ, 2003. – 210 с.

2. Дорогунцов С.І. Оптимізація природокористування. В 5-ти т. Т.1. – Київ: Кондор, 2004. – 291 с.

3. Дубас Р.Г. Економіка природокористування. Навчальний посібник. К.: "МП Леся", 2007. - 448 с.

4. Гус В.М. Економіка природокористування: Конспект лекцій. – Рівне, 1997. – 86 с.

5. Кашенко О.Л. Фінансово-економічні основи природокористування. – Суми: Університетська книга, 1999. – 421 с.

6. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. - 3-тє вид., випр. і допов. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 367 с.

7. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника та к.е.н., проф. М.К. Шапочки. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. — 759 с.

8. Яремчук Г.І. Економіка природокористування. – К.: Пошукове-видавниче агентство “Книга Пам’яті України”, Видавничий центр “Просвіта”, 2000. – 431с.