Смекни!
smekni.com

Еколого-соціальній моніторинг (стр. 5 из 6)

4. Установлено парні та множинні кореляційні зв'язки між вмістом у ґрунтах рухомих форм ВМ та відповідними відгуками біоіндикаторів, що дозволило обґрунтувати можливість використання Allium-тесту для кількісної оцінки ступеню забрудненості ґрунтів рухомими формами ВМ (Mn, Pb, Zn, Cr, Cu, Ni, Co, Cd), що здатні впливати на біологічні об'єкти.

5. Виявлено, що демографічна ситуація у досліджуваних містах знаходиться приблизно в однаковому "конфліктному" стані за виключенням мм. Жовті Води та Вільногірськ, де виявлено "загрозливу" і "насторожуючу" ситуацію відповідно. Найгірша ситуація спостерігається за показником "народжуваність" в більшості досліджуваних міст. Досліджувані території можна ранжувати в порядку покращення ситуації наступним чином: Жовті Води > Нікополь > Дніпропетровська область > Новомосковський район > Павлоград > Вільногірськ.

Стан генетичного здоров'я, оцінений як "критичний" на території м. Жовті Води, "загрозливий" – м. Павлоград, "конфліктний" – мм. Нікополь, Вільногірськ і в Дніпропетровській області; і "насторожуючий" у Новомосковському районі. Досліджувані території, в порядку покращення ситуації можна розташувати наступним чином: Жовті Води > Павлоград > Дніпропетровська область > Вільногірськ > Нікополь > Новомосковський район.

Стан здоров'я дітей оцінений як "конфліктний" у м. Вільногірськ, Новомосковському районі і Дніпропетровській області та "загрозливий" у мм. Жовті Води, Нікополь і Павлоград. Досліджувані території в порядку покращення ситуації ранжували наступним чином: Жовті Води > Нікополь > Павлоград > Дніпропетровська область > Вільногірськ > Новомосковський район.

На території мм. Нікополь і Вільногірськ виявлено "конфліктний" стан здоров'я дорослого населення, на території Новомосковського району він "насторожуючий", у мм. Жовті Води, Павлоград і в Дніпропетровській області – "загрозливий". Досліджувані території за станом здоров'я дорослого населення ранжували наступним чином: Жовті Води > Павлоград > Дніпропетровська область > Вільногірськ > Нікополь > Новомосковський район.

6. На території гірничопромислових міст виявлене перевищення рівнів екологічної небезпеки в 2,4–3,5 рази, а еколого-генетичної небезпеки в 2,4–3,2 рази в порівнянні з контрольною територією. За рівнем екологічної небезпеки в порядку покращення ситуації досліджувані міста ранжували наступним чином: Жовті Води > Вільногірськ > Павлоград > Нікополь > ЛОК "Солоний лиман".

7. Отримано математичну модель залежності умовних показників здоров'я населення Yвід умовних показників забруднення довкілля X, визначених на основі паритетності трьох факторів – здоров'я дітей, дорослих і генетичного здоров'я і трьох біотестів – "Стерильність пилку рослин-фітоіндикаторів", "Частота аберантних хромосом" і "Мітотичний індекс", що з достатньою достовірністю представлена моделлю у вигляді експоненти Y=Y0·exp(C·X)=0,25·exp(X) (R2=0,604), яка може бути використана для прогнозу стану довкілля за показниками здоров'я населення у вигляді X=ln4·Yабо X=1,39+lnY. Залежність показників інтегрального здоров'я населення від інтегрального забруднення довкілля описується прогресуючою експонентою, параметри якої визначаються рівнем природної захворюваності населення в умовах навколишнього середовища, близьких до комфортних, що складає близько 25% і не залежить від забруднення, а інтенсивність росту захворюваності від забруднення близька до одиниці.

В області низьких значень умовного показника забруднення середовища зміни стану здоров'я відносно невеликі за рахунок певної адаптації населення до забруднювачів, граничний рівень якої відповідає рівню захворюваності населення близько 0,5 (50%). Оскільки фактичне погіршення здоров'я прогресує з ростом забруднення, граничне значення його умовного показника, що відповідає захворюваності населення 0,5 (50%), за запропонованою моделлю складає 0,7 (70%) і рекомендується як гранично допустиме значення (ГДЗ) умовного показника забруднення довкілля, перевищення якого не є допустимим.

8. Встановлена можливість використання гумінових речовин для зниження токсичності порушених гірництвом ґрунтів. Отримані лінійні залежності, що характеризують ефективність зниження рівня токсичності ґрунтів при обробці розчином гумату натрію (100 мг/л) представлені рівнянням y=0,52x+76,68 (R2=0,75), зниження мутагенності також має лінійний характер і описується рівнянням y=0,23x+1,96 (R2=0,59). Інтенсивність зниження токсичності та мутагенності при обробці гуматом натрію залежить від рівня токсичності і мутагенності вихідних деградованих ґрунтів.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горова А. І. Моделювання впливу забрудненості довкілля на здоров'я людини / А. І. Горова, В. Є Колесник, А. В. Павличенко // Довкілля та здоров'я. – 2006. – № 2. – С. 3–6. (Аналіз стану здоров'я населення, визначення рівнів ушкодженості біоіндикаторів, кореляційний аналіз між цими показниками).

