Смекни!
smekni.com

Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері (стр. 1 из 6)

Зміст

Вступ

1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері

1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом

1.2 Приклад розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері

2. Циклони

2.1 Загальні відомості

2.2 Розрахунок та вибір циклону

2.3 Приклад розрахунку циклону

3. Завдання для виконання розрахунків

Джерела інформації


Вступ

У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах.

Серед існуючих напрямків природоохоронної діяльності значне місце приділяється проведенню технічних заходів, які дозволяють у максимальному ступені знизити надходження в навколишнє природне середовище різних забруднювачів. При рішенні завдань, пов'язаних з охороною зовнішнього середовища, пріоритет віддається тому комплексу заходив, що забезпечує найбільше обмеження або повне припинення надходження в зовнішнє середовище несприятливого фактору(хімічного, фізичного, біологічного).

Основними заходами щодо зниження забруднення атмосферного повітря є: технологічні, архітектурно-планувальні, організація санітарно-захисної зони, газоочищення. Ефективність того або іншого методу різна для кожної конкретної ситуації.

Курсова робота присвячена розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення. Крім цього в роботі розраховане пилоочисне устаткування – циклон.


1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері

1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом

Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин (ЗР) в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення атмосфери (ДЗА) використовується згідно "Методики расчета концентрацій в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД – 86."

Вони проводяться для джерела забруднення атмосфери, розташованого в Харківській області на рівній і слабо пересіченої місцевості. При цьому джерело забруднення атмосфери має один димар висотою Н, м, з діаметром гирла D, м, швідкистю виходу газоповітряної суміші

, м/с, різницею температур викидів і навколишнього атмосферного повітря ΔT ,
, і масою забруднюючих речовин М ,г/с.

Послідовність розрахунків наступна.

1. Визначають витрати газоповітряної суміші

,
, безрозмірні параметри
,
m,n,d і значення небезпечної швидкості вітру
м/с, при якому досягається максимальна приземна концентрація забруднюючих речовин, по формулах:

=
.

Значення коефіцієнтів m,n, та d визначаються в залежності від параметрів

,
,
,
.

,

,

.

Коефіцієнт mвизначається залежно від

по формулах:

при
< 100,

m=

при

Для

коефіцієнту m обчислюється при

Коефіцієнт n при

визначається залежно від

n =1 при

n = 0.535

n = 4.4 при

При

коефіцієнт обчислюється по вищенаведених формулах прийнявши

Безрозмірний коефіцієнт d при

знаходиться по формулах:

d = 2.48

) при

d = 4.95

(1+0.28
) при 0,5<
≤ 2 ,

d = 7

(1+0.28
) при
2.

D=16

при
.

Значення небезпечної швидкості

, м/с, на рівні флюгера, при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин
визначається по формулах:

= 0,5 при

при 0,5 <
≤ 2,

=
(1+0,12
) при
>2.

При

значення
обчислюється по формулах:

= 0,5 при
≤ 0,5,

=
при 0,5<
≤ 2,

= 2,2
при
> 2.

2. Розраховують максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини

, мг/
, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела із круглим гирлом, що досягається при несприятливих мете реологічних умовах на відстані
, м, від джерела, по формулі:

Відстань

від джерела викидів, на якому приземна концентрація С при несприятливих метеорологічних умовах на відстані
, м, від джерела по формулі:

=

Де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (розподіл температур по висоті, що впливає на його вертикальне переміщення), який для Харкова та області дорівнює 180; М – маса викидів шкідливих речовин, г/с; F – коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання речовин (для газоподібних шкідливих речовин – 1, для пароподібних шкідливих речовин – 2, для пилу та золи – 3);

– коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (для рівної й слабо пересіченої місцевості
= 1); m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші,
/с;
- різниця між температурою газоповітряної суміші, що викидається та температурою навколишнього атмосферного повітря,
; Н – висота джерела викиду понад рівнем землі, м.