Смекни!
smekni.com

Юридичні особи як суб’єкти цивільних прав (стр. 6 из 9)

· вживати заходів досудового врегулювання спору;

· подавати до господарського суду позови;

· надсилати відгуки на позовні заяви;

· звертатись із заявою про перевірку рішення, ухвали, постанови суду в порядку нагляду;

· здійснювати інші процесуальні дії.

Відповідно, якщо через відособлений підрозділ, приміром, передбачається надавати послуги та/або виконувати роботи на території іншого регіону, то для цих цілей необхідно створити філію, а не представництво, тому що виходячи з положень Цивільного Кодексу України, представництво не має права надавати послуги та/або виконувати роботи (така діяльність за аналогією з юридичною особою з погляду законодавства буде вважається "нестатутною" або іншими словами такою, що суперечить положенням чинного законодавства, що в решті решт може створити певні труднощі та проблеми). Разом із цим, у даний час на практиці можна спостерігати, що, незважаючи на викладене вище у даному абзаці, як філії, так і представництва, здійснюють ті самі функції (тобто представництва по суті часто виконують і ті функції, які вони з погляду законодавства виконувати не мають права). [10 c.36]Позитивні моменти:- відокремлений підрозділ (філія, представництво) юридичної особи є повністю підконтрольним юридичній особі та залежним від юридичної особи, діє від імені та в інтересах юридичної особи, набуває прав та обов'язків для юридичної особи. Відповідно, у цьому випадку ризик виходу даної одиниці з-під контролю головної юридичної особи є мінімальним;- від імені відокремленого підрозділу (філії, представництва) діє його керівник, що призначається юридичною особою та діє насамперед на підставі довіреності, виданої юридичною особою.

Якщо керівник філії вийде за межі повноважень, наданих йому довіреністю, то, згідно положень Цивільного Кодексу України, такі його дії не будуть створювати для юридичної особи ні прав, ні обов'язків (якщо тільки юридична особа в подальшому фактично не схвалить та не прийме такі дії).- відокремлений підрозділ (філія, представництво) може мати рахунки у банківських установах (банках), разом із цим, якщо юридичній особі потрібно повністю контролювати діяльність відокремленого підрозділу (філії, представництва), можна заборонити такому відокремленому підрозділу відкривати рахунку в банках, замість цього, кошти, отримані в результаті діяльності відокремленого підрозділу, будуть повністю надходити на розрахунковий (банківський) рахунок юридичної особи, а необхідні витрати філії - будуть оплачуватися юридичною особою зі свого рахунку.- створення (реєстрація) та припинення (ліквідація) відокремленого підрозділу (філії, представництва) здійснюється у державних органах за місцем реєстрації юридичної особи; це означає, що, приміром, якщо "материнську" юридичну особу зареєстровано в місті Харкові і їй необхідно створити відокремлений підрозділ (філію, представництво) на території Києва - всі реєстраційні дії здійснюються у відповідних державних органах міста Харкова, а не Києва (реєстраційна палата, податкова інспекція, МВС - одержання дозволу на виготовлення печатки, фонди обов'язкового державного соціального страхування, управління статистики).- процес створення (реєстрації) та припинення (ліквідації) відокремленого підрозділу (філії, представництва) юридичної особи є дещо простішим та дешевшим, ніж створення та ліквідація самостійної юридичної особи.- якщо діяльність, що здійснюється "материнською" юридичною особою, підлягає ліцензуванню, а відокремлений підрозділ юридичної особи (як правило, філія) буде здійснювати таку ж діяльність, у ряді випадків, філії можуть здійснювати свою діяльність, якщо така підлягає ліцензуванню, використовуючи копію ліцензії "материнської" юридичної особи (тобто менші додаткові видатки на одержання копії ліцензії, ніж видатки, необхідні для одержання нової ліцензії на нову юридичну особу).

Негативні моменти:- відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво) не є самостійною юридичною особою, відповідно, він не може самостійно дублювати функції "материнської" юридичної особи при виникненні проблем, що перешкоджають здійсненню діяльності безпосередньо юридичною особою.Умовні переваги та недоліки (залежно від специфіки діяльності "материнської" юридичної особи зазначені тут особливості можуть бути як перевагами, так і недоліками):- якщо ліквідується "материнська" юридична особа, то разом з нею ліквідуються і його відокремлені підрозділи (філії, представництва), оскільки вони не можуть існувати без юридичної особи;- зазвичай, з фінансової точки зору відокремлений підрозділ (філія, представництво) юридичної особи не є незалежним від "головного" (або материнського) підприємства та, відповідно, у випадку негативних результатів фінансово-господарської діяльності такого відокремленого підрозділу (філії, представництва) юридичної особи, такі "негативні" результати повною мірою відіб'ються на фінансово-господарській діяльності "материнської" компанії; але з іншого боку, прибуток, отриманий відокремленим підрозділом (філією, підприємством) юридичної особи може без розриву у часі перейти в розпорядження "материнської" юридичної особи;

- при створенні відокремленого підрозділу (філії, представництва) його назва буде вказувати на його приналежність до "материнської" юридичної особи. Якщо назва "материнської" юридичної особи є відомою і має певний позитивний імідж - це може бути плюсом. [12 c.74]Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації, хоча дані про них включаються у Єдиний державний реєстр. Таким чином, юридична особа повинна повідомити державного реєстратора про їх створення шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну карту.У свою чергу орган державної реєстрації зобов’язаний у 10-денний термін подати відомості щодо створення та ліквідації зазначених підрозділів відповідному органу державної статистики та органу державної податкової служби за місцезнаходженням цих підрозділів. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Що стосується представництв та філій іноземних компаній в Україні, то вони підлягають акредитації на її території у порядку, встановленому законом.

3.2 Відкриття філій

Виходячи з положень ст. 7 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ та ст. 9 Закону України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ (далі – Закон про ГТ), підприємства мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків. Вказані підрозділи діють на підставі Положення про них, яке затверджує підприємство (товариство), та доручення. Філії (відділення) та представництва не є юридичними особами.Рішення про створення філії приймає, як правило, вищий орган управління юридичної особи (загальні збори акціонерів в акціонерному товаристві, засновники приватного підприємства тощо). Але іноді право на створення філії може надаватися виконавчому органу юридичної особи (правлінню, директору, дирекції тощо).Рішення про створення відокремленого підрозділу та затвердження положення про нього приймається зазвичай у формі:

· протоколу (якщо рішення приймається зборами учасників, дирекцією, правлінням тощо), або

· наказу (якщо рішення приймає директор, засновник одноосібно).

Після прийняття рішення юридичною особою про створення відокремленого підрозділу виникає питання: чи потрібно реєструвати такий підрозділ і яким чином?Відповідь на це питання дає ст. 8 Закону України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ, згідно з якою суб’єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб’єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії, представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації до реєстраційної картки.[8 c.476]Виходячи з п. 18 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740 (далі – Положення про реєстрацію), юридична особа лише зобов’язана повідомити про створення вказаних підрозділів за місцем своєї реєстрації шляхом внесення відповідної додаткової інформації до реєстраційної картки.У свою чергу орган державної реєстрації зобов’язаний у 10-денний термін подати відомості щодо створення зазначених підрозділів відповідному органу державної статистики та органу державної податкової служби за місцезнаходженням цих підрозділів.Згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 (далі – Положення про ЄДРПОУ), дані про новостворюваний відокремлений підрозділ обов’язково вносяться до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ). Відокремленому підрозділу присвоюється ідентифікаційний код, про що органи статистики видають відповідну довідку. Для цього до обласного, Київського міського управління статистики або управління статистики АРК слід подати такі документи: