Смекни!
smekni.com

История Украины 10 класс Гупан стандарт, академ (стр. 7 из 10)

2. Яким був адміністративно-територіальний устрій українських земель у складіРосійської імперії та Австро-Угорської монархії?

3. Опишіть прояви індустріалізації на початку ХХ ст.

4. Якими були характерні риси розвитку промисловості Наддніпрянщини та західноукраїнських земель на початку ХХ ст.?

5. Яке місце посідали Наддніпрянщина та західноукраїнські землі в економіці Росії та Австро-Угорщини? Чи було це корисним для розвитку самих українських земель? Поясніть свою думку.

6. У чому полягав внесок України в загальноросійську економіку?

7.УчомуполягаввнесокзахідноукраїнськихземельвекономікуАвстро-Угорщини?

8. Які особливості модернізаційних процесів у Росії відобразилися на розвиткуукраїнських земель? Як саме?

9. Порівняйте основні риси розвитку промисловості та сільського господарства уНаддніпрянськійУкраїнітаназахідноукраїнськихземлях.Визначтеспільнетавідмінне.

10. Знайдіть у першій групі речень початок, у другій — закінчення речень. Наведіть приклади для кожної з характеристик. а) Характерною рисою розвитку української промисловості була підпорядкованість імперському центрові. Така державна політика істотно деформувала. Незважаючи на те, що на її території було зосереджено величезний промисловий потенціал; б) структуру економіки України. який вбачав в Україні насамперед потужну сировинну базу. вона все ж залишалася сільськогосподарським районом імперії.

11. Чи погоджуєтеся ви з висновком істориків щодо взаємозв’язку української таросійської економік: «Ці процеси, з одного боку, відображали та уособлювали розвиток української промисловості у контексті загальноросійських тенденцій, з іншого — були своєрідним підсумком дії місцевих чинників». Чому? Поясніть.

Тема 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ...

Тема 3 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

ТА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

1. Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель.

2. Стан українського підприємництва.

3. Індустріальна модернізація.

4. Розвиток кооперативного руху.

- Основні терміни та поняття періоду

Підприємництво,кооперація,артіль,меценатство, філантропічнадіяльність.

ЗГАДАЙТЕ:

Хто такі підприємці?

Що ви знаєте про розвиток підприємництва в українських землях наприкінці ХІХ ст.?

Які особливості індустріалізації в Україні?

Як розвивався наприкінці ХІХ ст. кооперативний рух?

1. Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель

×èòàéìî äëÿВизначте,якспіввідносилисявітчизнянийтаіноземнийкапіталвекономіðîçóì³ííÿці українських земель. Якими були наслідки такого розподілу?

Значний промисловий потенціал Наддніпрянської України не

залишався поза увагою іноземного капіталу. Західну буржуазію приваблювали


величезні природні багатства, дешева робоча сила, висока норма прибутку, ринки збуту. Наприклад, тільки англійський підприємець Дж. Х’юз, отримавши від російського уряду концесії* на будівництво металургійного заводу та видобуток вугілля, за 25 років своєї підприємницької діяльності на шахтах Донбасувивіз доАнглії25 млн руб.золотом.

Французький, бельгійський, англійський і німецький капітал захопив чільні позиції в кам’яновугільній, за-

Частка іноземних капіталів у структурі

економіки Наддніпрянської України

Країна

Сума, у руб.

Франція

220 млн

Бельгія

155 млн

Німеччина

30 млн

Англія

23 млн

- Які процеси відображають дані таблиці?

Які їхні причини та наслідки?


лізорудній та металургійній промисловості. У 1900 р. у видобутку вугілля іноземцям належало 63% основного капіталу, а в металургії - 90%. Могутній синдикат «Продуголь» фактично цілком контролювався французькими інвесторами. Провідну роль відігравав іноземний капітал і в сільгоспмашинобудуванні, адже із 170 засновників заводів сільгосптехніки в Україні були: 35,0% — іноземці, 22,3% — росіяни, 20,5% — євреї, 10,0% — поляки, 4,0% — українці.

