Том 32. Медична опіка в УПА: документи, матеріяли, спогади. Книга друга. Велика частина книги – це спомини санітарів, медсестер, медиків, лікарів і інших працівників санітарної служби й Укр. Червоного Хреста (УЧХ). 2001.
Том 33. Тактичний Відтинок УПА 26-й "Лемко": Лемківщина і Перемищина (Документи і матеріали). Книга містить документи і матеріали, що відносяться до історії та діяльності відділів УПА Тактичного Відтинку "Лемко" в рр. 1944-1947, оперативні звіти, накази, інструкції та вказівки, рейди УПА та документи Підстаршинської школи імені полковника "Коника". Мапи, організаційні схеми. 2001.
Готуються до друку такі томи "Літопису УПА":
Том 34. Лемківщина і Перемищина – "Холодний Яр", "Бескид", "Верховина": Політичні звіти. Книга містить організаційний розподіл підпільної мережі Лемківщини і Перемищини, кадрову обсаду підпільної сітки та політичні і інформативні звіти з терену за роки 1944-1947. Львів. 2001.
Покажчик до "Літопису УПА"; книга 2: 21-34 томи та 1-2 томи нової серії. Книга містить покажчики псевдонімів, прізвищ, географічних назв, інституцій, поазбучні списки авторів та надрукованих матеріалів й інші дані про томи "Літопису УПА" старої та нової серії, як також книги "Повстанські могили" під ред. Євгена Місило.
Архітектура резистансу: криївки і бункери УПА в світлі радянських документів. Книга містить схеми та описи різних криївок УПА та запілля, зібраних в Архіві Внутрішніх військ України. Округу за рр. 1944-1954, який знаходиться в Колекції ім. Петра Й. Потічного при Університеті Торонто.
Холмський тактичний відтинок УПА ("Данилів"): містить огляди й документи про дії УПА на Холмщині й Підляшші в 1945-1948 роках. Між документами – звіти Холмського тактичного відтинку УПА, хроніки (денники) сотень УПА, звіти зі зустрічей представників УПА з представниками польського резистансу з ВіН-у ("Вольносьць і Нєподлєглосьць"), звіт із зустрічі з англійським кореспондентом, радянські документи про депортацію українців до СРСР та інше.
Ярославщина, Любачівщина, Томашівщина. Книга містить документи і матеріали 27 ТВ УПА "Бастіон" та її округи ОУН "Батурин" за роки 1944-1947. Між документами також хроніки відділів "Месники" 2 і 3, накази, реєстри та списки відділів. Книга також включає спогад сотенного "Тучі" й політвиховника "Шеремети" та спогад "Вуса" і "Козака" з почоту к-ра "Залізняка".
Ще я ознайомилася з такою літературою.
Юрій Борець "З найкращими"[2]
Книга спогадів Ю.Борця – Чумака – одного з ветеранів Української Повстанської Армії, яка понад десять років без жодної допомоги ззовні провадила жертовну боротьбу за волю українського народу під гаслом "Волю народам, волю людині!", розповідає правду про бойові звитяги та післявоєнну долю воїнів УПА.
"У вирі боротьби: Повість нашої Доби" цього ж автора.
Ось перед нами нова книжка про буремні дії героїчної боротьби УПА за суверенні права свого народу. Її автор описує бої і борців. Живим, як сьогодні стає перед нами трагічне, кров’ю скроплене, Закерзоння і звідтам переправа через Чехо-Словаччину з великою лінією на Захід. Автор скромно, але глибоко переживає ті незабутні героїчні дні нашої визвольної історії, забуваючи зовсім себе самого й таким чином, даючи нам приклад загального ідейно-політичного та психологічного стану нашої молоді тих часів.
Ю.Борець "ОУН і УПА в боротьбі за Українську державу"[3]
Автор старається схематично окреслити основні віхи історії України, починаючи з того, "хто ми, чиї сини, яких батьків, ким, за що закуті?". Таким чином Ю.Борець вже вкотре прагне зацікавити насамперед молодого читача, визнати правдиву, несфальсифіковану "історію України", вивчити її, зробити правильні висновки, і, збагатившись історичним досвідом, активно працювати сьогодні над зміцненням рідної держави, перетворити її на справді українську і справедливу для всіх її громадян.
Ю.Чумак "Рейд без зброї; УПА на Заході. Спогади"[4]
Спогади "Рейд без зброї" висвітлюють досі майже ніким не досліджений останній трагічний період боротьби УПА, коли повстанці залишили рідну землю і переправилися через Чехо-Словаччину, з великою місією на Захід.
Автор розповідає про людей підпілля, про те, як склалася їх доля на чужині, про бої і втрати найближчих побратимів, про їх вічну любов до свого народу і рідного краю.
П. Грицай "Грицай – "Чорнота" Я. "А рани не гоїлися, Спомини "Чорноти"."[5]
У книзі описані спогади чатового командира УПА "Чорноти" про події, які відбувалися в 1943 – 1945 роках на Закерзонні, та про його страдницьке життя в більшовицьких тюрмах та концтаборах Сибіру. Тут докладно розповідається про життя каторжників, про їх боротьбу за свої права, про згуртованість і взаємопідтримку між політв’язнями різних національностей.
