Смекни!
smekni.com

Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області (стр. 2 из 11)

Інструментами впровадження засад державної екологічної політики у регіоні є Програма економічного і соціального розвитку Луганської області на 2009 р. та Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 рр. Впровадження запропонованих Програмами заходів має позитивно позначитися на екологічному стані всіх природних комплексів та об’єктів області та є важливою складовою стратегічного переходу області до сталого розвитку.

2. СТРУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ

Одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля залишаються токсичні відходи. Загальна маса накопичених в Луганській області на 01.01.2009 р. небезпечних відходів становить майже 928,811 тис. т (у 2006 р. – 889,326 тис. т). На сьогодення на Луганщині зберігається достатньо висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництв, транспортної інфраструктури в поєднанні з компактністю проживання населення, що створює додаткове антропогенне навантаження на біосферу Луганщини, в тому числі за рахунок негативного впливу місць видалення відходів.

На підприємствах області протягом 2008 р. утворилось 79,2 тис. т відходів І–ІІІ класів небезпеки, що на 16,3 тис. т більше порівняно з 2008 р. (рис. 2.1.). Основна частина утворених відходів (51,7 тис. т, або 65,3 % від загального обсягу) належить до ІІ класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпеки склали 26,8 тис. т і І класу – 0,7 тис. т (рис. 2.3.).

Рис. 2.1. Динаміка утворення небезпечних відходів за останні роки, тис. т

Найбільша кількість небезпечних відходів у 2009 р. утворилась у містах Лисичанську – 42,5 тис. т (53,7 % від загального обсягу утворених відходів), Рубіжне – 16,8 тис. т (21,1 %), Сєверодонецьку – 7,7 тис. т (9,7 %), Алчевську – 5,2 тис. т (6,6 %) та у Попаснянському районі – 5,1 тис. т (6,5 %).

Щодо найбільш небезпечних відходів І класу, то з 703,9 т утворених в цілому по області, майже половина приходиться на підприємства міст: Луганська 18,4 % (129,3 т), Сєверодонецька 16,2 % (113,8 т), Антрацита 11,4 % (80,4 т) (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Розподіл утворення небезпечних відходів по містам та районам області, тис. т

Серед небезпечних відходів, що утворились протягом 2009 р. велика кількість нафтошламів механічного очищення стічних вод – 41,6 тис. т (52,5 % від загальної кількості), розчинників та рідин промивальних 8,6 тис. т (10,9 %) і рожево-червоних стоків виробництва тринітротолуолу – 7,4 тис. т (9,4 %).


Рис. 2.3. Утворення небезпечних відходів за класами небезпеки у 2009 році, відсотків.

Станом на 01 січня 2009 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах (полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо) та на території підприємств області накопичилось 928,8 тис. т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки, з них I класу – 14,4 тис. т, II – 99,7 тис. т, ІІІ – 814,7 тис. т.

Із загального обсягу накопичених відходів найбільша кількість належить підприємствам, які займаються виробництвом основної хімічної продукції – 795,1 тис. т (85,6 %) та скловолокна – 30,2 тис. т (3,2 %).

Майже всі відходи І класу небезпеки (95,3 %) розташовані на території Попаснянського району в шламонакопичувачах та на полігонах.

Антропогенне навантаження на довкілля внаслідок розміщення небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях та на території підприємств на 1 км2 території у середньому по області склало 34,8 т. Але в деяких містах та районах цей показник значно перевищує середньообласний. Найбільшим він був у м. Сєверодонецьку – 11595,1 т (у 333,2 рази більше, ніж у середньому по області) та у Попаснянському районі – 153,9 т (у 4,4 рази).

До найменш забруднених належать сільськогосподарські райони, де у розрахунку на 1 км2 території у спеціально відведених місцях та на території підприємств розміщено менше 1 т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки. Але на їх території існує інша загроза – це наявність агрохімікатів та пестицидів, непридатних чи заборонених до застосування. В цілому по області на 01 січня 2009 р. залишки цих відходів І–ІІІ класів небезпеки склали 435,1 т, з них 187,0 т – це відходи І класу небезпеки.

