Смекни!
smekni.com

Конституційні основи регулювання природокористування і охорони навколишнього середовища (стр. 5 из 6)

Для оцінки стану ґрунту з метою охорони здоров'я людини й навколишнього середовища Правительством Російської Федерації встановлюються нормативи гранично припустимих концентрацій шкідливих речовин, шкідливих мікроорганізмів і інших забруднюючий ґрунт біологічних речовин.

Особи, винні в здійсненні земельних правопорушень, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, установленому законодавством. Залучення особи, винного в здійсненні земельних правопорушень, до карної або адміністративної відповідальності не звільняє його від обов'язку усунути допущені земельні правопорушення й відшкодувати заподіяний ними шкода[13] .

Ряд обов'язків по охороні вод покладає на громадян Водний кодекс Російської Федерації, прийнятий Державною Думою 16 листопада 1995 р. № 167-ФЗ. Забороняються скидання у водні об'єкти й поховання в них виробничих, побутових і інших відходів. При використанні водних об'єктів громадяни зобов'язані здійснювати производственно - технологічні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні й інші заходи, що забезпечують охорону водних об'єктів. Використання водних об'єктів повинне здійснюватися з мінімально можливими негативними наслідками для них.


5. Розвиток взаємин між

Російською Федерацією й Республікою Башкортостан

в області охорони навколишнього середовища

Взаємини між Російською Федерацією й Республікою Башкортостан в області охорони навколишнього природного середовища в цей час будуються на основі наступних нормативних актів:

· Конституція Російської Федерації (частина 3 статті 11);

· Договір від 31 березня 1992 року про розмежування предметів ведення й повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади суверенних республік у складі Російської Федерації (пункт «г» статті II);

· Додаток до Федеративного договору від Республіки Башкортостан від 31 березня 1992 року (абзац 3 пункти 1).

· Договір між Російською Федерацією й Республікою Башкортостан від 3 серпня 1994 року «Про розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади Республікою Башкортостан» (пункт 5 статті 3 і пункт 10 статті 4);

· Угода від 25 травня 1994 року між Правительством Російської Федерації й Правительством Республіки Башкортостан про розмежування предметів ведення й взаємному делегуванні повноважень в області охорони навколишнього середовища й використанні природних ресурсів;

· Угода від 6 листопада 1995 року про розмежування повноважень між Міністерством охорони навколишнього середовища й природних ресурсів Російської федерації й Правительством Республіки Башкортостан з питань охорони навколишнього середовища й використання природних ресурсів;

· Лист від 05.05.1999 р. № 01-12/22-138 голови Госкомэкологии РФ В.И. Данилова-Данильяна про пролонгацію Угоди між Правительствами РФ і РБ від 25.05.1994 р.;

· Лист від 01.03.2000 р. № 01-14/11-140 голови Госкомэкологии РФ В.И. Данилова-Данильяна про пролонгацію Угоди між Правительствами РФ і РБ від 25.05.1994 р.

Згідно ч.3 ст.11 Конституції РФ, розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади суб'єктів Федерації здійснюється на основі Конституції, Федеративного й іншого договору про розмежування предметів ведення й повноважень.

Відповідно до п. «г» ст.II Договору від 31 березня 1992 р. про розмежування предметів ведення й повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади суверенних республік у складі Російської Федерації, до спільного ведення федеральних органів державної влади Російської Федерації й органів державної влади республік у складі Російської Федерації ставлятьсяприродокористування, охорона навколишнього середовища й забезпечення екологічної безпеки; особливо охоронювані природні території.

Згідно пункту 5 статті 3 Договору між Російською Федерацією й Республікою Башкортостан від 3 серпня 1994 року «Про розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади Російської Федерації й органами державної влади Республікою Башкортостан» (у цей час даний Договір є I частиною Конституції Республіки Башкортостан) у веденні Республіки Башкортостан перебувають:

· рішення питань володіння, користування й розпорядження землею, надрами, водними, лісовими й іншими природними ресурсами Республіки, що є надбанням (власністю) її багатонаціонального народу, відповідно до законодавства Республіки Башкортостан і угодами з федеральними органами влади Російської Федерації.

Відповідно до п.10 ст.4 зазначеного Договорув спільному веденні Російської Федерації й Республіки Башкортостан перебувають:

· оцінка відповідно до державних і міжнародних стандартів стану якості природного середовища;

· охорона навколишнього середовища, здійснення мер по її відновленню;

· забезпечення екологічної безпеки.

