Смекни!
smekni.com

Екологічні проблеми озера Сасик (стр. 2 из 2)

Заростання водосховища вищою водною залишається незначним при слабкому розвитку зануреної рослинності. Повітряно-водна рослинність зосереджена в основному у верхів'ях та на мілководдях приморської частини водоймища (від каналу Дунай – Сасик до перекачувальної насосної станції), частково представлена на західному березі, на ділянках, де відсутні абразійні процеси. Через слабку розвиненість вища водна рослинність не відіграє значної ролі у продукційних та самоочисних процесах у водосховищі.

Дослідження останніх років свідчать про домінування у вегетаційний період року синьо-зелених водоростей по всій площі водосховища. Відсотковий вклад синьо-зелених водоростей у сумарну чисельність фітопланктону водоймища Сасик складав:

Відносно надходження у водойму органічних речовин, то у більшому ступені воно відбувається за рахунок вторинного біологічного забруднення, про що опосередковано свідчать визначені за видами-індикаторами планктонних угруповань сапробні індекси. У водосховищі вони коливалися від 1,93 до 2,23 (β-мезосапробна зона), у Когильнику індекс складав 1,75, Сараті – 1,4, каналі Дунай-Сасик – 1,46.

В цілому треба відмітити, що водойма і на сучасному етапі залишається високопродукційною, переважна частина автохтонної органіки надходить у екосистему за рахунок фітопланктону; відбувається приріст органічної речовини.

5. Природно – рекреаційний потенціал озера Сасик

Це сприятливий для курортного лікування теплий та вологий клімат, степове повітря, пляжі, лікувальні грязі, мінеральні води, туристичні об’єкти.

Важливим чинником, який сприяє розвитку рекреації, є наявність цінних природних комплексів, які можуть слугувати базою для екотуризму.

Лиман Сасик у стародавні часи привертав увагу моряків як зручна гавань – захищена від вітру, морських хвиль та течій. Також він слугував для рибної промисловості, видобутку солі, рекреації, бальнеології та грязелікування. Цінність лиману для жителів полягала і в тому, що його воді та мулові грязі мали лікувальні властивості, саме тому на березі села Борисівка була збудована грязелікарня для дітей. За даними Одеського інституту курортології (1991), грязям лиману нанесена невиправна шкода, хоча до цього вони мали задовільну якість навіть зі складом значної кількості піску.

Зона прибережної морської рекреації характеризується підвищеними рівнями органічного та бактеріального забруднення і періодично у воді виявляють умовно-патогенні мікроорганізми. Це свідчить про те, що рибна продукція забруднена і її вживання призводить до виникнення алергічних, шлунково-кишкових та ракових захворювань і може призвести до генетичних новоутворень у людини на рівні мутагенних ефектів, що є дуже небезпечним для здоров’я.

В результаті здійсненого у 1970 роках опріснення було нанесено величезний збиток курортно – рекреаційним ресурсам та в цілому екологічним умовам. Склалися вкрай несприятливі екологічні умови у зонах оздоровлення.

За даними Українського науково – дослідного інституту медичної реабілітації та курортології шкоду лікувальним мулам водосховища Сасик нанесено внесенням значної кількості небезпечних речовин та сполук з водами каналу Дунай – Сасик. Район озера Сасик втратив колишнє бальнеологічне і рекреаційне значення. Лиман Сасик внесений до переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних згідно Постанови Кабінету Міністрів України 11.12.1996 № 1499. У переліку визначався вміст лікувальних грязей (балансові запаси – 8300 тис. м3).

6. Спасіння озера Сасик

Експерти зробили висновок – необхідно зруйнувати дамбу, яка роз’єднує озеро та Чорне море, тобто повернути озеру Сасик його первісний екологічний статус морського лиману. За останні 20 років було проведено більш 10 експертиз за участі українських та зарубіжних екологів. Всі висновки експертиз були однозначні – якщо не зруйнувати дамбу Сасик зникне, згине, буде знищене.

Лебідка з легенди, підстрелена деспотом, перетворилась у прекрасне озеро, а люди і донині продовжують стріляти у лебедів. Цього разу їх мішенню стало озеро, яке на очах перетворюється у гнилу, смердючу калюжу.


Висновок

Гідрологічний режим у сучасний період відрізняється від такого у 80-ті – початку 90-х років 20 століття і характеризується сповільненням зовнішнього водообміну та відносною стабілізацією рівня води водосховища.

Основними проблемами озера Сасик залишаються:

· замулення водойми, накопичення забруднених завислих речовин, що надходять з дунайською водою; акумуляція і трансформація токсикантів на усіх рівнях екосистеми. В цілому за роки існування прісноводного Сасика за рахунок лише надходження води з Дунаю у водоймі сформувалося близько 2,5 млн. т донних відкладень. Токсичні речовини, що надходять з завислими речовинами, акумулюються і трансформуються у екосистемі, відбувається накопичення їх у гідробіонтах, особливо представниках останньої ланки трофічного ланцюга.

· “цвітіння” води синьозеленими водоростями і, як наслідок, вторинне забруднення водосховища органічними сполуками автохтонного походження, що обумовлено, розпрісненням солоної водойми, надходженням значних обсягів біогенних елементів, малою проточністю.

В цілому стан екосистеми водосховища на сучасному етапі можна охарактеризувати як напружений та нестабільний. Він відповідає стану екосистеми штучної водойми, що має обмежені можливості для саморегулювання і залежить, головним чином, від зовнішнього фактору.