Таблиця 5. Торгівля (згідно з даними Центрального управління статистики Латвії), 2009р.
Таблиця 6. Види товарів, що експортуються з Латвії в Україну, 2009 рік, млн. EUR
| Вид товарів | млн EUR | Питома вагавід загального експорту |
| Усього | 53,62 | 100% |
| Хімічна промисловість та суміжних галузей:медикаменти – 83,07% | 15,03 | 28,03% |
| Teкстильні матеріали та текстильні вироби:матеріали з синтетичних волокон – 16,44% | 11,99 | 22,36% |
| Машини та механізми; електрообладнання – 12,59% | 6,18 | 11,53% |
| Деревина:плити ДСП – 96,86% | 2,68 | 5,00% |
| Целюлоза; папір та картон | 2,55 | 4,76% |
| Продукти тваринництва | 2,47 | 4,60% |
| Продукти продуктової промисловості | 2,19 | 3,99% |
| Мінеральні продукти | 2,04 | 3,80% |
| Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, кераміки | 1,95 | 3,64% |
| Пластмаса та вироби з неї; каучук та вироби з гуми | 1,91 | 3,56% |
| Інші промислові товари | 1,46 | 2,72% |
| Транспортні засоби | 1,43 | 2,67% |
| Метал та вироби з нього | 0,83 | 1,55% |
| Оптичні обладнання та апарати (у т.ч. медичні); годинники, музичні інструменти | 0,57 | 1,06% |
| Інше | 0,34 | 0,73% |
Таблиця 7. Види товарів, що імпортуються з України в Латвію, 2009 рік, млн. EUR
| Вид товарів | млн. EUR | Питома вага від загального експорту |
| Усього | 81,21 | 100% |
| Транспортні засоби:вагони поїздів та трамваїв – 95,30% | 35,49 | 43,71% |
| Метали та металовироби:тугоплавкі метали – 43,68% | 11,18 | 13,76% |
| Продовольчі промислові товари:етиловий спирт, міцні алкогольні напої – 36,01% | 7,35 | 9,06% |
| Рослини: рапс та рапсове насіння – 79,35% | 6,94 | 8,55% |
| Целюлоза; папір та картон | 3,95 | 4,87% |
| Хімічна промисловість та суміжних галузей | 3,38 | 4,16% |
| Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, кераміки | 3,00 | 3,70% |
| Мінеральні продукти | 2,84 | 3,50% |
| Пластмаса та вироби з неї; каучук та вироби з гуми | 1,59 | 1,96% |
| Машини та механізми; електрообладнання | 1,59 | 1,95% |
| Інші промислові товари | 1,34 | 1,65% |
| Деревина та вироби з неї | 1,01 | 1,24% |
| Жири та масла | 0,92 | 1,13% |
| Інше | 0,63 | 0,76% |
У рамках третього засідання Міжурядової Комісії також відбулася ділова зустріч міністрів економіки з українськими та латвійськими підприємцями.
Наступне засідання Міжурядове Комісії заплановано провести у першій половині 2011 року. Однак, вперше, у зв’язку зі спробою оцінити перспективи розвитку чорноморських припортових міст, засідання пропонується провести в Одесі, а не в Києві[14].
Необхідно відзначити, що задекларовані як на першій, так і на другій зустрічі наміри Сторін активізувати співробітництво у науково-технічній сфері, напрацювати Програми українсько-латвійського співробітництва в галузі наукових досліджень і технологій та створити відповідну робочу групу так і не були реалізовані.
За даними Міністерства закордонних справ України науково-технічне співробітництво між Україною та Латвією у 2009 році спрямовувалося на просування розробок українських науковців на латвійський ринок і залучення до України новітніх технологій латвійських компаній.
Тривала плідна співпраця фармацевтичної компанії „Олайнфарм” з українським ТОВ „Олфа”. Десятирічний ювілей Товариство ознаменувало виходом на ринок розробленого протягом трьох років Латвійським інститутом органічного синтезу метаболічного препарату Вазонат, який проходить реєстрацію в Україні.
Поглибленню двостороннього науково-технічного співробітництва сприяло друге засідання міжурядової Комісії, на якому досягнуто домовленості щодо всебічної підтримки науково-технічного співробітництва фірм Bruker Baltіc (Латвія) й ТОВ НПП „АКП” (Україна) в питаннях розробки, виробництва й поставок прецизійної спектрометричної апаратури для підприємств атомної енергетики й охорони довкілля України.
