Начальним вождем було призначено генерала О. Грекова. Саме під його командуванням УГА провело Чорткiську офензиву (7—28 червня 1919 року) — широкомасштабну наступальну операцію, що мала на меті стабілізувати ситуацію та знову перехопити стратегічну ініціативу із рук ворога. Ця операція для українців спочатку розгорталася досить успішно — за два тижні було відвойовано значну частину Галичини, відкривався шлях до визволення Львова. Проте цей визвольний похід поглинув останнi сили УГА. Хронічна нестача зброї та боєприпасів, посилення міжнародного тиску, перегрупування польських сил призначення командуючим польськими військами в Галичині Ю. Пiлсудського тощо стали основними причинами поразок, які розпочалися після 27 червня 1919 року, і їм потужними ударами ворога дедалі більше слабіюча УГА вже встояти не могла. 16—18 липня її формування перейшли р. Збруч і вхідна Галичина опинилася під польською окупацією.
Отже, зумовлені Першою світовою війною революційні процеси призвели до падіння Австро-Угорської імперії. Однiєю з держав, що утворились на її уламках, стала Захiдноукраїнська Народна Республіка. З моменту її виникнення вона зіткнулася з претензіями на західноукраїнськi землі сусідніх держав,особливо Польщі, збройною агресією на територію ЗУНР, міжнародним невизнанням тощо. За цих обставин об'єднання ЗУНР та УНР в одну державу було спробою вийти з глухого політичного кута та реалізувати споконвічні мрії українців про возз'єднання. На жаль, Акт злуки мав декларативний, символічний характер. Сторони, що, об'єднувалися, не мали достатньої кількостi державотворчих сил, щоб вистояти в складних тогочасних умовах. Пiд ударами Польщі, яку підтримували країни Антанти, ЗУНР, попри відчайдушні спроби відстояти
Незалежність, втрачає контроль над власною територією.
Література
1. Історія України. — Львів, 1996.
2. Історія України: Курс лекцій у двох книгах. — К., 1992.
3. Історія України: Навчальний посібник. — К., 1997.
4. Історія України в особах IX—XVIIIст. — К., 1993.
5. Історія України в особах XIX—XXст. — К., 1995.