На західноукраїнських землях спостерігались такі ж процеси, насамперед у видобутку нафти. У ХІХ ст. тут господарювали австрійські підприємці, на початку ХХ ст. розпочалось активне проникнення в галузь німецького, а згодом американського та англійського капіталу. Напередодні Першої світової війни вкладений у нафтовидобувну промисловість Прикарпаття капітал оцінювався у 310 млн австрійських крон, з яких майже 1/3 припадала на австрійський, 1/5 — на англійський, по 12–15% — на німецький, французький і місцевий галицький, по 2% — на американський та бельгійський капітали. Австрійський капітал посідав провідні позиції в лісопильній та деревообробній галузях промисловості. Іноземні підприємці скуповували на західноукраїнських землях тисячі гектарів лісу. Хижацьке розроблення лісових масивів призводило до зменшення їхніх площ. Лише за 1912 p. вони скоротилися більше ніж на 1100 га.

Звернімося до джерел

Із публікації Д. Висогіна «Бельгійські кандали» (Харків, 1908 р.)

«Трамвай і конка — найвигідніше і найприбутковіше комерційне підприємство. Ось чому іноземні капіталісти, як хижі ворони, зграями налітають на кожне місто, де тільки постає питання про прокладання конки чи трамвая... і начебто схоже на те, що прийшли чужоземці в Харків, завоювали його, обклали обивателів даниною і щороку вивозять її за свій кордон. Бельгійці радісно підраховуватимуть прибуток... а місто буде без бруківок, без світла, без благоустрою. Міська дума змушена буде збільшувати податки в той час, коли місто має такі золоті розсипи, як трамвайна справа... Проте на цих золотих розсипах господарюватиме не місто, а чужоземне бельгійське суспільство».

Як оцінює автор діяльність іноземних капіталістів? Чим обумовлена його позиція? Яка мета цієї публікації? Чи є в тексті фрази, які свідчать про упередження автора проти іноземних капіталістів?

Така ситуація гальмувала і деформувала економічний розвиток не тільки українських земель, а й обох держав, адже місцевий виробник витіснявся з ринку, а більша частина прибутків, одержаних за рахунок монопольних цін і державних військових замовлень, вивозилася за кордон.

2. Стан українського підприємництва

×èòàéìî äëÿЧитаючи текст, поставте до нього «тонкі» й «товсті» запитання. Запиðîçóì³ííÿсуйте ці запитання у таблицю, а потім колективно з’ясуйте відповіді.

«Тонкі» запитання

«Товсті» запитання

Якпрацюватимемо

«Тонкі» запитання — це запитання, що потребують конкретної відповіді з одногодвох слів і часто починаються зі слів: що, де, коли. «Товсті» запитання — це запитання, що потребують роздумів, залучення додаткових знань, умінь аналізувати, порівнювати тощо. Вони починаються зі слів: чому, з якою метою, навіщо, з якої причини.

На початку ХХ ст. в українських землях активно розвивалося підприємництво. За даними перепису 1897 р., понад 100 тис. людей записували своєю рідною мовою українську і жили за рахунок прибутку від капіталу і нерухомого майна. До підприємництва залучалася частина поміщиків, які створювали на своїх землях товарні господарства, забезпечені сучасною технікою і фахівцями відповідно до обраної спеціалізації (сільськогосподарське виробництво, харчова промисловість тощо). Окремі з них, зосередивши великі капітали, ставали успішними промисловцями та банкірами, як сім’ї Бобринських, Фальц-Фейнів та ін.

У підприємництві успішно утверджувались і представники інших соціальних верств: купці, селяни, ремісники, корчмарі та ін. Люди працьовиті, кмітливі, з гнучким розумом, вони, накопичивши гроші, вкладали їх у прибуткову справу, аби примножити свій капітал. Зокрема, із селян походили відомі родини підприємців: Харитоненки, Яхненки, Симиренки, Терещенки та ін.

Знайомимосьближче

Михайло Яхненко був кріпосним, чоботарював, шив кожухи, якими торгував на ярмарках. Розбагатівши, викупився із сім’єю на волю і разом із синами Кіндратом, Терентієм, Степаном і зятем Федором Симиренком заснував фірму з торгівлі зерном, худобою, а також оренди та будівництва млинів на Черкащині. У 1843 р., після смерті батька, підприємство очолив Кіндрат Яхненко, надавши йому торгово-промислового характеру: на орендованих млинах вони переробляли зерно. Згодом Яхненки стали купцями першої гільдії в Одесі, одержали звання почесних громадян міста. Їхній небіж Семен уже мав вищу освіту і протягом 1860–1863 рр. був одеським міським головою.