Смекни!
smekni.com

Сукцесійні процеси в екосистемах (стр. 3 из 3)

4 - малинник Малинник, розростаючись, поглинув невелику куртину ожини несійської (Rubus nessensis), яка існувала тут ще 1997 р., і досяг напівзасохлого куща аронії чорноплідної.

6 - ділянка вздовж західної стіни ПП, найвища у рельєфі. До травостою з участю куничника наземного - 35 %, мітлиці тонкої - 30 %, вересу звичайного - 10 %, енотери дворічної (Oenothera biennis), полину Маршалла (Artemisia marschalliana), осотів польового (Cirsium arvense) і городнього, злинки канадської, звіробою звичайного, агалик-трави гірської (Jasione montana), мички (біловуса стиснутого - Nardus stricta), дивини ведмежої (Verbascum thapsus), фіалки польової (Viola arvensis) вкраплені поодинокі рослини сосни (Pinus sylvestris) - 5 %, берези повислої (Betula pendula) - 5 %, осики - 5 %. До кущиків полину Маршалла приурочені земляні куполи мурашників роду Lasius.

За роки спостережень з'являлися нові кущики вересу, розросталися і в 2004 р. займають біля 20-30 % поверхні 5 - коренепаростковий осичник (Populus tremula) з нерівномірним розміщенням дерев при загальній густоті 4000 екз/га і висоті до 8 м на підвищеній частині ПП. В підліску кущі крушини ламкої, верби розмаринолистої (Salix rosmarinifolia). Травостій з проективним вкриттям 70-80 % і участю видів: куничник наземний - 70 %, верес звичайний (Calluna vulgaris) - 15 %, безщитник жіночий (Athyrium filix-femina), мітлиця тонка (Agrostis tenuis), хамерій (іван-чай) вузьколистий (Chamerion angustifolium), ситник розлогий (Juncus effusus), жабрій ладанний (Galeopsis ladanum), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), вербозілля звичайне, віскарія звичайна (Viscaria vulgaris). Мурашник роду Formica із включенням рослинних решток в земляний купол гнізда.

7 - залишки насаджень з сливи (Prunus domestica), вишні (Cerasus vulgaris) (частина пагонів всохла), смородини чорної (Ribes nigrum), порічок запашних (Ribes odoratum - ознаки коренепаросткового розмноження). Зберігся і декоративний трав'янистий вид - куртинка лілійника жовтого (Hemerocallis fulva)

8 - осичник, подібний до ділянки 5;

9 - загиблий березняк. Травостій із проективним вкриттям 100 % утворюють куничник наземний - 80 %, ситник стиснутий - 10 %, вербозілля звичайне - 5 %, осока пухирчаста - 5 %, а також молінія голуба (Molinia caerulea). На ділянці сліди життєдіяльності тварин: полівки - погризи ситника стиснутого та енотери дворічної (засохлі розетки листків - отже, поїдали корені взимку) та птахів - розриті мурашники із земляними куполами гнізд.

Висновки: У Загородці спостерігаються типові резерватогенні сукцесії рослинного покриву. Продовжується заміна антропогенно зумовлених трав'яних типів рослинності (лучного і перелогового) на зональний лісовий. У найбідніших едафотопах вселяється сосна звичайна, у середньобагатих едафотопах - береза повисла та пухнаста, а у найбагатших - осика та вільха клейка. Запаси надземної органічної маси, в тому числі і підстилки, залежать від зміни погодних та гідрологічних показників, коливаючись протягом року та з року в рік у 2-5 разів. Найбільші їх запаси та найбільша забрудненість радіонуклідами встановлена у місцях найстабільнішого зволоження (зниження, улоговини).


ЛІТЕРАТУРА

1. Балашов Л., Гайченко В., Крижанівський В., Францевич Л. Вторинні екологічні зміни на евакуйованих територіях // Ойкумена. - 1992. - № 2. - С. 31-43.

2. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества. - М.: Мир, 1989. -T.I-2

3. Давыдчук В.С., Петров М.Ф., Сорокина Л.С. Модель спонтанного восстановления ландшафтов зоны отселения Чернобыльской АЭС в случае минимального антропогенного воздействия // Чернобыль-90. Доклады 2-го Всесоюзного научно-технического совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Чернобыль, 1990. В 6-ти томах / Под ред. Сенина Е. В. - М., 1992. - Т. 6, ч. 1. - С. 91-105.

4. Дідух Я., Андрієнко Т., Каркуцієв Г., Плюта П., Прядко О., Сипайлова Л. Формування рослинного покриву в зоні відчуження Чорнобильської АЕС // Ойкумена. - 1993. - № 2. - С. 13-22.

5. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2000. - 452с.

6. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионуклидов / Давыдчук В. С., Зарудная Р.Ф., Михели С.В., Петров М.Ф., Сорокина Л.Ю., Ткаченко А.Н. (Под ред. Маринича А.М.). - К.: Наук. думка, 1994. - 112 с.

7. Левина Р.Е. Способы распространения плодов и семян. - М.: Изд-во МГУ, 1957. - 358 с.

8. Одум Ю. Экология. -М.: Мир, 1986.-Т. 1-2.

9. Пианка 3. Эволюционная экология- М.: Мир, 1981. – 326с.

10. Работнов Т. А. Фитоценология. - М.: 1978. - 384 с.