Отже, з наведеної у цьому підрозділі інформації випливає наступне:
1. Плантажованим солонцевим ґрунтам притаманний рівномірний розподіл мулистої фракції в меліорованому шарі протягом усього періоду післядії меліоративної плантажної оранки, ілювіювання мулистих фракцій не спостерігається і формування солонцевих чи солонцюватих горизонтів не відновлюється.
2. Елелементарні частки мулистих фракцій у плантажованих ґрунтах значною частиною агреговані, що підтверджується показником фактора дисперсності.
3. Вміст агрономічно цінних агрегатів та коефіцієнт структурності плантажованих ґрунтів вищий, порівняно з контролем.
4. Меліоративна плантажна оранка створює рихле складення протягом тривалого періоду післядії. Щільність складення на 0,1-0,15 г/см3 нижча ніж на контрольному (неплантажованому) варіанті.
4.7 Вміст важких металів
Динамічний розвиток техногенезу обумовлює надходження значних кількостей важких металів (ВМ) техногенного, в тому числі й агрогенного походження в усі компоненти навколишнього середовища. Проблемі забруднення ґрунтів важкими металами в останні роки приділяється пильна увага. Для агроландшафтів України було встановлено як кількісні значення вмісту важких металів у ґрунтах і ґрунтоутворюючих породах, так і закономірності їх географічного розподілу. Вміст важких металів у плантажованих ґрунтах на сьогодні залишається майже не вивченим [71,72,73,153,157,217,237].
Вважається, що найбільшу здатність переходити з увібраних ґрунтом форм у рослини і відповідно справляти на них певний корисний або токсичний вплив мають метали, що вилучаються із ґрунту ацетат-амонійною буферною витяжкою при рН=4,8, отже основна увага у ході наших досліджень приділялася саме цій формі важких металів. Оцінка небезпеки забруднення ґрунтів комплексом металів при цьому проводиться за сумарним показником забруднення (Zc)[30].
Як показали наші дослідження вміст і розподіл рухомих форм важких металів у плантажованих солонцях каштанових в незрошуваних умовах у верхній 0-100 см знаходиться на рівні допустимого забруднення (табл.4.19)..
Таблиця 4.19
Вміст рухомих форм важких металів у солонці каштановому малонатрієвому
| Варіант | Глибина, см | Вміст елементів, мг/кг ґрунту | Zc | Оцінка забруднення | ||||||||
| Zn | Cd | Ni | Co | Fe | Mn | Pb | Cu | Cr | ||||
| плантаж | 0-30 | 0,4 | 0,2 | 0,5 | 0,3 | 1,2 | 11,2 | 2,0 | 0,3 | 0 | 5,0(2)* | допустима |
| 30-40 | 0,4 | 0,2 | 0,6 | 1,0 | 1,2 | 9,7 | 2,1 | 0,7 | 0 | 6,6(4) | допустима | |
| 40-60 | 0,6 | 0,2 | 0,5 | 1,0 | 1,2 | 9,7 | 2,0 | 0,6 | 0 | 6,2(4) | допустима | |
| 60-75 | 0,8 | 0,1 | 0,8 | 1,5 | 1,6 | 9,7 | 3,4 | 0,3 | 0,2 | 9,8(3) | допустима | |
| 75-100 | 0,8 | 0,2 | 0,8 | 1,2 | 1,5 | 11,0 | 3,8 | 0,5 | 0,2 | 12,0(4) | допустима | |
| 100-125 | 0,7 | 0,3 | 0,6 | 1,6 | 1,5 | 11,2 | 4,2 | 1,1 | 0,5 | 16,8(5) | помірно небезпечна | |
| 125-150 | 0,7 | 0,2 | 0,7 | 1,6 | 1,5 | 12,4 | 4,2 | 1,3 | 0,5 | 17,2(5) | помірно небезпечна | |
| 150-175 | 0,8 | 0,3 | 0,7 | 1,5 | 1,5 | 12,8 | 3,6 | 1,5 | 0,5 | 17,2(5) | помірно небезпечна | |
| 175-200 | 1,0 | 0,3 | 0,7 | 1,6 | 1,8 | 14,0 | 4,0 | 1,1 | 0,7 | 18,4(5) | помірно небезпечна | |
| контроль | 0-30 | 0,4 | 0,2 | 0,5 | 0,4 | 2,1 | 8,0 | 0 | 1,0 | 0 | 3,1(3) | допустима |
