Смекни!
smekni.com

Роль Пласта на Україні В ХХ столитті (стр. 3 из 3)

Однак найкращі умови Пласт на еміграції, як зрештою і інші українські громадські інституції, мав у Чехословаччині. Перші „Українські скаутські дружини" були засновані наддніпрянцями в Празі (1921 рік) та Подєбрадах (1923 рік). Спочатку вони свою діяльність базували на засадах чеського скаутінгу та українській козацькій традиції. Так невдовзі виник „Загін українських старших січових пластунів". У 1923 році в Празі також на англійський взірець засновано „Третій клуб олд-скаутів”,Серед його засновників бачимо знову активних творців украінського скаутінгу на Наддніпрянщині Євгена Слабченка та Юрія Гончаренка. Переломними роками стають 1923-1924 Саме в ці роки, окрім старшого членства в пластових осередках, гуртуються також новаки і юнаки — виникають їх осередки в Подебрадах та Ржевницях. В 1925 році в Празі виникає прообраз керівного пластового центру — Українська Пластова, Команда. Вона видає свій друкований орган „Вісті Української Пластової Команди”. Пласт у Чехословаччині знаходить сприяння від національної скаутської організації „Юнак” і автономно входить до її складу.

Таким чином у 20-х роках українські скаутські осередки виникають нецентралізовано в різних країнах світу. Раніше чи пізніше в них приживається назва „Пласт”. Ними намагається опікуватися та ідеологічно і організаційно спрямовувати Верховна Пластова Команда. В якійсь мірі їй це вдається. Однак після за6орони Українського Пласту в підпольській займанщині актуально постає питання виникнення єдиного координаційного цєнтру для Пласту в еміграції. Зважаючи на найбільшу концентрацію пластових осередків та загалом українського громадського життя в Чехословаччині, такий осередок виникае саме там. Безпосереднім каталізатором для цього стало погіршення відносин з чехословацькою скаутською організацією „Юнак”, зумовлене відповідним впливом на неї польських „Гарцежів”.

Отож 7 червня 1931 року в Празі створено на 1 з’їзді Союз Украінськнх Пластунів Емігрантів. Лише за третім поданням чеська влада зареєструвала його статут.

Після постання СУПЕ пластовий рух у Чехословаччині та інших державах набув нового імпульсу. Часто саме українські емігранти, які виїхали з Чехословаччини, засновували осередки в інших країнах: у Бельгії, Австрії, за океаном тощо.

Слід зауважити, що майже в усіх країнах еміграції, а особливо у Франції, Німеччині, США, пластві осередки знаходили підтримку і розуміння місцевих національних скаутських організацій в проведенні власних національних заходів, вишколів провідників, таборування Зрозуміло, що незважаючи на це, Пласт на єміграції не міг мати розвитку, як на власній землі. Однак до часу окупації більшості европейських країн Німеччиною він тут існував і продовжував живу нитку традиції та історії українського скаутського руху. А після захоплення нею і Чехословаччини СУПЕ припинив свою діяльність.

Як тільки з початком розвалу радянської імперії настала перша змога повернення на Рідні Землі, Пласт відновив свою діяльність на Україні, як одна з перших, тоді званих „новітніми", громадських організацій. Імперія билася в передсмертних конвульсіях і час від часу ще досить сильними ударами хвицькала його. Однак він вижив завдяки підтримці масових політичиих рухів та української громадськості.

Використана література:

Олександр Тисовський “Життя в Пласті”

Журанали “Пластовий шлях”

Брошюра “Пластовий нарис в віках”


Робота на тему “Пласт на Україні в ХХ столітті” виконана Пединою Павлом Володимировичем містить дуже цікаві данні про історію України в ХХ столітті.

В ній розповідається про внесок та роль громадської організації (Пласт) в суспільно-політичному житті країни і подальша його роль в державі. Робота оформлена згідно вимогам. Наукова робота свідчить про самостійну пошукову роботу учня.

7.12.1999 . . Павлішина Т.В.