Євген Грицяк "Короткий опис спогадів (Для самого себе)"[6]
У розповіді "Короткий опис спогадів" читач пізнає скромного і чесного українського патріота. Обставини ув’язнення Євгена Грицяка і трагічна доля товаришів не залишили його байдужим. Він очолив норильське повстання, кинувшись у вир боротьби з безправ’ям і свавіллям радянського режиму. Історія самооборони українських політв’язнів в радянських концтаборах, людська гідність, нездоланність і мужність світлими літерами вписали ім’я Євгена Грицяка на своїх сторінках.
Іван Дмитрик "Записки українського повстанця (в лісах Лемківщини)"[7]
Іван Дмитрик розповідає здебільшого про свою сотню (число її польової пошти було "У-94"), хоч не бракує в його споминах інформацій і про інші відділи УПА, які діяли, якщо не постійно, то деякий, у тому самому терені. У своїх споминах І.Дмитрик нічого не замовчує, нічого не прикрашає. Він описує правдиві історії і справжніх людей. Український повстанець у спогадах автора – це передусім людина. Людина свідома і повна віри у справу, ради якої готова була покласти життя, людина, яка безстрашно йшла у бій, але також людина, яка відчувала страх, холод, голод і біль. Людина, яка вміла радіти, але також і плакати. Цим розповідь І.Дмитрика відрізняється від тих небагатьох спогадів, які досі появилися про УПА. Спогади Дмитрика написані живо і з гумором. Читач прочитає їх з приємністю й почуттям гордості, що існувала українська військова сила, яка вистояла стільки років у боротьбі з переважаючим чисельно ворогом.
Степан Бандера "Перспективи Української Революції".[8]
У цій книзі Степан Бандера зосереджує свою увагу передусім на всебічній розробці перспектив української національно-визвольної революції, і це є центральна тема його творчості. Він аналізував всебічно значення спільного фронту поневолених російським імперіалізмом і комунізмом націй, об’єднаних в Антибільшовицькому Блоці Націй. Його розуміння національно-визвольної революції – це не механічний процес розгортання лише технічно-революційних актів, чи виключно реакція та утиски й переслідування, але це глибинний закорінений у світоглядних, ідеологічних, релігійних, культурних, правових, суспільних, традиційних вартостей української нації й людини – духовно-органічний процес.
Андрій Боляновський "Дивізія "Галичина", Історія"[9]
У пропонованій праці розглянуто передумови створення українського бойового з’єднання, показано процес його організації, охарактеризовано участь дивізійних відділів у воєнних діях, простежено еволюцію дивізії "Галичина" від збройної частини німецьких військ до Першої Української дивізії Української національної Армії (1-ша УДУНА). Предметом даного дослідження є історія найбільшої української військової частини, що діяла в роки Другої світової війни.
О.М.Шимчишин "УПА в хронології"[10]
"УПА в хронології" – це історія Української Повстанської Армії, починаючи з 20-х років ХХ ст., коли виникла Українська військова організація (УВО) як зародок майбутньої української армії до проведення Першого Великого збору Української Головної Визвольної Ради (УГВР), який створив український парламент, що став єдиним політичним спроводом українського народу в національно-визвольній боротьбі.
Г.Бурнашов "Полководець УПА"[11]
Герой документальної повісті Головнокомандуючий Української Повстанської Армії, генерал-хорунжий Роман Шухевич. Спираючись на досі ще невідомі документи, матеріали, письменник показує зворотній бік операції чекістів із захоплення командира та його соратників, розповідає про вшанування його пам’яті, через призму власного світосприймання допомагає російськомовному населенню України пізнати суть історичного явища УПА, на конкретних прикладах переконує, що її слід вважати воюючою стороною у Другій світовій війні. Автор веде розповідь із властивим йому ретельним дотриманням історичної правди.
Петро Содоль "Українська Повстанська Армія 1943-1949 роки. Довідник"[12]
Ця праця містить короткий енциклопедичний нарис історії збройної боротьби в 1943-1949 роках Української Повстанської Армії та дає читачеві неповний список – тимчасовий реєстр – членів в УГВР, провідних активістів ОУН та старшин УПА, разом із біографічними нарисами, організаційними схемами, з ілюстративним матеріалом того періоду. Основна інформація – результат дослідницької праці за минулих 15 років.
Г.Бурнашов "Лицарі честі і чину"[13]
Автор заглиблюється у вир надзвичайно складних історичних подій, зображує характерні процеси в боротьбі за державність України, звеличує діяльність Української Повстанської Армії, описує трагічні долі реальних осіб: Романа Шухевича, Степана Бандери, Євгена Коновальця, Юрія Тютюнника та інших. Його нариси ґрунтуються на досі незнаних архівних свідченнях, спогадах соратників та однодумців, навіть ворогів головних героїв.