Смекни!
smekni.com

Візантійська імперія в ХІ - ХV ст. (стр. 2 из 2)

Першими завдали удару турки-сельджуки. Важка по­разка, якої зазнала від них візантійська армія в 1176 р., струсонула будівлю імперії так, що по ній побігли тріщи­ни як зсередини, так і ззовні. Імперію охопило полум'я громадянської війни. З-під її впливу визволилися пра­вославні Болгарія і Сербія. Проте це була лише прелю­дія до наступного потрясіння.

У1204 р. Константинополь був захоплений і нещадно пограбований армією хрестоносців. Візантійська імперія на деякий час припинила своє існування. На її території утворилися католицька Латинська, православні Нікей-ська, Трапезундська імперії та Емірська держава. І хоча в 1261 р. нікейському імператору Михаїлові VIII Палео-логу пощастило повернути давню столицю і відновити Візантійську імперію, вона вже ніколи не піднімалася до вершин колишньої слави та могутності. Візантійські імператори нової династії Палеологів уже не мріяли про територіальні завоювання, прагнучи зберегти те, що мали.

Візантійське суспільство за своєю зовнішньополітич­ною орієнтацією розкололося на три основних угрупо­вання. Меншість, представлена освіченою верхівкою, шукала союзу та допомоги на Заході, виявляючи го­товність розплатитися за це втратою церковного суве­ренітету чи навіть прийняттям католицтва. Проте що­разу офіційно укладені угоди щодо релігійної унії, зо­крема 127411439 рр., наштовхувалися на запеклий опір православної церкви та основної маси населення, воро-

;ічі х д< і Ва ходу. За суто релігійними справами прихову­валися глибокі принципові розходження двох христи­янських цивілізацій — західної та східної, їхній орга­нічний синтез був тоді неможливий.

На противагу так званим латинофілам у Візантії сформувалася партія туркофілів, переконаних, що ту­рецька чалма для їхньої батьківщини краща, ніж папсь­ка тіара. При цьому основним аргументом виступала пе­реконаність у релігійній толерантності мусульман. На­решті існувала численна група так званих ортодоксів, які закликали нічого не змінювати і залишити все так, як воно є. Православні країни, у свою чергу, не вияви­ли здатності до консолідації, воюючи з Візантією на боці чи мусульман, чи католиків. Розплата за це не змуси­ла на себе довго чекати.

З 60-х років XIVст. турецькі султани перейшли до систематичного завоювання Балкан. У1362 р. вони за­хопили велике візантійське місто Адріанополь, пере­нісши сюди свою столицю. Переможна для турків бит­ва на Косовому полі в 1389 р., в якій вони завдали по­разки сербським і боснійським військам, стала вирішаль­ною для долі балканських країн. У1392 р. жертвою за­войовників стала Македонія, а ще через рік — болгарська столиця Тирново.

Коли Захід усвідомив масштаби турецької загрози, було вже пізно. Обидва хрестові походи проти Османсь­кої імперії, організовані католицькими країнами, закін­чилися катастрофою. Війська хрестоносців були розбиті турками в битвах під Нікополем 1396 р. і під Варною в 1444 р. Останнім актом цієї драми стало падіння Кон­стантинополя в 1453 р. Візантійська імперія припини­ла своє існування. її було нікому захищати, крім жмень­ки цивільного населення та кількох сотень відчайдуш­них італійських найманців — кондотьєрів.

Проте візантинізм як феномен культури продовжу­вав своє існування в житті народів регіону. Його традиції частково були засвоєні Османською імперією — спадкоє­мицею Візантії в геополітичному відношенні, частково перейшли до Московії — єдиної на той час православ­ної країни, що зберегла незалежність.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Акопов Сергей Самсонович. История повторяется: от египетских пирамид до Московского Кремля: [В 2 кн.] / Сергей Акопов. — Калязин : Акопов, 1994.

2. Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр. : Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. — М. : Современник, 1998. — 315

3. Всемирная история: Великая Французская революция / И.А. Алябьева (ред.кол.). — Минск : Харвест, 2001. — 512с.

4. Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). — М. : Культура и спорт, 1997. — 496с.

5. Белоножко Сергей Владимирович, Бирюлев Илья Михайлович, Давлетов Александр Рашидович, Космина Виталий Григорьевич, Нестеренко Людмила Алексеевна, Турченко Федор Григорьевич. Всемирная история. Новое время. 9 класс: Учебник для сред. общеобразоват. заведений — 2-е изд. — К. : Генеза, 2002.