Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.
Найбільший "внесок" в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря.
Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води: для отримання однієї кВт-години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні - ще більше: 6-8 л).
Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення.
Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні ( в тому числі бензопірен).
Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва.
Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.
Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (у світі налічується більше 600 млн. автомобілів) дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.
У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону. Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону, необхідний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень.
Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). В стічних водах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка.
Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів - щорічно у світі їх використовують 4млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в ґрунти та водоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість.
При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно у світі стається 0,5 млн. випадків отруєння пестицидами.
Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок сільськогосподарських культур, пов'язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно у світі на поля вноситься 400-500 млн. т мінеральних добрив.
Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів.
Висновок
Виконавча інформаційна система створюється на рівні оперативного управління (працівники функціональних підрозділів) та призначена для отримання та оброблення інформації про рух товарів на даний момент часу. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання :
- контроль товарних потоків;
- облік надходження та реалізації товарів;
- облік виконання договірних зобов’язань, оперативне управління товарними запасами тощо.
Слід зауважити, що важливість інформаційної системи полягає в тому, що об’єднує в ціле функціональні галузі комерційної логістики, забезпечуючи внутрішній взаємозв’язок і цілісність цієї системи. Отже, чим вищим є рівень інформаційної системи, тим вищою є ефективність логістичної системи в цілому.
Таким чином, загальна економічна ситуація в країні, що характеризується нестабільністю, відсутністю теоретично обґрунтованих і практично відпрацьованих шляхів створення міцного економічного фундаменту суспільства, обумовлює необхідність пошуку нових форм і методів насичення споживчого ринку, що відповідають сучасним вимогам.
Успішний розвиток ринку передбачає створення ефективного механізму його регулювання, заснованого на комплексному пiдходi до організації, планування, управління й координації діяльності торгiвлi та й контрагентів з господарських зв’язків; системи, спрямованої на отримання високих кінцевих результатів, що забезпечує як задоволення попиту покупців на товари послуги, так i отримання необхідних для прискореного розвитку підприємств торгiвлi прибутків.
Використана література
1. Безпека життєдіяльності / За ред.. Я.Бердін – Львів: Афіша, 1998
2. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності – К.: Каравела, 2002
3. Когл Дж. Биологические эффекты радиации. – М.: Энергоиздат, 1986
4. Шаналсткий В.К. Безопасность здоровья – М.: Мир, 1992
5. "Основи загальної екології" Г.О. Білявський.
6. "Екологічна експертиза, право та практика" Андрейцев Ю.І.
7. "національна доповідь України про збереження біологічного різноманіття".
8. "Навколишнє середовище та розвиток" Ворнов А. К.