Смекни!
smekni.com

Українське державатворення (стр. 3 из 3)

Що саме розуміється під правами людини, пояснює міжнародний документ під назвою - «Декларація прав людини», який взяли до виконання більшість країн світу.

Згідно з «Декларацією» всі люди народжуються вільними, всі мають право на життя, свободу. Люди рівні перед законом, мають право пересуватися по своїй країні, а також їздити в інші країни і повертатися в свою країну. Всі люди, досягши відповідного віку, мають право ставати до шлюбу. Кожен самостійно або разом з іншими людьми має право володіти майном. Люди рівні між собою незалежно від того, якої віри вони тримаються, всім гарантується свобода сумління, громадяни мають право, орати участь в управлінні країною, бути обраними до органів влади. Всім забезпечується право на працю, відпочинок та освіту. Початкова і середня освіта мають бути безплатними.

Найголовніші права людини — громадянина незалежної країни підтверджено «декларацією при державний суверенітет України», Законом про громадянство України, декларація містить у собі стислий виклад головних засад держав­ною життя. Основою, гордістю і багатством країни є вільна людина. Права і свободи кожного захищають закони, а ми, зі свого боку, повинні їх виконувати. Таким чином у державі дотримуватиметься лад і виконуватиметься воля народу.

Незалежна Українська держава існує в межах своїх кордонів. Україна не зазіхає на чужі землі, ми хочемо жити в мирі і згоді з усіма народами і країнами. На сторожі національної держави стоїть народна влада, яка піклується про кожного і про всіх разом. Всі, хто живе на Україні, становить народ і країни, який є володарем і господарем республіки.

Влада в республіці обирається усім народом. Вона поділяється на законодавчу, виконавчу і судову. Законодавча — Верховна Рада, Президент — приймає, закони, вирішує головні питання державного життя. Виконавча — Кабінет Міністрів — виконує, втілює рішення законодавчої влади. Судова — Верховний Суд — стежить за дотриманням законів республіки, карає за їх порушення.

Всі, хто мешкає у республіці, незалежно від національності, віку, статі — рівні перед законом.

Земля, надра, все, що знаходиться в межах республіки — власність народу України, всенародне, національне багатство. «Декларація» передбачає, що Україна матиме власні гроші, банки.

Особливо підкреслено право вільного розвитку всіх народів України, на національне і культурне відродження. Окремим пунктом передбачено повернення у власність народу історичних і культурних цінностей, які з тих чи інших причин опинилися за межами України.

Принципово новим є проголошення права України на створення власних Збройних сил. Україна урочисто проголо­шує, що незалежна Українська держава в майбутньому не вироблятиме, не матиме і не використовуватиме атомної зброї.

Завершується «Декларація» розділом, де вказується, що незалежна Україна сама вирішує питання, зносин з іншими країнами світу и участі республіки в міжнародних організаціях.

Як бачимо, «Декларація» має перетворити Україну в незалежну національну державу, яка самостійно вирішуватиме всі питання, внутрішнього і зовнішнього життя на основі законів і волі народу.

Головні засади «Декларації» підтверджені Актом про незалежність України, прийнятим Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

1 грудня 1901 року на Україні проведено всенародний референдум (опит населення). Народ України - сказав «так» незалежній вільній Українській державі!

АКТ

проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року.

—продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні.

— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-прававими документа.

— здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістиної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення 24 серпня 1991 р. ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ.

Використана література

- В. Ю. Крушинський, Ю. А. Левенець. Історія України. Події та факти. Київ – 1992.

- О. С. Кучерук. Матеріали до курсу історії України. І частина -1991.

- О. С. Кучерук. Матеріали до курсу історії України. ІІ частина -1991.

- І. Крип´якевич. Огляд історії України. Київ – 1995.

- В. Цвєтков. Мала історія України. Львів – 1994.