2. Горова А. І. Моніторинг забруднення ґрунтів Дніпропетровської області рухомими формами важких металів з використанням відгуків біоіндикаторів / А. І. Горова, А. В. Павличенко, Ю. Г. Нероба // Довкілля та здоров'я. – 2006. – № 4 (39). – С. 20–24. (Відбір рослин та ґрунтів, визначення стану біоіндикаторів, проведення кореляційного аналізу).

3. Горовая А. И. Методология эколого-социального мониторинга горно-промышленных регионов, как составляющая устойчивого развития Украины / А. И. Горовая, А. В. Павличенко // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. – К.: Міністерство охорони здоров'я України, 2004. – № 43. – С. 552–559. (Розробка та апробація методології еколого-соціального моніторингу).

4. Горовая А. И. Цитогенетические механизмы действия физиологически активных гуминовых веществ в нормальных и экстремальных условиях / А. И. Горовая, Т. В. Скворцова, А. В. Павличенко // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. – Київ: Міністерство охорони здоров'я України, 2003. – № 42. – С. 491–503. (Вивчення механізмів дії гумінових речовин).

5. МР 2.2.12 – 141 – 2007 Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних методів / [С. А. Риженко, А. І. Горова, Т. В. Скворцова, І. І. Клімкіна, А. В. Павличенко, І. Г. Миронова, А. М. Пономаренко, О. П. Кравчук] – К.: Головне базове видавництво МОЗ України ДП "Центр інформаційних технологій", 2007. – 35 с. (Розробка методів оцінки токсико-мутагенної активності об'єктів довкілля за тестами – Allium-тест і Стерильність пилку рослин).

6. Cytogenetic effects of humic substances and their use for remediation of polluted environments / A. Gorovaya, T. Skvortsova, I. Klimkina, A. Pavlichenko // Use of humic substances to remediate polluted environments: from theory and practice. Pranted in the Netherlands. – 2005. – Р. 311–328. (Вивчення цитогенетичних ефектів дії природних адаптогенів для відновлення деградованих ґрунтів).

7. Пат. 79802 Україна, МПК В 09 С1/00. Спосіб зниження токсичності ґрунтів / Горова А. І., Колесник В. Є., Лапицький В. М., Павличенко А. В., Борисовська О. О.; Національний гірничий університет. – № а 200500899; заявл. 01.02.05; опубл. 25.07.07; Бюл. № 11 – 4 с. (Дослідження ефективності використання гумінових сполук на територіях з різними видами гірничого виробництва).

8. Горова А. І. Застосування природних адаптогенів для реабілітації ґрунтів пошкоджених уранодобувною промисловістю / А. І. Горова, А. В. Павличенко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: зб. наук. праць. – К.: Науковий центр радіаційної медицини АМН України, 2005. – № 11. – С. 514–520. (Вивчення можливостей використання природних сполук для зменшення токсико-мутагенної активності ґрунтів пошкоджених уранодобувною промисловістю).

9. Павличенко А. В. Оценка влияния деятельности горнопромышленных предприятий на состояние компонентов окружающей среды / А. В. Павличенко // зб. тез доповідей V Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених ["Екологія. Людина. Суспільство."], (Київ, 13–15 трав. 2002 р.). – К.: Політехніка, 2002. – С. 514–515.

10. Горовая А. И. Цитогенетическое биотестирование состояния окружающей среды в горнопромышленных регионах по токсико-мутагенному фону / А. И. Горовая, И. И. Климкина, А. В. Павличенко // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: матеріали XIV з'їзду гігієністів України, 19—21 трав. 2004 р., Дніпропетровськ. Т. 1. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. – С. 201–204. (Експериментальні дослідження екологічного стану об'єктів довкілля з використанням методів біоіндикації у гірничих регіонах України).

11. Горова А. І. Зменшення токсико-мутагенної активності ґрунтів на території м. Жовті Води з використанням гумінових сполук / А. І. Горова, А. В.Павличенко // Радіобіологічні ефекти: ризики, мінімізація, прогноз: матеріали Міжнар. конф., 22—24 бер. 2005 р., Київ. – К.: НЦРМ АМН України, 2005. – С. 120–121. (Дослідження ефективності використання гумінових сполук, для зменшення токсико-мутагенної активності ґрунтів м. Жовті Води).

12. Горова А. І. Біоіндикаційна оцінка стану об'єктів довкілля у промислових центрах Дніпропетровської області / А. І. Горова, А. В. Павличенко // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції ["Перший Всеукраїнський з'їзд екологів"], (Вінниця, 4–7 жовт. 2006 р.). – Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2006. – С. 112. (Біоіндикаційна оцінка стану об'єктів довкілля).

13. Горова А. І. Оцінка стану здоров'я населення в техногенно-навантажених центрах Дніпропетровської області / А. І. Горова, А. В. Павличенко, Н. В. Ульянова // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф., 8–10 квіт. 2005 р., Харків. Т. 2. – Х.: ХНУ ім. Каразіна, 2005. – С. 52–55. (Аналіз стану здоров'я населення, яке мешкає у гірничопромислових містах Дніпропетровської області).