Смекни!
smekni.com

Экзамен по экологии (стр. 11 из 11)

Готувати своєчасно обгрунтовані та об'­єктивні висновки

Обгрунтувати про­позиції про повернення відповідних матеріалів на доо­працювання

Запобігати екологі­чним правопору­шенням шляхом внесення відповідних пропозицій щодо вдосконален­ня екологічної екс­пертизи

Забезпечувати неза­лежність еколого-експертної оцінки

Вносити пропозиції щодо вдосконалення форм і методів проведення екологічної експертизи

Заявляти самовідвід за наявності особис­тої заінтересова­ності щодо конкрет­ного об'єкта еколо­гічної експертизи

Відповідальність експерта

Проведення еколо­гічної експертизи всупереч її меті, завданням, прин­ципам і пріоритетам

Порушення встановленного порядку проведення еко­логічної експертизи

Фальсифікація ві­домостей і даних про наслідки еко­логічної експертизи

Порушення порядку опублікування наслідків екологіч­ної експертизи

Порушення вимог законодавства при здійсненні еколо­гічної експертизи

Здійснення еколо­гічної експертизи неправоздатними особами та екс­пертними форму­ваннями

Подання завідомо .неправдивого екс­пертного висновку

Невиконання екс­пертних функцій чи покладених уго­дою обов'язків щодо проведення екологічної експер­тизи

Підготовка свідо­мого неправдивого висновку держав­ної екологічної ек­спертизи

Види відповідаль­ності - дисциплінарна, адмін., крим, майнова.

77. організаційно-правові заходи охорони природно-заповідного фонду

Стаття 8 « Про природно-заповідний фонд України»

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних

природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових

основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів

природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планіровочної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження

заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері;

проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 60. Охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків

загальнодержавного значення покладається на служби їх охорони, які створюються у складі адміністрації заповідних територій зазначених категорій.

Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на адміністрації розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних парків та регіональних ландшафтних парків.

Місцеві Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, його органами

на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається законодавстом України.

Громадський контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, які

проводять свою діяльність відповідно до Положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

79. правові форми та види екологічної експертизи

Правові форми екологічної експертизи — основні типи організації і здійснення еколого-експертної діяльності щодо апробації об'єктів, спроможних у процесі реалізації негативно впли­вати на режим використання природних ресурсів, стан навколишнього середовища і здооов'я людей

- Громадська – Формалізована та Ініціативна

- Державна - Надвідомча, Міжвідомча, Відомча

- Наукова - Академічна, Вузівська, Міжгалузева

- Спеціалізована (договірна) – Інституціональна, Асоціаційна, Кооперативна

- Міжнародна – Міжгалузева, Комісійна, Неурядова

Види екологічної експертизі - Критерії поділу

- За підставами призначення – Первинні, Вторинні

- За терміном проведення - Постійні, Тимчасові

- За територіальними ознаками - Загальнодержавні (республіканські), Регіональні, Місцеві, Локальні

- За порядком проведення - Попередні, Основні, Додаткові

- За об'єктивним складом - Нормативних актів, Нормативно-технічних документів, Проектних матеріалів, Технологій, Речовин, Систем, Техніки, Діючих об'єктів і комплексів, Екологічних ситуацій

80. природно-заповідний фонд як об”єкт правової охорони (см. 77)

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання

загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.