25 травня 1994 року між Правительством Російської Федерації й Правительством Республіки Башкортостан було укладене Угода про розмежування предметів ведення й взаємному делегуванні повноважень в області охорони навколишнього середовища й використанні природних ресурсів. Дана угода складається з 7 статей, його положення не містять ніяких нововведень, у порівнянні з раніше законодавчо закріпленими нормами в розглянутій області.

У цей час ряд суб'єктів Російської Федерації підписали (і продовжують підписувати) з федеральним центром Угоди про припинення дії угод між Правительством Росії й Правительством (Адміністрацією) суб'єкта Федерації про розмежування предметів ведення й розмежуванні повноважень у певній області. Дана робота ведеться в рамках приведення до єдиного правового поля[14] .

Уважаю недоцільним підписання в даний момент Угоди про припинення дії «Угоди між Правительством Російської Федерації й Правительством Республіки Башкортостан про розмежування предметів ведення й розмежуванні повноважень в області охорони навколишнього середовища й використання природних ресурсів від 25 травня 1994 року», що було пролонговано в 1999 році й діє по теперішній час.

У цей час у зв'язку з обстановкою, що змінилася, у політичних, економічної сферах життя суспільства й держави, значним розвитком законодавства (і екологічного зокрема) між органами державної влади Російської Федерації й Республіки Башкортостан ведеться робота з розвитку договірних відносин, у тому числі й в області охорони навколишнього природного середовища.

12 січня цього року набув чинності Федеральний закон Російської Федерації від 10.01.2002 р. № 7-ФЗ «Про охорону навколишнього середовища». Даний Федеральний закон, що визначає правові основи державної політики в області охорони навколишнього середовища й забезпечення екологічної безпеки, став новим кроком у розвитку екологічного права Росії.

Статті 5-10 глави II закону («Основи керування в області охорони навколишнього середовища») регламентують питання державного керування, повноваження Російської Федерації і її суб'єктів в області охорони навколишнього середовища.

Відповідно до положень ст.6, п.2 ст.8 і ст.9 зазначеного закону, істотно розширилися повноваження органів державної влади суб'єктів Російської Федерації в сфері відносин, пов'язаних з охороною навколишнього середовища й спеціально уповноважених органів суб'єктів РФ в області охорони навколишнього середовища[15] .

Зокрема, відповідно до п.2 ст.8 закону, суб'єктам Російської Федерації надане право самостійне визначати органи державної влади, що здійснюють державне керування в області охорони навколишнього середовища на території суб'єкта, що не було передбачено раніше, що діяв Законом, РСФСР «Про охорону навколишнього природного середовища».

Розмежування повноважень у сфері відносин, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, між органами державної влади РФ і суб'єктів здійснюється, крім Конституції РФ і федеральних законів, також і договорами про розмежування предметів ведення й повноважень між органами державної влади РФ і суб'єктів (п.1 ст.9 ФЗ).

Також, істотним нововведенням є закріплення в п.2 ст.9 закону права передавати здійснення частини повноважень у сфері відносин, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, на основі Угод між федеральними органами виконавчої влади й органами виконавчої влади суб'єктів Федерації, у тому числі в області державної екологічної експертизи об'єктів, що підлягають державній екологічній експертизі, проведеної на рівні суб'єктів Російської Федерації.

Зазначені норми Федерального закону «Про охорону навколишнього середовища» дозволять більш детально розмежувати повноваження в області охорони навколишнього середовища між органами державної влади Російської Федерації й Республіки Башкортостан і ефективніше здійснювати державне керування й контроль в області охорони навколишнього середовища й забезпечення екологічної безпеки в Республіці Башкортостан.

Прийнятий Федеральний закон «Про охорону навколишнього середовища» став новим кроком у розвитку природоохоронної діяльності, що наближає нас до сучасного, тобто відповідному законодавству передових держав, механізму правової охорони навколишнього середовища. Хоча, звичайно, для реалізації на практиці закладених у даному Федеральному законі норм буде потрібно прийняття як на федеральному рівні, так і на рівні Республіки Башкортостан, ряду підзаконних актів, що встановлюють механізми реалізації норм закону й приведення у відповідність із вимогами даного закону як федерального природоохранительного законодавства, так і законодавства Республіки Башкортостан в області охорони навколишнього середовища й природокористування[16] .