Смекни!
smekni.com

Цивільно-правовий статус об’єднань громадян (стр. 6 из 7)

Крім названих видів, існують ще дякі об’єднанння громадян – добровільні товариства, народні дружини по охороні громадського порядку, ради й колективи мікрорайонів, домові, вуличні комітети та ін.


Розділ III. Правове положення об’єднань громадян

3.1 Виникнення та припинення діяльності об’єднань громадян

Об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання. Об'єднання громадян повинно регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати[28].

Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Про легалізацію(офіційне визнання) об'єднання громадян легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації[29].

Для реєстрації об'єднання громадян його засновники подають заяву. При розгляді питання про реєстрацію можуть бути присутніми представники об'єднань громадян. Органи, що здійснюють реєстрацію об'єднань громадян, ведуть реєстр цих об'єднань. Розмір реєстраційного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України.

Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Про відмову у реєстрації об'єднання громадян реєструючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Також об'єднання громадян мають та можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до статуту. Символіка об'єднань громадян підлягає державній реєстрації у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об' єднання здійснюється у порядку, встановленому. ЗУ «Про об'єднання громадян». Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду[30].

3.2 Права та обов’язки об’єднань громадян

У відповідності з Законом України «Про об'єднання громадян» (ст.20, 21, 22, 23, 24) об'єднання громадян користуються досить широкими правами, головними з яких є права: виступати учасником цивільно-правових відносин; представляти та захищати свої законні інтереси у державних та громадських органах; брати участь у політичній діяльності; підтримувати інші об'єднання; створювати установи та організації; одержувати необхідну інформацію; розповсюджувати її та засновувати засоби масової інформації; засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Об'єднання громадян мають досить широкі майнові та інші «матеріальні» права «ст.21 Закону України «Про об'єднання громадян», «Власність об'єднань громадян.». Об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Кошти та інше майно об'єднань громадян, в тому числі тих, що ліквідуються, не може перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в доход держави. В той же час держава: встановлює обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їх установами та організаціями (ст.22 Закону України «Про об'єднання громадян»): (Обмеження щодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їх установами та організаціями).

Політичним партіям, їх установам та організаціям забороняється прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно від:

іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства;

державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України;

підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20 відсотків;

нелегалізованих об'єднань громадян;

анонімних пожертвувачів.

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством. Об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавствам.

3.3 Відповідальність за порушення чинного законодавства

Відповідальність за порушення законодавства об'єднаннями громадян передбачена статтями 27, 28, 29, З0,31, 32 Закону України «Про об'єднання громадян».

Посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену Законом України «Про об'єднання громадян» та іншими законодавчими актами України. Керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність (ст. 27 Закону України «Про об'єднання громадян»). (Статтю 27 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3582-12 від 11. 11. 93)

Види стягнення. За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:

попередження;

штраф;

тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

примусовий розпуск (ліквідація) (ст. 28 Закону України «Про об'єднання громадян»)[31].

Попередження. При вчиненні об'єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов’язкового застосування іншого виду стягнення передбаченого законом,відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження (ст.29 ЗУ «Про об'єднання громадян»).

Штраф. В разі грубого або систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізуючого органу або прокурора на об'єднання громадян може бути накладено штраф в судовому порядку (ст. ЗО Закону України «Про об'єднання громадян»).

Тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї, діяльності об'єднання громадян. З метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців. Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо. За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців. При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі (ст. 31 Закону України «Про об'єднання громадян»). Примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання громадян. За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

вчинення дій, передбачених статтею 4 Закону України «Про об'єднання громадян»;

систематичного або грубого порушення вимог статті 22 Закону України «Про об'єднання громадян»;

продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених Законом України «Про об'єднання громадян»;

зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не

визнається як така.

Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпускається. Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації. Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян на території України приймається Конституційним Судом України (ст. 32. Законом України «Про об'єднання громадян»)[32].