Секретар суду: Слово студенту-експерту.
Студент-експерт: Після кількох років розрядки міжнародної напруженості (у IIполовині 1950-х років — на початку 60-х років) відносини між СРСР і США знову почали погіршуватись, головним чином в зв'язку з ситуації в Карибському басейні. США ще у 1960 році розірвали дипломатичні і торговельні відносини з Кубою, готували таємно інтервенцію на Кубу. Вона розпочалась в день народження Хрущова — 17 квітня 1961 р. Але інтервенція не вдалася. До 20 квітня сили вторгнення зазнали поразки. Це привело до зближення СРСР і Куби. СРСР подав допомогу кубинській армії.
В липні 1962 р. СРСР на прохання Фіделя Кастро розмістив на Кубі ракети середнього радіусу дії з ядерними боєзарядами і бомбардувальники, здатні нести ці боєзаряди.
Американська розвідка про це дізналась, США провели біля берегів Куби маневри (45 кораблів і 10 тис. морських піхотинців), збільшили число розвідувальних польотів. Ракети були сфотографовані. СРСР при цьому не порушував норми міжнародного права, оскільки Куба була суверенною державою. США створили військові бази поблизу радянських кордонів на території Туреччини, Японії, Норвегії, Ірану, Італії, ФРН, де теж була розміщена ядерна зброя. США оголосили повну блокаду Куби. В Карибському регіоні згромадилась армада із 180 воєнних кораблів, які були в стані підвищеної готовності. На Флориді знаходилось 6 дивізій, додаткові війська перекидались на воєнну базу Гуантанамо на Кубі. 22 жовтня 1962 р. президент США Кеннеді виступив по радіо, оголосивши про блокаду Куби і її причини. Радянська розвідка доповіла про військові приготування США.
24 жовтня був оголошений протест проти блокади Куби з боку СРСР. На Кубі проводилась загальна мобілізація. Два радянські кораблі наблизились до лінії блокади за 500 миль від Куби. їх прикривав підводний човен. Хрущов не хотів ризикувати, запропонувавши Кеннеді зустріч. Один із американських літаків був збитий. 26 жовтня Кеннеді віддав наказ про підготовку вторгнення на Кубу. Хрущов написав ще одного листа, в якому просив проявити витримку, «щоб не почалась війна». Тепер уже
Микита Сергійович не відкидав факт присутності на Кубі радянських ракет. Американська блокада не мала сенсу, бо зброя уже була доставлена на Кубу.
Хрущов запропонував зняти блокаду і не вторгатися на Кубу, натомість СРСР тоді забере і знищить зброю на Кубі. Ця пропозиція виявилась компромісом, що влаштовував обидві сторони.
Хрущов дозволив американським експертам оглянути радянські кораблі, перерахувати в трюмах на них ракети. За цю кризу в однаковій мірі відповідають і американські, і радянські керівники. Водночас і Хрущов, і Кеннеді проявили у вирішальний час розумну стриманість, зберегли контроль над плином подій і не дозволили спалаху конфронтації перерости у війну. Піднявся авторитет Кеннеді, а в СРСР — Хрущова, який зумів своєчасно зупинитись і поступитись. Разом з тим, світу післявоєнний період ще ніколи не був так близько до пропасті світової війни.
Секретар суду: Слово свідку подій.
Студент-експерт: Найважливіше значення мали реформи Хрущова у промисловості. В липні 1955 відбувся Пленум ЦК КПРС, присвячений НТП. Були прийняті рішення про прискорення впровадження досягнень науки і техніки в виробництво. Відбулись певні зрушення. Якщо в 1951-55 р. щорічно створювалося в середньому 869 зразків нової техніки, то в цілому в 1950-і рр. - 2580. Але НТР знайшла в СРСР своє місце. Хоча переважно — у військовому виробництві та впровадження ядерної зброї і ракетної техніки, в освоєнні космосу. СРСР 4 жовтня 1957 р. вивів на
навколоземну орбіту перший у світі штучний супутник Землі. 12 квітня 1961 р. відбувся перший в історії людства пілотований політ. Першою людиною-космонавтом став Ю. О. Гагарін. Вражаючим було і введення в експлуатацію льодоколу «Ленін» з ядерною силовою установкою.
У 1957 р. була здійснена спроба реформи управління економікою, спрямована на обмеження абсолютної влади величезного централізованого бюрократичного апарату. Скасовувались міністерства, і функції управління передавались до створюваних в регіонах радянських народних господарств (раднаргоспів). Робота промисловості пожвавлювалась. Однак до заводів і фабрик, а тим більше до конкретних робітників реформа не дійшла, втім, це і не передбачалось. Натомість М.С.Хрущов виношував ще більш грандіозні плани переоблаштування країни і на XXII з'їзді КПРС у жовтні 1961 р. партія взяла курс на перехід до безпосередньої побудови комунізму. Створення матеріально-технічної бази комунізму планувалось зробити за 20 років. Проголошувався «найважливіший» принцип КПРС: «Все в ім'я людини, все для блага людини».
