Смекни!
smekni.com

Основні напрямки розвитку неоекології (стр. 6 из 8)

· проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє середовище;

· документація на створення нової техніки, технологій, матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується ва кордоном;

· матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження чи реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє середовище чи створення небезпеки для здоров'я людей;

· екологічно небезпечні діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення.

Державна екологічна експертиза

Державну екологічну експертизу проводять експертні підрозділи чи спеціально створювані комісії природоохоронних органів на основі принципів законності, наукової обґрунтованості, комплексності, незалежності, гласності та довгострокового прогнозування [14].

Основними завданнями державної екологічної експертизи є:

· визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може нині або в майбутньому прямо чи посередньо негативно вплинути на стан навколишнього середовища;

· встановлення відповідності передпроектних, перед-планових, проектних та інших рішень вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища;

· оцінка повноти і обґрунтованості передбачуваних заходів щодо охорони навколишнього середовища та здоров'я населення, які здійснюються природоохоронними органами та органами охорони здоров'я.

До участі в проведенні державної екологічної експертизи залучаються відповідні органи державного управління, представники науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших установ і організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експерти міжнародних організацій. Висновки державної екологічної експертизи після затвердження природоохоронними органами є обов'язковими для виконання. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування усіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється [14].

Держава гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, до яких належать:

· право на безпечне для їхнього життя і здоров'я навколишнє середовище;

· участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього середовища, та внесення пропозицій до державних і господарських органів, установ, організацій з цих питань;

· участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

· одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан навколишнього середовища та його вплив на здоров'я населення; набуття екологічної освіти;

· подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їхньому здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище;

· об'єднання в громадські природоохоронні формування;

· участь у проведенні громадської екологічної експертизи.

Громадська екологічна експертиза

Громадська екологічна експертиза здійснюється незалежними групами спеціалістів з ініціативи громадських об'єднань, а також місцевих органів управління за рахунок їхніх власних коштів або на громадських засадах. Громадська екологічна експертиза проводиться незалежно від державної екологічної експертизи.

Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватися органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що зацікавлені в реалізації проектних рішень або які експлуатують відповідний об'єкт.

Проект і робочі проекти подаються на розгляд державної екологічної експертизи у такому складі: паспорт проекту (робочого проекту); загальна пояснювальна записка; генеральний план і паспорт; технологічні рішення; будівельні рішення (водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція); охорона навколишнього середовища; кошторисна документація [14].

У матеріалах, що подаються на експертизу, обов'язково повинні бути документи погодження господарської діяльності об'єкта, що проектується, з органами державного нагляду. В зв'язку з цим на розгляд подаються такі матеріали:

· затверджене завдання на проектування (розробку техніко-економічного обґрунтування проекту, робочого проекту);

· дозвіл на проведення проектно-розвідувальних робіт або архітектурно-планувальне завдання, якщо ділянка підприємства розташована на міських землях;

· технічні умови з питань водопостачання, каналізації, теплопостачання, вентиляції, рекультивації земель, утилізації і захоронення відходів;

· рибогосподарська характеристика водойм, де передбачається забір води або скидання очищених стічних вод;

· висновок органів охорони здоров'я щодо вибору земельної ділянки і матеріалів, поданих на погодження;

· висновки щодо водопостачання і каналізації об'єктів, що проектуються;

· висновки спеціалізованої організації по охороні і відтворенню рибних запасів.

При вивченні матеріалів, поданих на експертизу, особливу увагу звертають на:

· визначення доцільності будівництва об'єкта відповідно до аналогів раніше запроектованих або діючих підприємств;

· техніко-економічний та екологічний рівень запроектованих об'єктів, скорочення витрат матеріальних ресурсів у процесі будівництва та експлуатації їх, рівень продуктивності праці;

· використання ефективних технологічних процесів виробництва, впровадження комплексної механізації, автоматичних ліній, гнучких автоматизованих систем, маловідходних і ресурсозберігаючих технологій;

· обґрунтованість вибору ділянки під будівництво об'єкта, а також погодження його з планом району, в якому передбачається будівництво підприємства, і погодження з загальними інженерними спорудами промислового вузла;

· технологічні регламенти та відповідність їх проектним рішенням, що розроблені проектними установами;

· наявність сировини;

· вірогідність кошторисної вартості будівництва;

· забезпечення раціонального використання земель, вод, лісів, надр та інших природних багатств, дотримання правил і норм рекультивації земель, охорони навколишнього середовища від забруднення;

· оптимальність прийнятих рішень щодо енерго-, водо-, газо-, паро- і теплопостачання, каналізації, опалювання, вентиляції та використання вторинних енергоресурсів;

· чисельність робітників, інженерів, управлінсько-адміністративного персоналу для основного і допоміжного виробництва;

· забезпеченість робітників підприємства, що проектується, житлом, соціально-побутовими спорудами і коштами на їх будівництво [14];

· доцільність і обгрунтованість проведення при розробці проектно-кошторисної документації науково-дослідних і дослідно-експериментальних робіт тощо.

Висновки щодо експертизи проектів і кошторисів на будівництво, розширення, реконструкцію чи технічне переозброєння підприємства, незалежно від вартості будівництва і джерел фінансування, повинні містити:

· коротку характеристику об'єкта (проекту підприємства), опис основних практичних рішень і таблицю екологічних та техніко-економічних показників;

· характеристику зовнішньої інженерної мережі з висновком про її відповідність виданим технічним умовам;

· характеристику природоохоронних заходів;

· характеристику технологічних процесів з висновком про їх відповідність найкращим світовим досягненням;

· загальний висновок з оцінкою якості проекту, включаючи кошторисну документацію, що дозволяє рекомендувати проект до затвердження або прийняти рішення про повернення його на доопрацювання;

· рекомендації щодо внесення виправлень і доповнень у проект при наступному проектуванні.

У процесі роботи над проектом прийняті проектні рішення порівнюють з іншими рішеннями і показниками, яких досягнуто у вітчизняному і зарубіжному будівництві.

3.2 Екологічний аудит

Екологічний аудит дозволяє без додаткових бюджетних витрат підсилити управління охороною навколишнього природного середовища, підвищити ефективність державного екоменеджменту. Ось чому держава повинна бути зацікавлена у запровадженні екологічного аудиту і створенні відповідних правових та нормативних умов для його здійснення. Змішана державно-ринкова система екоменеджменту задовольняє інтереси держави і громадськості та ринкові структури. В ній не може бути протиріччя інтересів, тим більше, що екоаудит заповнює ніші в управлінській структурі, які раніше не були заповнені. Перш за все, це стосується сфери дії, впливу. Для екологічної інспекції підприємство — це "чорна скринька" з вихідною екологічною "інформацією" у вигляді скидів стічних вод і викидів в атмосферу, тобто забруднюючих навколишнє середовище речовин. Екоінспекція контролює цю вихідну екологічну "інформацію", не втручаючись у внутрішні процеси в "чорній скриньці", тобто підприємство. Внутрішні технологічні процеси і їх екологічна безпека — це справа керівництва підприємства та його системи екоменеджменту [22]. Для того, щоб цю справу виконувати кваліфіковано на рівні світових і державних вимог екологічної безпеки, і потрібен екоаудит. Тобто, сфера дії екоаудиту — це система екоменеджменту підприємства, його виробничі площі і прилегла місцева територія на відстані 5 км по периметру, основні технологічні та допоміжні процеси, будови, устаткування.