2.3 Плавання Васко да Гама
Відкриття Колумба активізували португальців, які шукали шлях до Індії навколо Африканського материка. Правителі Португалії вирішили продовжувати розпочаті в 1487-1488 рр.. Діасом пошуки морського шляху, і 8 липня 1497 з Лісабона вийшла флотилія, що складалася з трьох кораблів («Сан-Габріел», «Сан-Рафаель», «Беррід») і невеликої транспортного судна. Очолив експедицію досвідчений моряк Васко да Гама (1460-1524 рр.).. Майже чотири місяці знадобилося кораблям Васко да Гама, щоб досягти мису Доброї Надії. Обігнувши південний край Африки, флотилія взяла курс на північний схід. В кінці січня 1498 в гирлі річки Замбезі кораблі стали на ремонт, який тривав близько місяця. У лютому Васко да Гама знову відправився в шлях і в середині квітня прибув у сомалійському гавань Малінді. Почалася найвідповідальніша частина шляху - плавання через Індійський океан. На цей важкий перехід Васко да Гама взяв досвідченого арабського керманича, і 24 квітня вийшов в океан. Погода сприяла для плавання, і через 24 дні після залишення африканських берегів мореплавці підійшли до берегів Індії. Надзвичайне десятимісячне плавання закінчилося у великому торговому порту Індії - Каликуте. Тут арабські купці, які монополізували торгівлю з Індією, швидко оцінили наслідки появи нових конкурентів і зробили все можливе, щоб посіяти серед індусів підозрілість і недовіра до португальців. Незважаючи на це, Васко да Гама вдалося здійснити вигідні торгові угоди, після чого кораблі вийшли в зворотний шлях. Величезні труднощі не зломили мореплавців, але перемога дісталася дорогою ціною. У вересні 1499 р. в Лісабон з 168 учасників експедиції повернулося тільки 55. Це плавання мало всесвітньо-історичне значення. Вперше був прокладений морський шлях у країни Південної Азії. За новим морському шляху пішли флотилії торгових судів. У 1502 р. Васко да Гама на чолі армади з 20 кораблів здійснив другу плавання до берегів Малабара. Плавання Васко да Гама вивели Португалію в число великих держав. [15]
3.Значення подорожей в епоху Середньовіччя
Епоха Середньовіччя має вийняткове значення для європейської історії.
Мосрькі подорожі мали величезний вплив на економічне життя Європи. Насамперед, вони зробили революцію в європейській торгівлі. Розвиток торгівельних зв'язків поглибив процес формування національних ринків, загальноєвропейського й світового.
Величезну роль у процесі переміщення торгівельних шляхів зіграли великі географічні відкриття. Насамперед просунувся розвиток світових продуктивних сил; відома на той час територія збільшилася за XVI ст. у шість разів, на ній усе менше залишалося «білих плям». Торгівельні шляхи з Північного, Балтійського й Середземного морів перемістилися в Атлантичний, Індійський і Тихий океани. Завдяки цьому торгівельні шляхи зв'язали між собою континенти. Мореплавання дозволило встановити стабільні економічні зв'язки між окремими частинами світу й обумовило формування світової торгівлі.
Саме в кінці цього періоду шляхом дослідів було доведено, що Земля має форму кулі. Почалося вивчення явищ магнетизму, законів приломлення світла. В XVI-XVII ст. з'явилися гідрометр, ртутний барометр, телескоп, мікроскоп. Вони розширили сферу пізнавальної реальності: стало можливим вивчення явищ, які раніше були невидимі неозброєному оку. З'явилися машини, що заміняли ручну працю, був винайдений друкований верстат. Якісний стрибок у науці, що відбулася в XVI-XVII ст., називають першою науковою революцією. Успіхи науки підтверджували безмежні можливості людини й націлювали її на не пасивне споглядання, а на перетворювальну діяльність.
Зліт науки, потреби практики обумовили істотні зміни й удосконалюваннї засобів виробництва, а отже, у розвитку промисловості. Закони економічного розвитку вели до необхідності переходу від дрібного виробництва до великого, до широкого поширення мануфактур. І як вже зазначалось, величезну роль у цьому процесі зіграли морські експедиції і Великі географічні відкриття, що мали дуже важливі економічні й соціально-економічні наслідки, причому неоднакові для різних країн.
Значно зросла по всій Європі вартість життя, відчутно змінилась система цін, справжній бум переживала фінансова, банківська справа, розвивалися ринок, торгівля, спекуляція. Швидко зростали міста. Колишніх багатіїв перевершили нові, насамперед торговці і банкіри. Буржуазія ставала привілейованим класом суспільства, фінансувала монархів, які витрачали золото, головним чином, на утримання війська. Одна за одною в Європі відбувалися буржуазні революції.
Передислокація торгівельних зв'язків визначила швидкі темпи економічного розвитку європейських країн, розташованих на узбережжі Атлантичного океану, і сповільнила розвиток Німеччини, Скандинавських країн, Південної Німеччини й особливо Італії, що залишилися феодальними.
Країни Азії, Африки, Америки і Океанії стають ласим шматком для колоніальної політики європейських держав, що шукали нові ринки збуту, джерела сировини і землі для колонізації. Вони також привнесли з собою такі ганебні явища як работоргівля, розбій, грабіж і піратство. Так починається зародження колоніальної системи капіталізму.
Плавання Христофора Колумба полягали у відкритті Америки, досліджень Тихого і Атлантичного океанів, в знаходженні морського шляху до Індії навколо Африки, а також у відкриттях іспанських, французьких і інших мандрівників. Величезні відкриті території, що значно перевищували відомі доти землі, змінили ставлення до між феодальних війн за сусідні володіння. Європейські монархи досить швидко зрозуміли, що означає для зростання їхньої могутності нові континенти. Будувалися кораблі і споряджалися флотилії для підкорення заокеанських територій, стимулювалося піратство. У світових справах значно зросла вага атлантичних держав - Португалії, Іспанії, Англії та Франції.
Висновки
Морські подорожі малі епохальне значення для людства. По важливості їх можна порівняти з такими подіями, як: утворення перших держав, падіння рабовласництва, хрестові походи. Всезагальним засобом обміну стали гроші, потреба в яких різко збільшилася, тому у Європі сильно зріс попит на золото, що ще більш посилило прагнення до «Індій».
Подорожі морем лягли тяжким тягарем на плечі селянства, вимушеного платити за спорядження експедицій, а також тому, що розорялися в результаті стрибка цін, спричиненим «революцією цін»,що стало новим чинником первинного накопичення капіталу. Вона посилила економічну роль буржуазії і їх елементів з дворянства і кріпацтва, які в тій або іншій мірі виявилися пов'язані з новими способами виробництва.
Португальці, відкривши морський шлях в Індію, зустрілися в цій країні з народами, що стояли вже на значному щаблі культури. Тубільці не дуже дружелюбно прийняли прибульців, які тому зважилися опанувати потрібними ним пунктами за допомогою війни. Португальці доставляли індійські прянощі звичайно лише до Лісабона. Далі вантажі йшли в Антверпен і вже звідти розходилися по всій Європі. Антверпенська біржа здійснювала найрізноманітніші операції кредитного і оптово-торговельного характеру на дуже великі суми. Близько тисячі купецьких контор, що існували в Антверпені, належали купцям різних країн Європи, а почасти й Азії, надаючи антверпенському ринку широкого міжнародного характеру.