У контексті розвитку співробітництва в сфері енергозбереження, що є актуальним для обох держав, слід відзначити важливість проведення конференції з питань ефективного використання і відновлення енергоресурсів у країнах „Східного партнерства”, яка відбулася у Ризі. Україну представляло Міністерство з питань житлово-комунального господарства. Головна увага приділялася співробітництву з ефективного використання енергоресурсів та збільшення частки відновлюваних ресурсів, застосуванню вже напрацьованого європейського досвіду. Для України, яка має суттєві проблеми з системами теплопостачання та енергозбереження, участь у заході дала можливість привернути увагу до згаданої проблематики, а також ознайомитися з досвідом інших країн у сфері енергозбереження, зокрема ЛР.
Враховуючи популярність виставки “Tech Industry 2009” Посольство Латвії в Україні сприяло участі української сторони у заходах, що проводилися в рамках виставки. У семінарі «Нові рішення у машинобудуванні – наука й міжгалузеве співробітництво» у рамках виставки “Tech Industry 2009” брав участь Заступник Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій, який виступив з доповіддю щодо інвестиційної політики в Україні у період глобальної фінансово-економічної кризи.
Посольство сприяло налагодженню контактів Ризького технічного університету (РТУ) і мережі його установ з відповідними установами України: Інституту залізничного транспорту РТУ – з Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту ім. академіка Лазаряна; Інституту технології машинобудування РТУ – з інститутом електрозварювання ім. Патона; будівельного факультету РТУ з відповідними установами України; Української Академії аграрних наук і мережі її установ з профільними вузами ЛР. Опрацьовуються перспективи навчання українських фахівців зі зварювання всіх рівнів на базі РТУ та Латвійського товариства фахівців-зварників. Продовжується вивчення можливостей налагодження співпраці між Латвійським інститутом медичних досліджень гіпертермії та Міністерством охорони здоров’я України у сфері лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.
Результатом переговорів з Міністром освіти і науки ЛР стала домовленість про продовження співпраці у науково-технічній сфері, зокрема у галузі обмінів між науково-дослідними інститутами та проведення спільних досліджень.
Посольство вивчало досвід Латвії з реалізації інноваційної політики, розвитку наукових досліджень та впровадження нових технологій у виробництво[15]
Крім того, необхідно зазначити, що Україна, як і Латвія є асоційованим членом програми EUREKA (EuropeanResearchCoordinationAgency), діяльність якої спрямована на укріплення конкурентноздатності економік європейських держав шляхом підтримки комерційних кампаній, дослідницьких центрів та університетів, які виконують проекти по розробці інноваційної продукції: виробів, процесів та послуг на базі новітніх технологій.[16].
Варто відзначити також співробітництво України та Латвії в рамках Ради щодо залізничного транспорту держав-учасників Співдружності (Республіка Латвія є асоційованим членом Ради). Зокрема, відповідно до протоколу сорок п’ятого засідання Ради 21-22 лютого 2007 року[17] держави-учасниці підтримали розробку плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, спрямованих на вдосконалення експлуатаційної роботи і транспортного обслуговування на 2007 рік
За результатами опрацювання відомостей щодо співробітництва України та Латвії у науково-технічній сфері очевидним стає його неприпустимо низький рівень.
Однак, варто визнати, що держава може ефективно співпрацювати з іншими державами чи міжнародними організаціями у тих сферах, в яких вона має чітко визначену внутрішню політику, інститути її реалізації та достатнє фінансування, визначених на законодавчому рівні програм та напрямків.
Наукові і практичні знання дослідників і вчених потребують пошуку конкретного застосування та комерційного результату. Промисловість та інфраструктура повинні застосовувати нові інноваційні вироби і технології для підтримки економічного розвитку і конкурентноздатності держави.
Що ж має Україна? Низку нормативно-правових актів, що врегульовують питання науково-технічної діяльності в держав, зокрема: Закони України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 року № 2623-ІІІ, „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ, „Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10 лютого 1995 року № 51/95ВР, розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2009 року № 1474-р „Про затвердження плану заходів з підвищення ефективності наукових досліджень та подальшого розвитку науково-технічного потенціалу України”, постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 447 „Про затвердження Державної цільової економічної програми „Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009 – 2013 роки” та „Про затвердження Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 – 2012 роки” від 11 вересня 2007 року № 1118 та досить високий рівень внутрішнього правового нігілізму в частині реалізації державної політики у цій сфері, а також традиційний брак фінансування навіть найбільш перспективних проектів.