Згідно останньої інвентаризації, проведеної у 2006 р. в Луганській області виявлено 112 місць зберігання залишків непридатних, заборонених до використання в сільському господарстві пестицидів та їх сумішей. Загальний обсяг хімічних відходів складає 435,1 тони, з них : 40,2 тони – заборонених (група А), 30,5 тон - непридатних (група Б), 364,4 тони – невідомих і сумішей (група В), 129,2 тони зберігається у контейнерах в Біловодському, Білокуракинському, Кремінському, Новопсковському районах. Питання централізованого зберігання або утилізації 305,9 тон пестицидів потребує вирішення.

Склади, які призначались для зберігання пестицидів не охороняються та не експлуатуються. Проведення капітального ремонту не передбачається. Засоби захисту рослин завозяться у господарства пристосованим транспортом у кількості, потрібній на розрахункову площу.

У 2008 р. Управління, продовжуючи контролювати ситуацію, що склалась із зберіганням накопичених на території області непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), згідно з планом робіт, провело обстеження стану місць зберігання ХЗЗР в Лутугинському районі. Були обстежені місця зберігання в селах Кам'янка, Ключове, Македоново, Полєвод, Фабричне. Аналіз зібраної інформації показав про загальне погіршення стану зберігання ХЗЗР в районі, і можливості їх негативного впливу на навколишнє середовище. Для координації робіт по поліпшенню ситуації, що склалася, інформація про стан справ, для вживання відповідних заходів, була направлена на адресу Лутугинської райдержадміністрації.


Рис.2.4. Розташування складів непридатних ХЗЗР на території області.

Також, із залученням представників Головного управління МНС і Держекоінспекції, проведене обстеження складу ХЗЗР, який знаходиться на балансі ПСП "8 Березня". У зв'язку з незадовільним станом складу, проведенням ліквідації підприємства власника, а також неможливістю на місці чіткого визначити власника землі, на якій розташований склад, Управлінням направлені листи на адреси Жовтневої у м. Луганську ради і Станично-Луганської райдержадміністрації. З метою недопущення переходу даних хімікатів в розряд "безгоспних", Управління запропонувало їм прийняти участь в спільному розгляді проблеми, що склалася, і недопустити ліквідацію підприємства, до рішення питання ліквідації або передачі агрохімікатів, які знаходяться на балансі ПСП "8 Березня".

Необхідно відзначити, що Управління постійно тримає на контролі ситуацію зі зміною стану поводження з ХЗЗР в області. Аналізуючи накопичену інформацію, доводиться констатувати факт погіршення стану їх зберігання не тільки в Лутугинському районі, така ж ситуація склалася у всій області. Назріла необхідність не ремонту складів і перезатарювання ХЗЗР, а проведення повного знищення (утилізації) всіх наявних на території області агрохимікатів на спеціалізованому для цього підприємстві.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147 „Про затвердження переліку видів діяльності, які є природоохоронними заходами" не передбачено виділення коштів на знищення заборонених і непридатних до використовування пестицидів, що робить неможливим надання державних коштів обласним фондом охорони навколишнього природного середовища на проведення цього заходу, тоді як на місцях також відсутні необхідні засоби.

Протягом року відділом розглянуто матеріали 13 суб'єктів господарювання, проведені огляди (обстеження) відповідних складів, і видано 12 узгоджень на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пестицидами і агрохімікатами, також узгоджено 1 санітарний паспорт на склад агрохімікатів.

Утворення відходів виробництва (вторинної сировини) зменшилось на 1 % відсоток у порівнянні з 2006 р. та склало 15,5 млн. т (рис. 2.5.).


Рис. 2.5. Динаміка утворення основних видів відходів виробництва за останні роки, тис. т

Основна частка утворених відходів припадає на промислові підприємства – добувні 11,5 млн. т (74,2 %), переробні – 2,9 млн. т (19 %), підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії, газу та води – 0,7 млн. т (4,4 %). У структурі утворення вторинних ресурсів на підприємства інших видів діяльності припадає всього лише 0,4 млн. т або 2,4 %.