| 30-40 | 0,5 | 0,3 | 0,6 | 1,1 | 2,2 | 7,9 | 2,0 | 0,9 | 0 | 8,1(5) | допустима | |
| 40-60 | 0,4 | 0,3 | 0,6 | 1,5 | 2,0 | 11,2 | 4,0 | 0,3 | 0 | 12,0(3) | допустима | |
| 60-75 | 03 | 0,3 | 0,6 | 1,3 | 2,5 | 13,5 | 4,1 | 0,5 | 0,2 | 13,1(5) | допустима | |
| 75-100 | 0,8 | 0,4 | 0,8 | 1,3 | 1,4 | 11,3 | 4,0 | 0,7 | 0,4 | 16,0(5) | допустима | |
| 100-125 | 0,9 | 0,3 | 0,9 | 1,0 | 1,6 | 14,8 | 3,2 | 1,1 | 0,5 | 14,5(5) | допустима | |
| 125-150 | 0,9 | 0,3 | 0,8 | 1,1 | 2,0 | 14,1 | 4,2 | 0,8 | 0,5 | 16,2(5) | помірно небезпечна | |
| 150-175 | 1,0 | 0,3 | 0,7 | 1,2 | 2,1 | 14,0 | 3,1 | 0,8 | 0,7 | 16,2(6) | помірно небезпечна | |
| 175-200 | 1,0 | 0,2 | 0,8 | 1,6 | 2,1 | 14,0 | 3,1 | 0,7 | 0,7 | 15,8(6) | допустима | |
| ФОН [237] | 1,0 | 0,10 | 1,0 | 0,50 | 2,0 | 43,0 | 0,50 | 0,50 | 0,10 | - | - | |
| ГДК [30,217] | 23,0 | - | 4,0 | 5,0 | - | 500 | 6,0 | 3,0 | 6,0 | - | - | |
| Забезпеченість рослин мікроелементами | низька | <5,0 | - | - | <0,3 | - | <20,0 | - | <0,5 | - | - | - |
| середня | 5,0-10,0 | - | - | 0,3-0,7 | - | 20,0-40,0 | - | 0,5-1,0 | - | - | - | |
*- тут і надалі у дужках – кількість елементів, вміст яких перевищує фоновий
Сумарний показник забруднення тут складає 5-12. У верхній меліорованій частині (0-60 см) не спостерігається перевищення фону по жодному з досліджуваних елементів. Деяке перевищення фону по Cd, Со, Pb, та Cr відзначається у шарах 60-75 та 75-100 см. Спостерігається певна диференціація ґрунтового профілю за вмістом важких металів. Концентрація їх підвищується від верхніх шарів до нижніх. Акумуляція металів починається зі 100 см (Zc складає 16,8) і з глибиною поступово збільшується. На глибині 200 см сумарний показник забруднення складає 18,4, що відповідає помірно небезпечному рівню забруднення. У цій частині профілю спостерігається перевищення фону по Cd, Со, Pb, Cu та Cr. При цьому вміст усіх металів на рівні ГДК.
У солонцях каштанових неплантажованих спостерігається перевищення фону по Cd, Fe, Cu вже в орному шарі, а до глибини 200 см помітне перевищення по Cd, Co, Pb, Cu, Cr. Помірно небезпечний рівень забруднення спостерігається з глибини 125 см. Сумарний показник забруднення тут складає 16,2. Вміст усіх металів при цьому нижче ГДК.
Вміст рухомої форми більшості важких металів у кореневмісному шарі плантажованих та неплантажованих темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів під впливом зрошення прісною водою дещо вищий порівняно з тим же шаром незрошуваних солонців каштанових. Це може свідчити як про додаткове внесення ВМ з поливною водою, так і про перехід частини ВМ з малорозчинних сполук ґрунту під впливом поливної води у форми, більш розчинні в ацетат-амонійній витяжці (табл.4.20).
Разом з тим, порівняно з контрольним варіантом, у плантажованих ґрунтах з орного і підорного шарів вилуговуються Zn, Ni, Cu та Cr. Причинами цього може бути, окрім покращання агрофізичних властивостей ґрунтів цього варіанту, перехід у більш рухомі форми ґрунтових резервів важких металів під впливом змін умов ґрунтового середовища (зниження рН, активізація мікрофлори, тощо) [153]. В результаті пересування цих елементів відбувається їх концентрація на глибині 150-175 см. Відповідно Zc підвищується від допустимого до помірно небезпечного. Нижче фонового вмісту тут лише Mn та Cr.