Саме на шляхах нарощування традиційних галузей промисловості керівництво СРСР сподівалося «наздогнати і перегнати» капіталізм. Але це був хибний курс. НТР потребувала нових технологій, які не передбачали великої кількості металу. Але такі технології в Союзі не розроблялися. Втім, у середині 1960-х рр. в УРСР з'явилася нова галузь в промисловості — автомобілебудування (Запоріжжя). Розпочався випуск найбільших у світі суховантажних суден і риболовецьких траулерів у Миколаєві. Було налагоджено випуск нових типів пасажирських і транспортних літаків високогокласу, реактивних повітряних лайнерів ТУ-104. Почався випуск серійного виробництва 5,2 тис. нових зразків машин, приладів і обладнання. За семирічку 1959—65 рр. виробництво
нових засобів автоматизації збільшилося у 4,2 р. Але всього цього було замало. Як і раніше, в Україні найрозвинутішими галузями промисловості залишались чорна металургія, вугледобування та електроенергетика. Дніпро став перетворюватися у справжню енергетичну артерію України. Металург, шахтар, будівельник посіли місце героїв кінофільмів, газетних нарисів, навіть пісень.
Студент-експерт: Певний час після XXз'їзду КПРС в результаті вжитих заходів сільське господарство республіки розвивалося досить успішно. Це сталося внаслідок зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів, радгоспів, деякого розширення сфери товарно-грошових відносин. Заготівлі сільськогосподарської продукції змінились закупівлями. Зросли закупівельні ціни на зернові у 7 р. У 1957 р. Хрущов висунув утопічне завдання: «Найближчими роками наздогнати США по виробництву м'яса, молока й масла на душу населення». Семирічка планувала приріст обсягу валової сільськогосподарської продукції на 70%. Але на село коштів не вистачало, все йшло на розвиток промисловості, на оборону. Основна надія покладалась на адміністративно-командні методи, що давали максимальні результати за мінімальні затрати. У роки семирічки тривало укрупнення колгоспів, безліч дрібних сіл і хуторів були оголошені «неперспективними». В 1965 р. в Україні існувало 9,5 тис. колгоспів проти 13 тис. у 1950 р.
За вказівками зверху «вдосконалювалась» і вся система землеробства, що підтримувала мінімальну родючість землі в умовах дефіциту міндобрив і вологи в ґрунті, селяни навіть відмовились від парів. В 1959 р. після офіційного візиту М. Хрущова до США на полях у широких масштабах стала впроваджуватись кукурудза, котра швидко витіснила традиційні сільськогосподарські культури. Це були примусові заходи.
З 1958 по 1963 посівні площі, зайняті кукурудзою, зросли більш як удвічі, а валовий збір — у 1,3 р. Врожайність, втім, залишалась незмінною — 25-28 ц/га. Впровадження кукурудзи призвело до порушення сівозмін, структури ґрунтів, знизилась врожайність зернових. Становище у сільському господарстві ускладнив неврожай 1963 р., хоч голоду вдалось уникнути. Отже, ні цілина, ні кукурудза не розв'язали проблем у сільському господарстві. З 1958 по 1964 рр. обсяг валової продукції колгоспів і радгоспів збільшився тільки на 3%. Держава у 1963 р. змушена була купувати хліб за кордоном — в Австралії, Канаді.
Секретар суду: Слово надається свідкові...
Свідок: Починаючи з 1959 р., рівень життя народу погіршується. Почастішали збої в системі постачання продуктами харчування, гостро відчувається дефіцит промислових товарів, особливо негативний вплив мала грошова реформа 1961 р., внаслідок якої зросли ціни. Впав добробут населення. Усе це — результат «хрущовських» реформ.
Секретар суду: Суттєві зміни в житті населення відбулися, зокрема, істотне підвищення зарплат: з 642 у 1950 році до 806 крб. Замість оплати праці колгоспникам у 1960 році один раз на рік було введено щомісячне, подекуди поквартальне грошове і натуральне авансування. Грошова оплата колгоспників зросла в чотири рази. У 1956 р. на 80% було збільшено розміри пенсії — максимальна становила 1200 крб, мінімальна — 300 крб. У 1964 році почали виплачувати пенсії колгоспникам — мінімальна складала 12 крб. У 1956 р. було ліквідовано кримінальну відповідальність робітників і службовців за самовільне залишення підприємств, ліквідовано «радянське кріпосне право», селяни отримали паспорти, вільно пересувались у межах держави, виїжджали на навчання чи на роботу до міст.
Високими темпами розвивалось житлове будівництво. Впроваджувався залізобетон. У 1951—58 рр. в УРСР було збудовано майже два мільйона квартир загальною площею 85,7 мільйона кв. м., а в 1958—1965 рр. — ще близько 60 млн. кв.м. житла (так звані «хрущовки»). Таких темпів Україна ще не знала.
Однак після 1961 р. вартість карбованця підвищилась в 10 разів, в обіг були випущені нові гроші. Але ціни на колгоспних ринках значно зросли. їх підняла і державна торгівля. Грошова реформа 1961 р. негативно позначилася на життєвому рівні населення.
Після прийняття програми комуністичного будівництва розгорнулася боротьба за «нові виробничі відносини» на селі. Відновилася атака на присадибні ділянки, а селяни змушені були здавати в колгоспи особисту худобу. З 1958 по 1962 рр. кількість корів на селянських подвір'ях скоротилась з 22 млн. до 10 млн. голів. Селяни втомилися від безупинних експериментів. Почався масовий від'їзд в міста молоді. Різко впав приріст валової продукції господарств — в три рази в грошовому вираженні. Помітно скоротилися поголів'я худоби та надої молока. Вперше після 1947 року з'явились картки — талони на хліб. Вперше в історії довелося купувати хліб за кордоном. З того часу це робилось щорічно у всезростаючих розмірах.