6. Систему органів виконавчої влади варто визначити, як сукупність органів державної влади з конституційно визначеним статусом органу виконавчої влади, що утворюють підсистему державної влади, яка має визначену структурну побудову, включає рівні (побудову за ієрархічною вертикаллю); ланки (однорівневі утворення однорідних органів); види і форми органів виконавчої влади наділених компетенцією у сфері державного управління.
7. Подано визначення конституційно-правового статусу органу виконавчої влади України: “Конституційно-правовий статус органу виконавчої влади України – це встановлене нормами конституційного права України положення органу виконавчої влади в системі суспільних відносин і суб’єктів права, яке характеризується особливостями його компетенції, правосуб’єктності, принципів організації та діяльності, гарантій, організаційно-правових та правових форм діяльності і юридичної відповідальності”. Його структуру складають: компетенція, правосуб’єктність, норми конституційного права, конституційно-правові принципи, конституційно-правові гарантії, конституційно-правова відповідальність, організаційно-правові та правові форми діяльності.
8. Розглянувши ряд елементів конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України ми дійшли висновку, що його специфіку розкриває саме характер повноважень щодо інших суб’єктів конституційного права у контексті конституційної системи стримань і противаг.
9. Основними підставами для виділення конституційно-правових аспектів організаційно-правових форм діяльності Кабінету Міністрів України є безпосереднє регулювання тієї чи іншої організаційно-правової форми Кабінету Міністрів України нормами чинної Конституції України та іншими конституційно-правовими актами України; використання організаційно-правових форм діяльності Кабінету Міністрів України безпосередньо створює особливі політико-правові відносини з приводу організації й діяльності органів державної влади України, які входять до структури предмета галузі конституційного права України; організаційно-правові форми діяльності Кабінету Міністрів України можна ідентифікувати як практичне втілення важелів конституційної системи стримань і противаг України.
10. Підставами для визначення конституційно-правової природи нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України виступають повноваження Кабінету Міністрів України щодо регулювання суспільних відносин, які входять у структуру предмета галузі конституційного права України: відносини, що становлять основи правового статусу людини і громадянина; відносини політико-правового характеру; відносини з приводу організації і діяльності органів державної влади України; відносини з приводу заснування урядових нагород та визначення їх статусу. Також підставами для визначення конституційно-правової природи актів Кабінету Міністрів України є: формальне юридичне закріплення можливості видання Кабінетом Міністрів України власних актів та визначення їх видів у чинній Конституції України; наявність норм конституційного права України в постановах Кабінету Міністрів України; наявність правовідносин, які виникають внаслідок впливу важелів конституційної системи стримань і противаг на акти Кабінету Міністрів України.
11. Конституційно визначене коло видів актів Кабінету Міністрів України, а саме – постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України необхідно розширити такими видами: 1)нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України особливого характеру, до яких належать положення, регламенти, методики, правила; 2) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України програмно-цільового характеру, які включають програми, стратегії, основні напрямки, концепції. При цьому важливою ознакою вищезазначених актів Кабінету Міністрів України є те, що вони становлять складову частину тих актів Кабінету Міністрів України, якими вони затверджені, і мають з ними однакову юридичну силу.
12. Серед сукупності центральних органів виконавчої влади характеризуватися конституційно-правовим статусом можуть тільки міністерства. Основними критеріями виділення конституційно-правового статусу міністерств є наявність конституційних норм щодо них; наявність сукупності повноважень політико-правового характеру; конституційно-правовий механізм призначення, відповідальності та звільнення міністрів.
13. Серед сукупності місцевих органів виконавчої влади характеризуватись конституційно-правовим статусом може тільки місцева державна адміністрація. Головними критеріями виділення конституційно-правового статусу місцевих державних адміністрацій є наявність конституційних норм щодо них; наявність сукупності повноважень політико-правового характеру; конституційно-правовий механізм призначення, відповідальності та звільнення голів місцевих державних адміністрацій.
Під час проведення дисертаційного дослідження автором були сформульовано декілька пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання системи органів виконавчої влади України, які зводяться до наступного:
1. Уніфікувати конституційно-правові принципи організації та діяльності системи органів виконавчої влади шляхом створення якісно визначених норм у законах України “Про Кабінет Міністрів України” та “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”, а в законах та положеннях про окремі органи виконавчої влади помістити відповідні статті з посиланнями, поряд із спеціальними принципами організації та діяльності зазначених центральних органів виконавчої влади.
2. Незавершений характер нормативно-правового регулювання системи органів виконавчої влади України необхідно ліквідувати шляхом прийняття конституційного закону “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”. Даний закон повинен бути обов’язково прийняти із урахуванням існуючої нормативно-правої бази щодо центральних органів виконавчої влади та носити основоположний характер.
3. Необхідно чітко розмежувати місцеві органи виконавчої влади загальної та спеціальної компетенції та встановити на законодавчому рівні, які органи виконавчої влади спеціальної компетенції безпосередньо підпорядковані центральним органам виконавчої влади, а які – місцевим державним адміністраціям.
4. Проблема неврегульованості нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України особливого характеру та актів програмно-цільового характеру повинна бути вирішена шляхом прийняття Закону України “Про нормативно-правові акти”.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Чикурлій С.О. Місце виконавчої влади в конституційній системі стримувань і противаг України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 12. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С.162-170.
2. Чикурлій С.О. Конституційна модель організації виконавчої влади в Україні та шляхи її подальшого розвитку // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 15. –К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. –С.126-133.
3. Чикурлій С.О. Функція забезпечення прав і свобод людини і громадянина – основна функція виконавчої влади України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України (Прикарпатський університет імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України). Збірник наукових статей. – 2002. – Випуск VIII. – С. 23-26.
4. Чикурлій С.О. Конституційно-правове регулювання системи органів виконавчої влади України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 19. –К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С.219-225.
5. Чикурлій С.О. Конституційно-правова природа актів Кабінету Міністрів України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №7. – С.108-111.
6. Чикурлій С.О. Конституційно-правові аспекти організаційно-правових форм діяльності Кабінету Міністрів України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. - №9. – С.115-125.
7. Чикурлій С.О. Поняття конституційно-правового статусу органу виконавчої влади України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 25. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С.172-177.
8. Чикурлій С.О. Основні напрямки реформування конституційної моделі організації виконавчої влади України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. Том 1. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С.276-281.
9. Чикурлій С.О. Конституційно-правовий статус міністерств України: основні теоретичні питання // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №3. – С.115-118.
10. Чикурлій С.О. Вдосконалення законодавства України, як основна умова реалізації конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України”. –К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 178-181.
11. Чикурлій С.О. Конституційно-правова природа функцій виконавчої влади України // Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених”. – Хмельницький, 2002. – С.64-65.
12. Чикурлій С.О. Конституційно-правові принципи організації та діяльності системи органів виконавчої влади України // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (За матеріалами міжнародної наукової конференції “Україна: шляхами віків”). - 2002. – Випуск 2. – С.253-256.