Смекни!
smekni.com

Форвардні угоди (стр. 3 из 6)

Ф'ючерси мають деякі переваги над форвардними угодами. Одним з таких переваг є тимчасова гнучкість ф'ючерсного контракту. Не треба забувати, що ф'ючерсна позиція може бути закрита в будь-який момент, той час як зміна дати зарахування при форвардної угоди може відбутися лише за погодженням з банком і спричинити додаткові витрати.

Опціонні договори являють собою різновид строкових біржових договорів, суть яких полягає в тому, що одна сторона (яка заявила опціон), сплативши на користь іншої сторони вартість опціону (премії) набуває право вимагати від неї виконання зобов’язання або повністю відмовитися від нього. В договорі зазначаються альтернативні способи виконання і платник премії в строк, вказаний в договорі, обирає спосіб, який йому найвигідніший. Істотною умовою цих договорів, крім строку виконання, є й строк, в який платник премії повинен повідомити контрагента про спосіб виконання договору. Автор обґрунтовує відмінність премії у опціонних договорах від забезпечення у форвардних договорах.

Тепер звернемося до характеристики опціонів і форвардних контрактів

Валютний опціон Форвардний договір
Контракт між продавцем і покупцем опціону опціону (власником опціону). Продавцем опціону може бути банк. Контракт між банком і покупцем.
Опціон узгоджується індивідуально між банком і покупцем або купується і продається на біржі. Форвардний договір узгоджується індивідуально між банком і покупцем
Опціон - це обумовлена в майбутньому продаж або купівля певної кількості валюти одного виду в обмін на валюту іншого виду. Форвардний договір - це не обмежена умовами в майбутньому продаж або купівля певної кількості валюти одного виду в обмін на валюту іншого виду
Курс обміну визначається (фіксується) в опціони угоді. Курс обміну визначається (фіксується) в контракті. Курс заснований на спот-курс валюти плюс різниця чи мінус премія, який отримується на знижці у ставці% між двома валютами.
Опціон повинен бути куплений у продавця опціону за певною ціною (відомої як премія). Форвардний договір не купується. Вигода банку утворюється з маржі між його цінами на покупку і продаж валюти.
Опціон може бути здійснений його власником в акурат встановлений термін або будь-який час до встановленого терміну (залежно від терміну опціону). Після закінчення терміну дії опціон стає недійсним. Форвардний договір почне діяти в абсолютно точно встановлений термін або будь-який час між двома встановленими датами в майбутньому в залежності від термінів контракту. Договір повинен почати діяти у встановлений термін (коли тільки разом із банком не буде укладено спеціальну угоду за його продовження).
Опціон здійснюється власником шляхом повідомлення про це продавця опціону. Розрахунки за форвардними контрактами здійснюються обома сторонами.

2.2 Поняття, суттєві ознаки та значення форвардних договорів

Поняття, суттєві ознаки та значення форвардних договорів містить характеристику юридичної природи форвардних договорів.

Основою форвардної угоди є договір купівлі-продажу іноземної валюти протягом певного періоду або на певну дату в майбутньому за обмінним курсом, обумовленим на дату укладення угоди. Форвардні контракти є терміновими контрактами міжбанківського валютного ринку. Терміни форвардних угод стандартизовані та, як правило, не перевищують 12 місяців; найбільш поширеними є угоди на 1, 2, 3, 6, 9 та 12 місяців. На практиці ці періоди позначаються: 1М, 2М, 3М і т. д.

Оскільки форвардний ринок є міжбанківським, останнім часом банки, крім стандартних термінів, самостійно використовують так звані короткі дати — short dates (до одного місяця) та ламані дати — broken dates (понад місяць), що не збігаються зі стандартними термінами. Одначе ринок таких дат вважається менш ліквідним, ніж ринок зі стандартизованими термінами, а тому угоди мають разовий характер за домовленістю сторін.

Основне призначення форвардних валютних угод — забезпечити надійне страхування майбутніх платежів або надходжень за зовнішньоторговельними контрактами.

Останнім часом форвардні угоди широко використовуються і для неторговельних операцій, пов'язаних із рухом капіталів: кредитування іноземних філій, вкладення інвестицій, придбання цінних паперів іноземних емітентів, репатріація прибутків тощо.

