Смекни!
smekni.com

Стічні води та очисні споруди (стр. 3 из 7)

Технологічна схема і склад очисних споруд призначається в залежності від необхідного ступеню очистки, витрат стічних вод та місцевих умов (характер грунтів, рельєф майданчика і т. ін.).

Проектом передбачена повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрації забруднень в очисних стоках по БПКпов. та завислим речовинам до 15 мг/л.

До складу споруд для очистки стічних вод приймаємо (згідно з завданням):

- решітки (дробарки);

- пісковдавлювачі;

- первинні відстійники;

- аеротенки;

- вторинні відстійники;

- контактні резервуари.

До обробки осаду стічних вод проектуємо:

- мулоущільнювачі;

- метантенки;

- мулові та піскові майданчики.


5. Розрахунок основних споруд

5.1. Решітки-дробарки

Для затримання і подрібнення крупних плаваючих забруднень, що містяться в стічних водах, приймаємо решітки-дробарки.

При максимальній годинній витраті стічних вод

м3/год необхідна площа прорізів решіток дорівнюватиме:

,

де Vp – рекомендована швидкість руху стічних вод в прозорах решіток-дробарок при максимальних витратах; згідно [1], п. 5.14

/

Необхідна кількість решіток-дробарок марки РД-600 буде рівна:

(шт.)

де

- площа однієї решітки (приймаємо згідно [3], табл. 11.2.)

Остаточно приймаємо 2 робочих і 1 резервну решітку-дробарку марки РД-600 з характеристиками:

- максимальна пропускна здатність – 2000 м3/год;

- ширина отворів – 10 мм;

- сумарна площа щілинних отворів 4550 м2;

- діаметр барабана – 635 мм.

5.2. Пісковловлювачі та піскові майданчики

Для видалення із стічних вод піску та інших мінеральних домішків проектуємо аеровані піскоуловлювачі.

Площу поперечного перерізу аерованіх пісковловлювачів визначаємо за формулою:

, м2

де: Vр — швидкість руху стічних вод в пісковловлювачі, яка приймається в межах 0,08...0,12м/с - згідно [1], табл. 28.

Nс - мінімальна кількість секцій пісковловювачів (не менше двох)

м2

Робочу глибину пісковловлювача визначимо за формулою:

м

Ширину пісковловлювача визначимо із співвідношення:

Довжину пісковловлювача визначимо за формулою:

, м

де: Ks - коефіцієнт, який згідно [1], табл. 21 приймається рівним 2,39;

Hs - розрахункова глибина пісковловлювача, рівна: Нs = Н/2 = 0,82м

Uo - гідравлічна крупність піску, згідно [1], табл.28 приймається рівною: Uo = 13,2 мм/с.

м

Згідно [3], табл. 11. 4 приймаємо аеровані пісковловлювачі (Т.П. №902-2-2) з характеристиками:

- кількість секцій (відділень) – 3;

- пропускна здатність (максимальна) — 100.000 м3/добу;

- ширина секції В = 3м;

- глибина Н= 2,1 м;

- довжина L = 12 м;

- витрати повітря на аерацію – 300 м3/год.

Витрати води для гідрозмиву знайдемо за формулою:

, м/с

де: в - ширина піскового лотка, в = 0,5 м;

Lл - довжина лотка, рівна довжині пісковловлювача за виключенням довжини піскового приямку: Lл = 12 - 3 = 9м;

Vл - висхідна швидкість промивної води, згідно [8], ст. 93 Vл = 0,0065 м/с.

Діаметр змивного трубопроводу буде рівний:

де: VТР. - швидкість руху змивної води в трубопроводі; приймається VТР. = 2,0…3,0м/с.

Приймаємо змивний трубопровід діаметром

(
мм).

Фактична пшидкість руху води на початку змивного трубопровода:

При відстані між збризкувачами z = 0,4 м число їх на змивному трубопроводі буде рівне:

Для забезпечення необхідної рівномірності розподілу води по довжині змивного трубопровода вода в змивний трубопровід має подаватись під напором:

де: hо - висота шару піску в лотку до подачі промивної води, згідно [8], ст. 56 hо = 0,2 м.

Діаметр отворів збризкувачів знайдемо за формулою:

(або
12 мм)

де:

- коефіцієнт витрати збрискувачів, який орієнтовно приймається рівним 0,82.

Витрати повітря для аерованих пісковловлювачів:

де:

= 3м3/(м2/год) - питомі витрати повітря на аерацію (приймали згідно [3], табл. 1 1.4)

Кількість піску, який затримується в пісковловлювачі, визначимо за формулою:

, м3/добу

де: 0,03 - норма затримання піску, який видаляється з аерованого пісковловлювача, л/(чол-добу) згідно [1], п. 6.31;

- приведена кількість жителів по завислим речовинам.

Вологість піску - 60 %, об' ємна вага -

= 1 ,5 т/м3.

Для підсушування піску, який виділяється з пісковловлювача за допомогою гідроелеваторів, влаштовуються піскові майданчики, необхідна площа яких визначається за формулою:

, м2

де:

- навантаження на піскові майданчики, згідно [1], п. 6.33
.

Приймаємо 4 карти піскових майданчиків з розмірами в плані: 23 х 11 м.

5.3. Первинні відстійники

Для видалення із стічних вод основної частини грубодисперсних домішок приймаємо первинні відстійники радіального типу, розрахунок яких здійснюємо по кінетиці осадження зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод, який дорівнює:

де: 150 - нормативна концентрація завислих речовин на виході з первинного відстійника, мг/л

Розрахункове значення гідравлічної крупності зважених речовин, що затримуються в первинних відстійниках, визначається за формулою:

, мм/с

де: Нset - глибина проточної частини відстійника, згідно [3], табл. 12.6 Нset = 3,4м (попередньо приймаємо діаметр відстійника 24 м);

Kset - коефіцієнт використання об'єму проточної частини відстійника, який згідно [1], табл. 31 дорівнює Kset = 0,45 (для радіальних відстійників);

tset - тривалість відстоювання в секундах, яка для ефекту очистки

Е = 45 % згідно [3], табл. 12.1 дорівнює tset = 609 с (

);

- коефіцієнт, який враховує вплив температури води на її в'язкість, згідно [3], ст. 103 за мінімальною температурою стічної води взимку t = 9°С (згідно з завданням)
=4,34 ;

h - глибина шару мулу, h = 0,5 м ;

n2 - показник степеня, який залежить від агломерації завислих речовин в процесі відстоювання і згідно [3], ст. 102 п2 = 0,25 (для коагулюючих завислих речовин).

Приймаємо типові радіальні відстійники діаметром м.

Пропускна здатність одного відстійника буде рівна:

де: den - діаметр впускного пристрою, згідно [8], табл. 23 den = м;

Vtb — 0 - турбулентна складова.

Необхідна кількість первинних відстійників становитиме:

(шт.)

Кзап - коефіцієнт запаса, рівний 1,2 ( при

= 2 шт.) Кзап = 1,0 при
.