Об’єктами авторського права є твори науки, літератури, мистецтва, зокрема:
1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);
2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
5) музичні твори з текстом і без тексту;
6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
8) твори образотворчого мистецтва;
9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;
12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;
13) сценічні обробки творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;
16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;
17) інші твори [6, ст. 8].
Твір – це результат творчої праці автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. Твори можуть бути усні (промови, лекції), письмові (літературні, наукові), музичні твори тощо.
Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який є результатом творчої діяльності і виражений у певній формі, яка є придатною для відтворювання, сприймання (рукопис, ноти, картина тощо).
Авторське право охороняє як весь твір, так і його частину, якщо остання може використовуватись відокремлено від твору.
Авторське право виникає після того, як твір створено, і не потребує додаткової реєстрації, але суб'єкт авторського права для засвідчення свого авторства у будь-який час може офіційно зареєструватися і отримати відповідне свідоцтво.
Автором вважають особу, зазначену на примірникові твору чи його оригіналі як автор, якщо неможливо довести інше (презумпція авторства).
Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом, що не може ідентифікувати автора, то представником автора вважають видавця твору, доки автор твору офіційно не розкриє свою особу.
Щоб сповістити про авторське право, автор використовує таку познаку:
© ім'я автора, рік опублікування твору (© Іваненко А., 2009)
Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать один від одного. Власник матеріального об'єкту не може перешкоджати автору заявити про своє авторство та не має права руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові за ціну, не вищу вартості матеріалів, використаних для його створення (це стосується творів архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва). Якщо зберегти цей об'єкт неможливо, то власник має дозволити авторові створити копію твору (чи сфотографувати, якщо це архітектурний твір). При передаванні твору образотворчого мистецтва у власність іншій особі, автор має право доступу до твору для виготовлення копій, слайдів, переробок, але не має права вимагати від власника доставки твору.
Співавтори володіють рівними правами на створений ними твір. Якщо частини твору можна використовувати окремо, то співавтори можуть розпоряджатися ними на свій розсуд, а якщо неможливо - не мають права без достатніх на те підстав перешкоджати іншим співавторам використовувати твір. Інтерв'ю - це також твір, створений у співавторстві, і його не можна оприлюднювати без згоди особи, що дала це інтерв'ю, і особи, що його взяла.
У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.
Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.
РОЗДІЛ 3. СТРОК ДІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.
Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім слідуючих випадків.
Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено.
Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.
У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.
Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.
Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений [6, ст. 28].
Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою статті Закону України “Про авторське право і суміжні права”, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.
Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, охороняються безстроково.
ВИСНОВОК
Науково-технічний рівень виробництва, культура, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес суспільства в цілому значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності. Творча інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку всієї цивілізації. Країни з високорозвинутою ринковою економікою характеризуються високим рівнем розвитку культури, науки і освіти. Тут культуру слід розуміти в найширшому значенні цього слова - це рівень розвитку мистецтва, виробництва, виробничої інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення побуту тощо. Ці фактори зумовлюють та визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства. Вони і є результатами творчої діяльності людини. Авторське право - це особисті немайнові та майнові права авторів і їх правонаступників, пов’язані зі створенням і використанням здобутків науки, літератури і мистецтва.
Твори в Україні, на які поширюється авторське право:
– літературні письмові твори наукового, технічного чи практичного характеру (книги, брошури, статті і т. д.);
– виступи, лекції, інші усні твори;
– музичні твори з текстом і без тексту;
– драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;
– скульптури, картини, малюнки, інші твори образотворчого мистецтва;
– твори архітектури;
– фотографії та інші твори.
Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.96 року.
2. Цивільний кодекс України № 435-ІV від 16.01.03 року.
3. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року
4. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992
5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року
6. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 року
7. Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 року
8. Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року
9. Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних» від 23 березня 2000 року
10. Законодавство про інтелектуальну діяльність: Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 798 с.
11. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. - 856 с.
12. Гражданское право Украины: Учебник / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Харьков: ТОВ «Одіссей», 1996. - 621 с.
13. Право інтелектуальної власності: Підручник / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Атіка, 1998. - 385 с.
14. Право інтелектуальної власності України: Навчальний посібник для студентів юр. вузів і фак-тів ун-тів / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 336 с.
15. Цивільне право України: Підручник / Ч.Н. Азімов, С.Н. Приступа, В.М. Ігнатенко. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2000. - 534 с.
16. Цивільне право України: Підручник / Ч.Н. Азімов. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2000. - 678 с.
17. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - Кн.1. - 642 с.
18. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - Кн.2. - 708 с.
19. Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін.; За ред. Р.О. Стефанчука. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. - 448 с.
20. Цивільне право України: Навч. посіб. / М.І. Панченко. - К.: Знання, 2005. - 583 с.
21. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 736 с.
22. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.2. - 640 с.
23. Право інтелектуальної власності і погляд на проблеми / Р. Шишка // Право України. - 1999. - № 1. - 99 с.