Форвардні угоди є твердими, тобто обов'язковими для виконання, і укладаються переважно з метою реальної купівлі або продажу валюти. Найбільш поширеним є використання таких угод для страхування незабезпечених відкритих валютних позицій, але часто вони можуть бути використані зі спекулятивною метою.

Умови форвардного контракту:

— валютний курс фіксується на момент укладення форвардної угоди;

— реальна передача валюти здійснюється через певний обумовлений стандартний відтинок часу;

— під час підписання угоди ніякі попередні платежі не здійснюються;

— обсяги контрактів не стандартизовані. Фінансовий зміст форвардної операції полягає в купівлі чи продажу однієї валюти в обмін на іншу, виходячи з інтересів покупця (продавця), з метою одержання прибутку чи запобігання збиткам.

Приклад

Імпортерові через 3 місяці для оплати контракту потрібно DM 200 000, які він може придбати вже тепер за американські долари за спот-курсом $ 1 = DM 1,5000. Відсоткові ставки за депозитами у німецьких банках становлять 3,5%, а в банках США — 4,5%.

Для придбання DM 200 000 за поточним курсом імпортерові потрібно $ 133333,3.

Скориставшися тримісячним банківським депозитом у США, імпортер міг би додатково отримати $ 1500:

Скориставшись таким же депозитом у Німеччині, імпортер отримав би додатково DM 1750:

Порівняймо:

Депозит розміщено в банку Доходи за тримісячним депозитом за поточним курсом ($ 1 - DM 1,500)
У$ у DM
Німеччини 1167 1750
США 1500 2250
Додатковий прибуток від
розміщення під вищу +333 +500
відсоткову ставку

Тепер, з урахуванням додаткового прибутку від депозитної операції, через 3 місяці імпортерові для придбання DM 200 000 потрібна буде значно менша сума, ніж раніше — не $ 133 333,3, а $ 131 833,3.

Але слід мати на увазі, що банк-власник суми в DM 200 000 також може скористатися депозитом і одержати прибуток у розмірі DM 1750. Отже,

фінансові умови покупця і продавця валют врівноважуються, і якщо не брати до уваги інші чинники, то через три місяці поточний курс USD/ DEM маєстановити:


Але це суто теоретичний підхід, який лише ілюструє механізм форвардного курсоутворення. На практиці він дещо складніший.

Суттєві ознаки форвардних договорів проявляються у наступному:

1. Форвардний договір завжди укладається у процесі біржових торгів, які проводяться у чітко визначений термін, обумовлений датою та часом. При цьому біржові торги носять постійний, регулярний характер.

2. Форвардні договори укладаються сторонами особисто або через біржових посередників.

3. Предметом форвардних договорів виступає реальний біржовий товар, який допущений до обігу на товарній біржі. При цьому допускається укладення форвардних договорів як стосовно існуючого товару, так і того, що буде вироблений до певного строку.

4. Біржові форвардні договори характеризуються публічною офертою, що заявлена всім зацікавленим особам, які беруть участь у біржових торгах.

5. Форвардні договори укладаються у письмовій формі з подальшою реєстрацією на біржі.

6. Форвардні договори обов’язково укладаються на біржі, а їх виконання може відбуватися поза її межами.

Форвардний договір за суб’єктивним складом є двостороннім і передбачає наявність двох осіб – відчужувача (продавець) та набувача (покупець). На відміну від інших цивільно-правових договорів форвардні не передбачають наявності множинності учасників на боці відчужувача чи набувача.

Форвардний договір носить взаємний, платний, консенсуальний характер.

Що стосується класифікації форвардних договорів буває в залежності від способу забезпечення (договори із заставою на купівлю, договори із заставою на продаж), від форми премії в договорі (прості договори з премією, подвійні договори з премією, складні договори з премією, кратні договори з премією); аналізує особливості форвардних договорів з кредитом, з умовою та бартерні форвардні договори.

Досвід правовідносин, пов'язаних із використанням біржових договорів із цінними паперами в Україні, нараховує вже більш 12 років, із моменту прийняття Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». Сьогодні вітчизняний фондовий ринок розвивається значно швидше, ніж законодавство, що його регулює. Вносяться тільки певні зміни в законодавчу базу, прийняту в 90-х роках, в основному ж біржовий ринок регулюється підзаконними нормативними актами, зокрема локальними нормативними актами, прийнятими фондовими біржами.