Смекни!
smekni.com

Звільненні від кримінальної відповідальності (стр. 5 из 5)


Висновки

Аналіз питання звільнення від кримінальної відповідальності допомагає закріпити набуті знання в галузі кримінального права, суттєво розширити погляди на вітчизняне законодавство, зрозуміти всі його переваги та виявити певні прогалини у ньому; з’ясування усіх особливостей і умовностей допомагає ширше трактувати зміст поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Дослідження цієї теми дає відповідь на цілу низку важливих питань щодо застосування цієї інституції, а саме: які підстави застосування положень Розділу ІХ ККУ, які умови необхідно для цього виконати, яка категорія осіб підлягає такому звільненню, які особливості закон передбачає для неповнолітніх.

Специфіка розгляду цього питання полягає у тому, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності у новому Кримінальному Кодексі зазнав значних змін, зокрема, новий КК виділив його в окремий розділ, змінено багато умов та положень.

Новий Кримінальний Кодекс України відображає досягнення сучасної науки кримінального права, ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, стверджує принцип гуманізму та законності.

Звільнення від кримінальної відповідальності - ІХ розділ ККУ передбачає шість видів такого звільнення: звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям особи, з примиренням особи з потерпілим, у зв’язку із зміною обстановки, з передачею особи на поруки, у зв’язку з закінченням строків давності та за актом амністії та помилування. Закон передбачає також звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх. Кожен з цих видів має свої специфічні особливості, умови та потребує детального вивчення, кожен вид потрібно конкретизувати та деталізувати під ситуацію, що вимагає кримінально – правового регулювання.

Звільнення від кримінальної відповідальності – врегульована кримінальним і кримінально – процесуальним законодавством, відмова держави в особі компетентних органів від засудження того, хто вчинив злочин і від застосування щодо нього кримінально – правових заходів примусового характеру. Але не слід вважати цю відмову вибаченням зі сторони держави, так як в деяких випадках, зокрема передбачених у ІХ розділі Кримінального кодексу, притягнення особи до кримінальної відповідальності та призначення покарання не виконує основної цілі покарання, а являє собою прояв антигуманності, не відповідає сучасним засадам суспільства. Тому необхідно якомога ширше розкривати суть цього інституту і вдосконалювати механізм його практичного застосування.

Втілення положень інституту звільнення від кримінальної відповідальності в життя, широке його застосування має загалом поліпшити ситуацію в суспільстві, створити умови для нормального здійснення правосуддя та розвитку України на шляху до соціальної правової держави.


Використана література

1. Кримінальний Кодекс України від 5.04.2001 р. зі змінами і доповненнями станом на 8.08.2006 р.

2. Конституція України.

3. Закон України „ Про застосування амністії в Україні” від 1. 10. 1996 р.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 „ Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності”.

5. Науково – практичний коментар до ККУ. – 4-те вид., / За редакцією С. С. Яценко. – К. : 2005 р.

6. Матишевський П. С. Кримінальне право України (Загальна частина). - Юрінком Інтер, 2001 р.

7. Кримінальне право України (Загальна частина). Бажанов М.І., Сташис В.Я. -К.,-Х.,2001 р.

8. Фріс П.Л. „Кримінальне право України. Загальна частина: Навч. посібник”.Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004 р.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 31.05.2002р. „ Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру”.

10. Келіна С.Г. Теоретичні питання звільнення від кримінальної відповідальності. М., 1974.

11. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004.

12. Егоров В.С. Теоретичні питання звільнення від кримінальної відповідальності. – М., 2002.